Технічні вимоги до рефератів:

Тема реферату обирається з наведеного переліку і узгоджується з викладачем.

Обсяг реферату — 5 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.

Зміст реферату повинен бути структурованим за планом.

До реферату додається список використаної наукової літератури.

Філософія в системі культури.

Філософія і наука.

Філософія і політика.

Філософія і релігія.

Філософія і міфологія.

Філософія і світогляд.

Історичні різновиди світогляду (характеристика головних різновидів).

Людина як вища цінність в системі філософського знання.

Філософський зміст проблеми буття.

Категорія «буття», її зміст і специфіка.

Буття і небуття.

Буття і сутність.

Діалектика основних форм буття.

Буття світу і людини.

Відображення як загальна властивість матерії.

Відображення та інформація.

Виникнення і розвиток психіки як форм відображення психіки.

Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

Структура свідомості, її основні рівні.

Співвідношення біологічного і соціального і походженні свідомості.

Проблема «діалогу» людини і комп’ютерних систем.

Діалектика як теорія розвитку.

Діалектика кількісних і якісних змін.

Діалектична суперечність як джерело розвитку.

Особливості закону заперечення заперечення.

Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

Метафізика – альтернатива діалектиці як теорії розвитку.

«Негативна» діалектика: сутність, основні положення і принципи.

Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

Пізнання як вид духовної діяльності і духовної культури.

Основні принципи сучасної наукової гносеології.

Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.

Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.

Проблема розуміння в сучасній філософії.

Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Основні функції практики.

Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.

Категоріальний зміст поняття «практика».

Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.

Єдність природи і суспільства.

Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.

Предмет та структура соціальної філософії.

Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.

Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

Основні засади сенсу історії.

Людина і Всесвіт.

Геополітика в минулому і сьогодні.

Екологія. Мораль. Політика.

Сім’я. Її соціальні функції та роль у житті особистості.

Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

Нації та національні відносини в сучасному світі.

Національна свідомість і світогляд.

Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

Діалектика взаємодії особистості і суспільства.

Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

Потреби як фактор формування особистості.

Людина – найвища цінність суспільства.

Діяльність – основа формування особистості.

Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

Виникнення науки та її історичні етапи розвитку.

Наука як феномен культури.

Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.

Наука і глобальні проблеми сучасності.

Наука і майбутнє людства.