Заподіяння прямої дійсної шкоди

Протиправна поведінка

наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди

Наявність вини у заподіяні шкоди

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій та військових навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Завдання шкоди, що є підставою притягнення до матеріальної відповідальності пов’язано тільки з реальним зменшенням вартості тих чи інших цінностей, з повною або частковою втратою їх придатності, можливості використання за прямим призначенням. При визначені розміру матеріальної шкоди не припускається зарахуванням до нього не прямих збитків, які виникають понад заподіяних втрат або пошкодження матеріальних цінностей. Обчислення за загальним правилом, здійснюється у грошовому визначенні за діючими роздрібними цінами, звичайно з врахуванням зносу майна. Відносно до деяких цінностей встановлено спеціальний порядок визначення розміру шкоди. Так, відносно до окремих видів втраченого чи пошкодженого майна, таких як, деякі види зброї, предмети бойової техніки, прибори, засоби зв’язку, а також льотно-технічне, спеціальне морське, десантне, штурманське спорядження, спеціальний одяг та взуття, інвентарні речі та інше, сума шкоди визначається у підвищених (кратних) розмірах відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995р. № 880.

При наявності матеріальної шкоди внаслідок втрати дорогоцінних металів, валютних цінностей грошове визначення шкоди визначається з розрахунку встановленої компетентними органами конкретної суми у гривнях за один грам (умовну одиницю) відповідних металів. Якщо нема матеріальної шкоди, то не повинно бути і матеріальної відповідальності, хоча в діях військовослужбовця і виявилися деякі упущення або недоліки по службі.

Причинний зв’язок означає, що матеріальна шкода являє собою безпосередні наслідки конкретних дій (бездіяльності) саме даної особи, а не іншої особи. Важливо старанно і конкретно виявляти дійсний зв’язок матеріальної шкоди та діяння, не обмежуючи її іноді уявною видимістю.

Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців… у випадку заподіяння матеріальної шкоди державі і при рішенні питання про притягнення до відповідальності вимагає виявлення тих осіб, діями (бездіяльністю) яких прямо і безпосередньо була заподіяна виявлена шкода.

На практиці, однак, відмічалися факти невірного розуміння “причинного зв’язку”, а отже і необґрунтованого притягнення до відповідальності військовослужбовців, які матеріальної шкоди не спричиняли, до неї безпосереднього відношення не мали.

В той же час не кожний безпосередній зв’язок між діями військовослужбовця та матеріальною шкодою, що настала, служить однією із умов притягнення до матеріальної відповідальності. Такі діяння визначаються необхідною умовою (елементом) правопорушення лише у тих випадках, коли вони протиправні і винні.

Протиправними визнаються ті дії (бездіяльність) особи, що спричинила матеріальну шкоду, які виявляються у порушенні конкретних правил, вимог і норм, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами. В Положенні про матеріальну відповідальність військовослужбовців… протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов’язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов’язки. До того ж ці дії за своїм характером повинні бути і винними.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов’язаний визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності. Іншими словами, відповідальність настає при будь-яких винних діях незалежно від форми вини.

Але форма вини впливає на обсяг (розмір) матеріальної відповідальності. Так, військовослужбовці всіх категорій, за шкоду заподіяну внаслідок недбалого виконання ними службових обов’язків, несуть матеріальну відповідальність у обмежених розмірах. Внаслідок заподіяння матеріальної шкоди з навмисним пошкодженням або знищенням майна або іншими навмисними і протиправними діями ці особи відповідають у повному розмірі заподіяної шкоди. Таким чином, тільки протиправні, винні дії є однією із умов матеріальної відповідальності. Військовослужбовець не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода була заподіяна внаслідок сумлінного виконання підлеглими наказу командира (начальника) або виправданого в конкретних умовах службового ризику або правомірних дій .

Вина військовослужбовця або військовозобов’язаного під час проходження зборів повинна бути доведеною, а не припустимою. Неможливо, наприклад, визнати вірним притягнення до матеріальної відповідальності групи офіцерів однієї військової частини за використання службового телефону для міжміських переговорів в особистих цілях, обґрунтовуючи це тільки тому, що ці військовослужбовці неодноразово були черговими по військовій частині і мали можливість користуватися цим телефоном.

Заподіяння шкоди при виконанні службових обов’язків також розглядається як необхідна умова притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності владою командира (начальника). Слід вважати, що особи, які проходять військову службу за контрактом, прапорщики, мічмани, офіцери визнаються такими, що знаходяться при виконанні службових обов’язків в період їх службового часу, а також фактичного виконання ними посадових або спеціальних повноважень, завдань командування незалежно від місця та часу їх здійснення.

Військовослужбовці строкової служби, як правило, вважаються такими, що виконують службові обов’язки, якщо вони знаходяться в місці розташування військової частини або за її межами, але в зв’язку з відрядженням або виконанням службових обов’язків. Крім того, в тих випадках, коли військовослужбовці визнаються винними у втратах, пошкодженні, привласненні, знищенні військового майна, виданого їм для службових цілей, або під звіт, питання про їх відповідальність вирішується владою командира (начальника), якщо вони за ті самі діяння не підлягають засудженню.

Тільки наявність всіх цих умов в сукупності є підставою для притягнення до матеріальної відповідальності.

Крім загальних умов притягнення до матеріальної відповідальності законодавством передбачені додаткові, спеціальні правила, що діють відносно окремих категорії військовослужбовців. Такі правила виявляють особливості притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців в залежності від їх належності до того чи іншого складу (категорії), службово-посадового положення, форми вини при заподіянні шкоди, характеру втрачених матеріальних цінностей. З врахуванням цих факторів встановлені різні розміри (обсяги) матеріальної відповідальності.

За ознакою розмірів грошового стягнення передбачені наступні різновиди матеріальної відповідальності: обмежена, повна та підвищена (кратна) матеріальна відповідальність відносно грошової оцінки заподіяної матеріальної шкоди.