25. Адміністративні методи менеджменту.

До адміністративних методів належать: орг-ні, розпорядчі і дисциплінарні дії. Орг дії є способами впливу через документи тривалої дії. Вони здійснюються шляхом: *орг регламентування, тобто через закони, декрети, положення, статути, укази, постанови тощо; *орг нормування витрат сировини, енергії, інструменту тощо, рівнів амортизації, термінів впровадження нової техніка тощо; *орг інструктування через інструкції, правила, вимоги; *орг інформування за допомогою актів, протоколів, доповідних записок, службових листів телеграм, телефонограм, заяв. Розпорядчі дії є способом короткотермінового впливу через усунення недоліків, відхилень тощо у ході виробн-госп д-сті. Вони реалізуються: *наказами(директор і заступники); *розпорядженнями(начальники); *вказівками(менеджери), осн призначенням яких є виконання наказів і розпоряджень. Дисциплінарні дії використовують згідно з конкретними ситуаціями. Виливаються в зауваження, догани, переміщення посадових осіб, звільнення тощо.

26. Соціально-психологічні методи менеджменту.

Соц психол методи посідають важливе місце в процесі упр-ня, яке визначається роллю колективу в задоволенні соц потреб людини. Це конкретні способи і прийоми впливу на процеси, які відбуваються в середині нього.

Вплив соц планів здійснюється шляхом створення умов праці, забезпечення відпочинку, орг-ції побуту, мед обслуговування тощо. Моральні стимули впливають через нагородження орденами, медалями, грамотами, присвоєнням звань тощо. Методи форм-ня колективів та соц-психол клімату в них забезпечують вплив на засадах добору його членів за х-ром, стажем, національністю тощо; це також призначення керівників, розташування кадрів на роб місця та ін. Мета соц-психол методів – забезпечити всезростаючі соц потреби людини, її всебічний гармонійний розвиток і підвищення на цій основі труд активності та ефективності д-сті колективів.

27. Сутність і значення поняття “менеджер” в процесі управління.

Менеджер – це професійний управитель, що має спеціальну підготовку і займається менеджментом. Це досвідчений керівник у сфері орг-ції та упр-ня, що володіє знаннями з широкого кола галузей, як то ек-ка, бізнес, соц психологія тощо. За рівнями менеджери розділяються на: *менеджерів вищого рівня – розробляють мету орг-ції, заг стратегію і політику її д-ті (президент, віце-президент, виконавчий директор); *менеджери середнього рівня – відповідають за впровадження політики і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також координацію та нагляд за д-тю менеджерів нижчого рівня (вир-чий і операційний менеджер, керівник підрозділу); *менеджери нижчого рівня – координують та наглядають за д-тю безпосередніх виконавців (майстер, координатор, керівник офісу). Також виділяють менеджерів з маркетингу, фін-х менеджерів, операційних менеджерів (керують вир-ми с-мами, що виготовляють товари і послуги), менеджерів людських ресурсів, загальних і адміністративних менеджерів.

28. Сутність і значення поняття “управлінських рішень”.

Поняття УР є однією з гол категорій суч мен-ту. УР поряд з такою категорією, як комунікації, забезп ланцюг взаємозв’язку між осн ф-ціями мен-ту. УР – це механізм втілення (формалізації) розроблених в результаті упр д-сті методів мен-ту з метою вик-ня місії та досягнення цілей орг-ції. Можна вважати, що УР є формалізованим результатом вибору альтернативи, речовим відбиттям власне упр-ня, певною мірою його підсумком. Воно виникає в процесі обдумувань і дій, відображає наміри, висновки, міркування, обговорення, постанови тощо, спрямовані на реалізацію цілей упр-ня і місії орг-ції. УР є сукупним результатом творчого пошуку суб’єктом упр-ня шляхів, напрямів, засобів виходу із виробн-госп ситуації, а також відповідних дій колективу об’єкта упр-ня. Найчістіше до вироблення рішення причетна значна к-сть управлінців (в процесі реалізації ф-ції мен-ту). Принципово УР може прийняти одна людина – керівник (особливо це характерно для умов автократичного керівництва). Однак при цьому ризик прийняття неефективного рішення дуже великий.