90. Суб'єкти та об’єкти права власності на надра

Право користування надрами похідне від права влас­ності народу України на надра і має виключно цільовий харак­тер, тобто надра надаються в користування лише для визначе­них цілей.

Суб'єктами права користування надрами відповідно до ст. 13 КпН є підприємства, установи, організа­ції, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та гро­мадяни. Як правило, це спеціалізовані підприємства, що мають необхідні господарські, організаційні та матеріальні умови, отри­мали спеціальний дозвіл та інші документи, необхідні для ко­ристування надрами. Хоча користувачами надр можуть бути і громадяни, що володіють загальною правосуб'єктністю

Об'єктами права користування надрами є індивідуалізовані на місцевості ділянки надр, що надані в користування користу­вачам для певної мети. До їх індивідуалізованих ознак належать розмір, межі, місцезнаходження. Ці ділянки мають назву гірни­чий відвід.

91. Поняття і зміст правової охорони надр

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Основними вимогами в галузі охорони надр є:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин,

• гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

92. Право користування надрами та його види

Право користування надрами похідне від права влас­ності народу України на надра і має виключно цільовий харак­тер, тобто надра надаються в користування лише для визначе­них цілей.

Види права користування надрами можна класифікувати за різними підставами.

За строками здійснення (ст. 15 КпН:

а) постійне користування і

б) тимчасове, яке в свою чергу поділяється на короткострокове (до 5 років) та довгострокове (до 20 років).

За видами корисних копалин мо­жна говорити про:

а) користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і

б) користу­вання надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.

В залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням) (ст. 14 КпН):

-геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

-видобування корисних копалин;

-будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

-створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

-задоволення інших потреб.

Користування надрами є платним, що врегульовано стаття­ми 28—36 КпН. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій); 4)акцизного збору.

Стаття 29 КпН закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами, а саме:

1) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у вста­новленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для гос­подарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи ко­ристування земельних ділянках;

2) користувачі надр — за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку ро­довищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетру­сів і дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологіч-них, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, кон­тролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

3) користувачі надр — при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;

4) користувачі надр — за здійснення розвідки корисних ко­палин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

5) дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади за здійс­нення видобутку мінеральних вод у частині, що використовуєть­ся для лікування на їх території.

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів