- •1. Запровадження і розвиток економічної теорії. Основні напрямки в економічній теорії
- •2. Предмет економічної теорії, як комплексної науки. Політична економія, мікроекономіка та макроекономіка , як складові економічної теорії
- •3. Закони, принципи та категорії економічної теорії. Позитивна та нормативна економічна теорія
- •4. Функції економічної теорії. Економічна політика. Місце економічної теорії в системі наук
- •5. Методи економічних досліджень. Загальні та спеціальні методи їх використання
- •6. Сутність виробництва. Фактори виробництва
- •7. Обмеженість виробничих ресурсів. Мета виробничих можливостей
- •8. Економічні потреби, їх суть і класифікація. Закон зростання потреб. Економічний інтерес і його функції
- •9. Економічна система і її сутність та структурні елементи. Еволюція економічних систем
- •10. Класифікація економічних систем. Традиційна, ринкова, командна і змішана економічні системи
- •2) Централізовано-планова економіка
- •12. Власність у системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти власності
- •13. Структура власності, її історичні типи, види і форми
- •4) Власність громадських організацій;
- •5) Власність релігійних організацій;
- •15. Натуральна і товарна форма організації суспільного виробництва, її суть та ознаки
- •16. Товар і його властивості. Вартість товару
- •17. Вартість і ціна : альтернативні теорії
- •18. Гроші, їх сукупність, форми та еволюція
- •19. Грошовий обсяг і його закони
- •20. Функції грошей та їх характеристика
16. Товар і його властивості. Вартість товару
Товар – це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу.
Щоб бути товаром, певна річ або послуга повинні:
а) бути продуктами праці;
б) задовольняти потреби інших людей (якщо вдома випікають пиріжки і споживають їх у сім’ї, то вони залишаються продуктами);
в) виготовлятися для обміну.
Двома протилежними властивостями товару є споживна вартість і вартість.
Споживна вартість – це корисність речі товару, завдяки якій, вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а й інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживча вартість.
Щоб задовольнити людські потреби, конкретна річ або послуга повинна обмінятися на іншу річ та послугу.
Мінова вартість – здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях.
Кожен окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях, отже, він має безліч мінових вартостей.
Спільними у всіх товарів і послуг, які обмінюються на інші, є те, що в них втілена праця, а саме суспільна, та що створює суспільну споживчу вартість. Саме суспільна праця робить товари порівняльними, а, отже, формує їхню вартість.
Отже, вартість – це внутрішня властивість товару (праця, якість, корисний ефект), зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість.
Вартість має два основних аспекти – якісний і кількісний.
Якісний аспект вартості – економічні відносини, які виникають між людьми у процесі суспільного поділу праці при виготовленні товарів та їх обміні.
Кількісний аспект вартості – вираження величини втіленої у товарі суспільної праці товаровиробника та суспільної корисності цього товару.
З кількісного боку вартість вимірюється співвідношенням індивідуальної та суспільної вартості. Тому на виготовлення одного і того самого товару на однакових підприємствах витрачається неоднаковий робочий час і встановлюється різна індивідуальна вартість. Проте вартість товару визначається не індивідуальними, а суспільно-необхідними затратами праці, в основі яких – суспільно необхідний робочий час.
Вартість товару залежить від багатьох чинників, передусім – від продуктивності праці – кількість продукції, яка виробляється за одиницю робочого часу. На вартість впливає також інтенсивність праці – затрати часу за одиницю часу. На вартість також впливає складна праця – праця, для виконання якої потрібні спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що, у свою чергу, передбачає потребу в здобутті освіти.
17. Вартість і ціна : альтернативні теорії
Підходів до визначення цінності товару існує багато. Кожен з них ґрунтується на певній теорії, серед них найбільш поширеними є теорії трудової вартості трьох факторів виробництва, граничної корисності, попиту і пропозиції як факторів, що визначають ціну товару.
Трудова теорія вартості була розроблена основоположниками класичної політичної економії, англійськими економістами другої половини ХУІІ – поч.ХІХ ст. В.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо і завершена у найбільш послідовному вигляді в працях К.Маркса в середині ХХ ст. Дана теорія виходить з того, що величина вартості як основа мінової вартості і цін визначається затратами праці на виробництво товарів. Як писав А.Сміт, «праця є єдиним загальним, так само як єдиним точним мірилом вартості, або єдиною мірою, за допомогою якої ми можемо порівнювати між собою вартості різних товарів».
Теорія трьох факторів виробництва – трактувала формування вартості в процесі виробництва як підсумування затрат його трьох основних факторів: праці, капіталу, землі. Вважаючи, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, а також інші фактори виробництва.
Теорія граничної корисності – у якій вартість розглядається як суб’єктивна категорія, результат оцінки індивідумом споживчих благ залежить від інтенсивності потреб і рідкісності блага.
Неокласична теорія вартості поєднала теорію витрат виробництва і теорію граничної корисності, попиту і пропозиції у формуванні і русі цін. Виходячи з того, що формування ринкових цін відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції. А.Маршал пов’язував зміну попиту з категорією граничної корисності, а пропозиції – з вирішальним впливом витрат виробництва.
В сучасних теоріях ціноутворення панівне становище займає висловлений А.Маршалом підхід, згідно з яким теорія вартості вже не займає центральне місце в економічних теоріях, як це було до ХХ ст. На передній план висувалася теорія ціни, яка комплексно вивчає вплив різних ціноутворюючих факторів, що впливають на ціни за допомогою попиту і пропозиції на ринках як товарів, так і факторів виробництва. Такий багатофакторний підхід спрямований на виявлення впливу на ціноутворення як умов виробництва, які виступають насамперед у кількості вироблених товарів, у їх якості і витратах та умов попиту, які виражаються у місткості ринків.
