2.2. Соціально-економічне становище домогосподарств у і півріччі 2006 року

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І півріччі 2006р. склали 1397 грн., що на 21% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1464 грн., сільське – 1249 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 537 грн. на місяць, в міських домогосподарствах – 576 грн., в сільських – 454 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 16% (у січні–червні 2005р. – на 4%). Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат у I півріччі 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. суттєво перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 121,9% проти 108,4%.

Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних сукупних витрат свідчить про зменшення в порівнянні з І півріччям 2005р. частки населення у групах з низькими сукупними витратами (до 420 грн. у місяць) і збільшення – в усіх інших групах (додаток 1). Частка населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася на 6,4 в.п. і склала 53,6%.

Зростання доходів населення, яке відбулося за рахунок збільшення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньомісячних сукупних витрат домогосподарств, але не сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту (додаток 2).

Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 7,6 раза (у І півріччі 2005р. – 7,3 раза). Співвідношення мінімального рівня сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня серед 10% найменш забезпеченого не змінилося і становило 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення, як і у відповідному періоді 2005 року, робили 40% усіх сукупних витрат.

Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 91% становили споживчі витрати (у січні–червні 2005р. – 92%).

Найбільш вагомою статтею (майже три п’ятих) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). В порівнянні з I півріччям 2005р. частка цих витрат зменшилася на 2,6 в.п. і становила 57% (додаток 3).

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 31% усіх витрат (на 1,8 в.п. більше, ніж у січні–червні 2005р.).

Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили 1,7% та 1,0% сукупних витрат домогосподарств, що відповідно на 0,1 в.п нижче, ніж у І півріччі 2005р.

Частка неспоживчих сукупних витрат склала 9% усіх витрат домогосподарств і зросла на 1 в.п.

Випереджаюче зростання у січні–червні 2006р. у порівнянні з відповідним періодом 2005р. реальних наявних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 120,5% проти 107,9%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування населення: збільшилося споживання в домогосподарствах риби і рибопродуктів на 6%, яєць, м’яса та м’ясопродуктів – на 5% кожного, фруктів, ягід, горіхів та винограду, молока і молочних продуктів – на 3% кожного. Одночасно скоротилося споживання цукру, картоплі, олії та інших рослинних жирів, хліба і хлібних продуктів та овочів і баштанних – на 16–3%.

Основним джерелом надходжень ресурсів у домогосподарство залишилася оплата праці, частка якої збільшилася на 2 в.п. і становила майже половину усіх сукупних ресурсів.

Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили понад чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – десяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 4%.

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.

Майже три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з I півріччям 2005 року збільшилася на 1 в.п.), 24% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 3% – доходи від особистого підсобного господарства (залишилися відповідно на рівні січня–червня минулого року).

У формуванні структури ресурсів сільських домогосподарств відбулися подальші позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості збільшилася на 3,4 в.п. і склала третину сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких зменшилась на 1,4 в.п. і склала 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 2 в.п. і склала 27%.

У домогосподарствах з дітьми три п’ятих сукупних ресурсів формували, як і в І півріччі минулого року, доходи від зайнятості, майже шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 0,6 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилась на 1,1 в.п. і склала 11%.

В домогосподарствах без дітей 44% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–червні 2005р. – 42%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги – 35% (36%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 9% (10%).

У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму частки надходжень від пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж в структурі заможних домогосподарств останнього дециля (додаток 2).

Як і раніше, залишається гострим питання низької адресності окремих видів допомог з точки зору підтримки найбільш нужденних верств населення.

Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,5%, першого та останнього децилів – по 0,4%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих в середньому одним домогосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, були відповідно в 1,4 та в 2,1 раза нижче, ніж в групі заможного населення.

Пільги на оплату послуг транспорту, зв’язку, санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування становили у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля – 0,1%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 1,1%. Вартість цих пільг, отриманих одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відповідно в 6,1 та 15,6 раза.