- •1.Переміщення, швидкість, прискорення
- •5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.
- •Робота змінної сили.
- •Кінетична та потенціальна енергії. Енергія пружно деформованого тіла.
- •Закон збереження енергії в механіці. Консервативні та дисипативні системи.
- •Поняття абсолютно твердого тіла. Обертання твердого тіла навкруги нерухомої осі, його момент інерції. 13.Кінетична енергія обертаючогося твердого тіла.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •14.Закон збереження моменту імпульсу для системи тіл.
- •17. Застосування законів збереження до пружного та непружного удару.
- •18.Термодинамічний та молекулярно-кінетичний методи вивчення тіл. Термодинамічні параметри.
- •16. Гравітаційне поле та його напруженість. Поняття потенціалу та його градієнт.(16.03лекция)
- •19.Поняття ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •20.Середня енергія молекули. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури.
- •21.Рівняння стану ідеального газу. Суміші газів.
- •Максвелівський розподіл молекул за швидкостями. Середньостатистичні значення швидкостей руху молекул та їх взаємозв’язок
- •Барометрична формула.
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Термодинаміка. Перший закон термодинаміки
- •1 Термодинамічна система. Внутрішня енергія термодинамічної системи. Робота та кількість теплоти. Перший закон термодинаміки
- •2 Теплоємність тіл. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Адіабатичний процес. Внутрішня енергія та робота в адіабатичному процесі. Рівняння Пуасона
- •29.Робота, яка здійснюється газом в різних процесах.
- •30.Явище переносу в газах: дифузія, теплопровідність (вивести), внутрішнє тертя
- •31.Колові, незворотні та зворотній процеси. Принцип дії теплової та холодильної машин
- •32. Ідеальна теплова машина Карно та її ккд. Абсолютна шкала температур.
- •33.Ентропія.
- •34.Друге начало термодинаміки та його статистичний зміст. Зв'язок ентропії та ймовірності стану.
- •35. Відступ від законів ідеальних газів. Сили тяжіння та відштовхування у реальних газів
- •36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •38. Ефект Джоуля-Томсона. Точка інверсії.
- •39. Зниження газів, роботи Капиці.
- •Характеристика рідинного стану рідини. Поверхневий шар. Поверхневе на тяжіння. Формула Лапласа.
- •Явище змочення. Капілярні явища.
- •Кристалічні та аморфні тіла. Типи кристалічних решіток.
- •Фазові перетворення
- •[Править]Теорема Гаусса для электрической индукции (электрическое смещение)
- •[Править]Теорема Гаусса для магнитной индукции
- •49.]Применение теоремы Гаусса
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной плоскости
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной нити
- •[Править]Следствия из теоремы Гаусса
- •50. Робота сил поля при переміщенні заряду.
- •52. Провідники та діелектрики. Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація орієнтаційна та деформаційна.
- •53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
- •54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
- •55. П’єзоелектричний та електрострикційний ефекти. Сегнетоелектрики.
- •56. Електроємність провідників. Конденсатори.
- •57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
- •58. Сила струму. Вектор густини струму.
- •60. Диференційна форма законів Ома.
- •61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
- •62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
60. Диференційна форма законів Ома.
Для
підтримки струму у речовині на вільні
заряди повинна діяти постійна сила
,
яку можна охарактеризовати напруженністю
.
Як тільки сила зникає, за дуже малий час
середня швидкість вільних зарядів
вертається у нуль. При не дуже великих
значеннях
густина струму у ізотропному провіднику
повинна бути пропорціональна
:
,
де
– удільна провідність речовини,
– удільний опір. З закону збереження
заряду виходить: якщо
,
то
,
тобто у однорідному провіднику лінії
напруженості неперервні, а у дроті
постійного перетину вони паралельні
поверхні дрота.
61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
При
протіканні струму по провіднику робота,
яку виконує поле
над вільними зарядами, повністю переходить
в енергію теплового руху при їх зіткненнях
з йонами. Об'ємна густина теплової
потужності струму дорівнює роботі поля
над зарядами у одиниці об'єму за одиницю
часу:
.
Для ділянки ланцюга теплову потужність
тока можно знайти за формулою:
.
62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
Якщо
на ділянці ланцюга протікання струму
забезпечується тільки електростатичним
полем (
),
то ділянка ланцюга називається однорідною.
У однорідному (
провіднику, інтегруючи по
,
отримаємо
та згідно з теоремою Гаусса заряд, який
створює поле, розміщен тільки на поверхні.
Сила струму, що протікає у напрямку від
перерізу 1 до перерізу 2, пропорціональна
різниці потенціалів
.
Закон Ома:
;
.
Якщо
,
то ток протікає від 2 до 1. Опір провідника:
(Ом). Для однорідного лінійного провідника
.
Удільний опір залежить від температури
,
де
– удільний опір при
,
– температура,
- постійний коефіцієнт, приблизно рівний
1/273.
№63 Закони Кіргофа:
Перший встановлює зв'язок між сумою струмів, спрямованих до вузла електричного з'єднання (додатні струми), і сумою струмів, спрямованих від вузла (від'ємні струми). Згідно з цим законом алгебрична сума струмів, що збігаються в будь-якій точці розгалуження провідників, дорівнює нулю.
«струми, що входять у вузол беруться зі знаком «плюс» ті, що вихо-дять зі знаком «мінус».
Запис
закону для вузла Рис. 13: I1–
I2 + I3 +I4 = 0
Другий закон Кірхгофа. Згідно з цим законом алгебраїчна сума миттєвих значень електрорушійної сили всіх джерел напруги у будь-якому контурі електричного кола дорівнює алгебричній сумі миттєвих значень падінь напруги на всіх резисторах того самого контуру. Або по іншому
Алгебраїчна сума ЕРС в замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі напруг на опорах (резисторах) контура. Для запису другого закону Кірхгофа довільно вибирається напрям обходу кон-тура, наприклад, за годинниковою стрілкою. ЕРС які співпадають із напрямом обходу записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус». Напруги на резисторах співпадаючі з напрямом обходу контура записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус».
Для
замкненого контура Рис. 15
другий закон Кірхгофа записується
так:
або
так:
.
Якщо
ЕРС перенести в праву сторону і замінити
напругами то другий закон Кірхгофа
записується так:![]()



або
