- •1.Предмет і завдання курсу мев
- •2. Мев як економічна категорія; сутність, рівні, суб’єкти, види.
- •3. Суб‘єкти, форми прояву, чинники розвитку мев.
- •4. Чинники та особливості розвитку мев на сучасному етапі.
- •5. Показники відкритості національної економіки.
- •6.Етапи еволюції світового господарства та їх характеристика.
- •7. Підходи щодо класифікації держав - суб‘єктів мев.
- •8. Характеристика та структура зовнішнього середовища мев
- •9. Суть та елементи світового господарства.
- •10. Характеристика промислово розвинутих країн.
- •11. Характиристика країн, що розвиваються: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •12. Характеристика країн з перехідною економікою: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •13. Характеристика країн – нік: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •14. Характеристика країн-експортерів нафти: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •15. Роль міжнародних рейтингів в оцінці середовища мев.
- •16. Суть та складові економічного та політико-правового середовища мев.
- •17. Міжнародні рейтинги як інструмент моніторингу міжнародного економічного середовища.
- •18. Середовище мев та його складові.
- •19. Міжнародний поділ праці та його прояви на сучасному етапі.
- •20. Сутність та загальна характеристика міжнародної економічної інтеграції.
- •21. Передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •22. Етапи та форми міжнародної економічної інтеграції.
- •23. Ефект «відхилення торгівлі» в умовах інтеграції. Графічна інтерпретація
- •24. Ефекти «створення торгівлі» в умовах інтеграції. Графічна інтерпретація.
- •25. Динамічні ефекти меі.
- •31. Характеристика снд як регіонального інтеграційного угрупування.
- •32. Цілі та передумови формування єеп як регіонального інтеграційного угрупування.
- •33. Форми та види мт.
- •34. Методи мт.
- •35. Суть та структура мт. Феномен «голландської хвороби».
- •36. Чинники цінотворення на міжнародних ринках.
- •37. Підходи щодо класифікації послуг в мт.
- •38. Чинники, що сприяють розвитку міжнародної торгівлі послугами.
- •39. Методи міжнародної торгівлі (поставок )послуг.
- •40. Механізми посилення конкурентоспроможності країн на світовому ринку послуг ( за м.Портером).
- •41. Сутність та чинники розвитку міжнародної торгівлі.
- •42. Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі.
- •43. Індикатори розвитку міжнародної торгівлі.
- •44. Види міжнародного руху капіталу.
- •45. Чинники, що визначають міжнародний рух капіталу.
- •46. Роль тнк в міжнародному підприємництві.
- •47. Організаційні форми присутності тнк на зарубіжних ринках.
- •48. Переваги та недоліки фіксованого та плаваючого валютних курсів.
- •49. Міжнародні валютні операції: суть та види
- •Сутність і значення міжнародної трудової міграції в системі мев.
- •Макроекономічні ефекти руху робочої сили для країн-донорів та країн-реципієнтів.
- •Регіональні ринку робочої сили
- •Чинники, види міжнародної міграції
- •Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •Сутність та чинники міжнародного руху технологій
- •57. Класифікація міжнародних організацій
- •61. Чинники, що влпивають на вибір валютного режиму в країні
- •62. Бреттон-Вудська валютно-фінансова система: ознаки, переваги, недоліки
- •63. Характеристика Ямайської валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •64. Характеристика Паризької валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •65. Характеристика Генуезької валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •66. Суть, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів
- •67. Класифікація валют та види її конвертованості
- •68. Види валютних режимів та критерії їх обрання.
- •69. Суть та функції міжнародної валютно-фінансової системи.
- •70. Переваги та недоліки золотого стандарту
- •71. Принципи побудови платіжного балансу та методи управління. Основна макроекономічна тотожність.
- •73. Наслідки вивозу капіталу для країни-базування та країни-реципієнти.
- •74. Особливості руху капіталу на сучасному етапі.
- •75. Міжнародні валютно-фінансові відносини: сутність та значення.
- •76. Суть та функції міжнародних кредитів.
- •77. Види міжнародних кредитів. Ставка лібор
- •78. Тнб як суб’єкти міжнародного кредитування.
- •80. Міжнародний ринок позичкових ресурсів.
- •81. Проблеми заборгованості та особливості кредитування мвф.
- •82. Зовнішній борг: сутність, джерела формування, методи управління.
- •83. Мвф як суб’єкт міжнародного кредитування. Умови надання кредитів.
75. Міжнародні валютно-фінансові відносини: сутність та значення.
Світова валютнофінансова система — це історично сформований на базі розвитку товарного виробництва, грошового обігу і міжнародних економічних відносин порядок розрахунків між учасниками платіжного обороту з притаманною йому системою валютно-фінансових міжнародних установ (інституцій)Валютні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств. Вони пов’язані з функціонуванням грошей у міжнародному обороті.Кожна країна має свою грошову одиницю (валюту). У міжнародних розрахунках у розрізі світогосподарського товарообороту і кредиту, прямих зарубіжних інвестицій та інших міжнародних зв’язків постає необхідність в обміні грошей однієї країни на гроші іншої країни. На цьому підґрунті і виникають валютні відносини.
Як відомо, валюта — це не тільки конкретні грошові знаки, а також кредити і платіжні документи (векселі, чеки, банкноти та ін.), котрі виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються в міжнародних розрахунках.Основною формою валютних відносин є міжнародні розрахунки, які здійснюються під час міжнародних операцій і відображаються в загальному вигляді в платіжних балансах усіх країн світу. Характерними рисами міжнародних валютних розрахунків є те, що їх об’єктом стає грошовий (валютний) еквівалент вартості тих товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних засобів, які здійснюють обіг між державами. Суб’єктами міжнародних розрахунків виступають держави (уряди), підприємства, фізичні особи, банківські рахунки яких перебувають на території різних країн.
Державно-правова форма організації валютних відносин називається валютною системою. Розрізняють національну і світо-ву валютні системи. Перша — це форма організації валютних відносин країни, яка визначається національним законодавством. В основі національної валютної системи лежить грошова одиниця країни.Друга — це світова валютна система, що включає сукупність способів, інструментів та установ, за допомогою яких здійснюються грошові розрахунки в межах світового господарства.
Складовими елементами світової валютної системи є: форми міжнародних засобів платежу (світові гроші); уніфікований режим валютних курсів; умови взаємної конвертованості валют; валютні ринки; міжнародне регулювання валютних обмежень; міжнародні валютно-фінансові організації.Валютні відносини тісно пов’язані з внутрішніми грошовими відносинами. Тому еволюція світових грошей у специфічному вигляді повторює розвиток внутрішнього грошового обігу більшості країн.
Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, яка виражена у грошовій одиниці інших країн. Обмін валют відбувається на валютному ринку. Валютний ринок — це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція іноземних валют, що оцінюються в національній валюті. Інакше кажучи, це місце здійснення валютних операцій. Нині валютний ринок функціонує через міжнародні мережі сучасних засобів зв’язку та комп’ютерних систем, які дозволяють учасникам валютних операцій знати поточні котирування курсів усіх основних валют і відповідно оперативно укладати вигідні угоди, оскільки курси валют змінюються надзвичайно швидко. Головними суб’єктами валютного ринку є великі транснаціональні корпорації та банки (ТНК, ТНБ). Об’єктом цього ринку є валюта.МВФ — це міжнародна валютно-кредитна організація, яку було створено на міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. Почав функціонувати з 1945 р. Нині до МВФ входить понад 160 держав світу. Згідно зі Статутом МВФ його основними цілями є: сприяння розвитку торгівлі та валютного співробітництва; надання країнам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.