- •1. Суть та форми науково технічного розвитку.
- •2. Поняття про систему. Технологічні системи у виробництві.
- •3. Машини, комплекси та системи машин. Основні поняття та визначення.
- •4. Ознаки і властивості систем машин і технологій. (Ієрархічність, цільність, замкненість, неперервність, гнучкість)
- •5. Технологічна система. Класифікація технологічних систем.
- •6. Машина як основа технічної системи; функції машин.
- •7. Складові машини: механізми і деталі; кінематичний ланцюг і ланка.
- •8.Система продуктивних сил суспільства
- •10. Ресурси в системі продуктивних сил
- •11.Наука та її роль в системі продуктивних сил. Відкриття та винахід у науковому пізнанні.
- •12. Поняття про технологію як науку та об’єкт економічних досліджень.
- •9. Продукція машинобудування. Види виробів
- •13. Виробничий і технологічний процеси.
- •14.Класифікація технологічних процесів.
- •За місцем.
- •15. Технологічна операція та її структура
- •16. Виробнича структура промислових підприємств
- •17. Технологічна форма організації виробничих систем.
- •18. Предметно-замкнена форма організації виробничих систем
- •19. Потокові форми організації виробничих систем.
- •20. Структура і задачі допоміжного виробництва
- •21. Зміст науково-технічної підготовки виробництва
- •22.Суть і задачі технологічного проектування в технічній підготовці виробництва
- •23.Типи та організаційно технічні форми виробництва: основні поняття та визначення
- •25. Характеристика дрібносерійного виробництва
- •26. Характеристика серійного виробництва
- •27. Характеристика великосерійного і масового виробництва
- •29. Технологічне проектування на базі уніфікованих технологічних процесів
- •30. Технологічне проектування на базі типових технологічних процесів
- •31. Технологічне проектування на базі групових технологічних процесів
- •32. Поняття про кінематику методу обробки. Режими різання
- •33. Нормування праці та норма часу як кількісна характеристика праці
- •34. Види норм часу та методи нормування
- •35. Структура технічно обгрунтованої норми часу
- •36. Штучно-калькуляційний час
- •37. Джерела економної ефективності при технічному переоснащенні виробництва на основі систем технологій
- •38. Техніко-економічне обгрунтування впровадження автоматизованих систем
- •39. Показники техніко-економічної ефективності у технічному переозброєнні виробництва на основі систем технологій.
31. Технологічне проектування на базі групових технологічних процесів
Груповий технологiчний процес призначений для спiльного виготовлення або ремонту групи виробiв рiзноманiтної конфігурації. Вiн має складатися з комплексу групових технологiчних операцiй, що виконуються на спецiалiзованих робочих мiсцях у послiдовностi технологiчного маршруту виготовлення визначеної групи виробiв. У процесi розроблення групових технологiчних операцiй варто передбачати достатню величину iх сумарної трудомiсткостi для роботи без переналагодження технологiчного оснащення (допускасться тiльки часткове пiдналагодження). Основою розробки групового технологiчного процесу i вибору загальних засобiв технологiчного оснащения є комплексний вирiб, що може бути одним з виробiв групи чи штучно створеним (умовним). При проектуваннi технологiчних процесiв може розроблятися кiлька варiантiв, з яких вибирають такий варiант, що за всiх iнших рiвних умов дає можливiсть виготовити деталь з найменшими витратами на її виробництво, з найменшою собiвартiстю. Використання типових i групових технологiчних процесiв сприяє пiдвищенню продуктивностi працi i зниженню собiвартостi продукцiї за рахунок застосування най прогресивнiшого технологiчного устаткування, процесу виробництва в цiлому та оснащеняя. При цьому скорочуються кiлькiсть рiзноманiтних технологiчних маршрутiв, трудомiсткiсть i тривалiсть технологiчної пiдготовки виробництва. Групова технологiя створює умови для застосування методiв серiйного i великосерiйного виробництв навiть при невеликiй кiлькостi виготовлення кожного окремого виробу, що дає змогу використовувати всi переваги цих методiв органiзацiї виготовлення партiї продукцiї для задоволення певних замовлень споживачiв i загальних потреб ринку.
32. Поняття про кінематику методу обробки. Режими різання
В кінематиці різання розрізняють головний рух і рух подачі. Головним рухом є той, який забезпечує здійснення процесу різання та відбувається з найбільшою швидкістю. Рух подачі – допоміжний рух, який дозволяє здійснювати різання по усій поверхні деталі та створює умови непевного усування стружки. Швидкість подачі завжди менша від швидкості різання.
Для кількісної характеристики кінематичних рухів використовують режими різання. Режими різання – це сукупність числових значень глибини різання, подачі, швидкості різання, а також сили різання і потужності різання. У технології машинобудування крім цих основних параметрів до режимів різання відносять також геометричні параметри і стійкість різальної частини інструментів. Режими різання будуть раціональні, якщо досягають високих технологічних і техніко-економічних показників процесу.
33. Нормування праці та норма часу як кількісна характеристика праці
Нормування праці полягає у встановленні мінімально необхідної витрати часу для виконання певного об*єму роботи, або для створення виробу. Об*єктом нормування часу у виробничому процесі є технологічна операція і технологічний процес загалом. Час, який витрачається виконавцем в операції можна поділити на нормований та ненормований. Нормовані витрати-це час, необхідний для виконання операції, ці витрати входять до регламентованого часу. Ненормовані - це втрати робочого часу, які не включають до норми часу. Вони включають виконання непотрібної і не продуктивної роботи, перерви, з організаційних чи технічних причин, не передбачені регламентом, запізнення робітника чи передчасне закінчення ним роботи і т.д. Необхідну та обґрунтовану норму часу на виконання операції встановлюють для певних виробничих умов раціонально побудованого технологічного процесу і правильної організації праці, виконання роботи працівником певної кваліфікації за нормальної інтенсивності праці, виконання дій в оптимальних санітарно-гігієнічних умовах з отриманням усіх вимог техніки безпеки. Витрати часу на операцію визначають працемісткістю операції в нормо годинах. Сума часу на всі операції характеризує працемісткість технологічного процесу. Усі нормовані витрати часу для виконання технологічного процесу складають працемісткість виробу. Величина, зворотна до праце місткості має назву продуктивність операції-кількість операцій або виробів виконаних за одиницю часу. Регламентована продуктивність називається нормою виробітку. Норма часу є основою оперативного керування і календарного планування виробництва. Обгрунтована норма часу, яка характеризує необхідні і достатні витрати часу на здійснення операції називається штучним часом. До нього належить основний час,допоміжний час, час на обслуговування робочого місця, час на перерви, відпочинок і особисті потреби.
