16. Товар і його властивості. Вартість товару

Товар – це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу.

Щоб бути товаром, певна річ або послуга повинні:

а) бути продуктами праці;

б) задовольняти потреби інших людей (якщо вдома випікають пиріжки і споживають їх у сім’ї, то вони залишаються продуктами);

в) виготовлятися для обміну.

Двома протилежними властивостями товару є споживна вартість і вартість.

Споживна вартість – це корисність речі товару, завдяки якій, вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а й інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживча вартість.

Щоб задовольнити людські потреби, конкретна річ або послуга повинна обмінятися на іншу річ та послугу.

Мінова вартість – здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях.

Кожен окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях, отже, він має безліч мінових вартостей.

Спільними у всіх товарів і послуг, які обмінюються на інші, є те, що в них втілена праця, а саме суспільна, та що створює суспільну споживчу вартість. Саме суспільна праця робить товари порівняльними, а, отже, формує їхню вартість.

Отже, вартість – це внутрішня властивість товару (праця, якість, корисний ефект), зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість.

Вартість має два основних аспекти – якісний і кількісний.

Якісний аспект вартості – економічні відносини, які виникають між людьми у процесі суспільного поділу праці при виготовленні товарів та їх обміні.

Кількісний аспект вартості – вираження величини втіленої у товарі суспільної праці товаровиробника та суспільної корисності цього товару.

З кількісного боку вартість вимірюється співвідношенням індивідуальної та суспільної вартості. Тому на виготовлення одного і того самого товару на однакових підприємствах витрачається неоднаковий робочий час і встановлюється різна індивідуальна вартість. Проте вартість товару визначається не індивідуальними, а суспільно-необхідними затратами праці, в основі яких – суспільно необхідний робочий час.

Вартість товару залежить від багатьох чинників, передусім – від продуктивності праці – кількість продукції, яка виробляється за одиницю робочого часу. На вартість впливає також інтенсивність праці – затрати часу за одиницю часу. На вартість також впливає складна праця – праця, для виконання якої потрібні спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що, у свою чергу, передбачає потребу в здобутті освіти.

17. Вартість і ціна : альтернативні теорії

Підходів до визначення цінності товару існує багато. Кожен з них ґрунтується на певній теорії, серед них найбільш поширеними є теорії трудової вартості трьох факторів виробництва, граничної корисності, попиту і пропозиції як факторів, що визначають ціну товару.

Трудова теорія вартості була розроблена основоположниками класичної політичної економії, англійськими економістами другої половини ХУІІ – поч.ХІХ ст. В.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо і завершена у найбільш послідовному вигляді в працях К.Маркса в середині ХХ ст. Дана теорія виходить з того, що величина вартості як основа мінової вартості і цін визначається затратами праці на виробництво товарів. Як писав А.Сміт, «праця є єдиним загальним, так само як єдиним точним мірилом вартості, або єдиною мірою, за допомогою якої ми можемо порівнювати між собою вартості різних товарів».

Теорія трьох факторів виробництва – трактувала формування вартості в процесі виробництва як підсумування затрат його трьох основних факторів: праці, капіталу, землі. Вважаючи, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, а також інші фактори виробництва.

Теорія граничної корисності – у якій вартість розглядається як суб’єктивна категорія, результат оцінки індивідумом споживчих благ залежить від інтенсивності потреб і рідкісності блага.

Неокласична теорія вартості поєднала теорію витрат виробництва і теорію граничної корисності, попиту і пропозиції у формуванні і русі цін. Виходячи з того, що формування ринкових цін відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції. А.Маршал пов’язував зміну попиту з категорією граничної корисності, а пропозиції – з вирішальним впливом витрат виробництва.

В сучасних теоріях ціноутворення панівне становище займає висловлений А.Маршалом підхід, згідно з яким теорія вартості вже не займає центральне місце в економічних теоріях, як це було до ХХ ст. На передній план висувалася теорія ціни, яка комплексно вивчає вплив різних ціноутворюючих факторів, що впливають на ціни за допомогою попиту і пропозиції на ринках як товарів, так і факторів виробництва. Такий багатофакторний підхід спрямований на виявлення впливу на ціноутворення як умов виробництва, які виступають насамперед у кількості вироблених товарів, у їх якості і витратах та умов попиту, які виражаються у місткості ринків.