- •1.Предмет і завдання курсу мев
- •2. Мев як економічна категорія; сутність, рівні, суб’єкти, види.
- •3. Суб‘єкти, форми прояву, чинники розвитку мев.
- •4. Чинники та особливості розвитку мев на сучасному етапі.
- •5. Показники відкритості національної економіки.
- •6.Етапи еволюції світового господарства та їх характеристика.
- •7. Підходи щодо класифікації держав - суб‘єктів мев.
- •8. Характеристика та структура зовнішнього середовища мев
- •9. Суть та елементи світового господарства.
- •10. Характеристика промислово розвинутих країн.
- •11. Характиристика країн, що розвиваються: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •12. Характеристика країн з перехідною економікою: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •13. Характеристика країн – нік: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •14. Характеристика країн-експортерів нафти: показники участі у міжнародній економіці та модель розвитку.
- •15. Роль міжнародних рейтингів в оцінці середовища мев.
- •16. Суть та складові економічного та політико-правового середовища мев.
- •17. Міжнародні рейтинги як інструмент моніторингу міжнародного економічного середовища.
- •18. Середовище мев та його складові.
- •19. Міжнародний поділ праці та його прояви на сучасному етапі.
- •20. Сутність та загальна характеристика міжнародної економічної інтеграції.
- •21. Передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •22. Етапи та форми міжнародної економічної інтеграції.
- •23. Ефект «відхилення торгівлі» в умовах інтеграції. Графічна інтерпретація
- •24. Ефекти «створення торгівлі» в умовах інтеграції. Графічна інтерпретація.
- •25. Динамічні ефекти меі.
- •31. Характеристика снд як регіонального інтеграційного угрупування.
- •32. Цілі та передумови формування єеп як регіонального інтеграційного угрупування.
- •33. Форми та види мт.
- •34. Методи мт.
- •35. Суть та структура мт. Феномен «голландської хвороби».
- •36. Чинники цінотворення на міжнародних ринках.
- •37. Підходи щодо класифікації послуг в мт.
- •38. Чинники, що сприяють розвитку міжнародної торгівлі послугами.
- •39. Методи міжнародної торгівлі (поставок )послуг.
- •40. Механізми посилення конкурентоспроможності країн на світовому ринку послуг ( за м.Портером).
- •41. Сутність та чинники розвитку міжнародної торгівлі.
- •42. Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі.
- •43. Індикатори розвитку міжнародної торгівлі.
- •44. Види міжнародного руху капіталу.
- •45. Чинники, що визначають міжнародний рух капіталу.
- •46. Роль тнк в міжнародному підприємництві.
- •47. Організаційні форми присутності тнк на зарубіжних ринках.
- •48. Переваги та недоліки фіксованого та плаваючого валютних курсів.
- •49. Міжнародні валютні операції: суть та види
- •Сутність і значення міжнародної трудової міграції в системі мев.
- •Макроекономічні ефекти руху робочої сили для країн-донорів та країн-реципієнтів.
- •Регіональні ринку робочої сили
- •Чинники, види міжнародної міграції
- •Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •Сутність та чинники міжнародного руху технологій
- •57. Класифікація міжнародних організацій
- •61. Чинники, що влпивають на вибір валютного режиму в країні
- •62. Бреттон-Вудська валютно-фінансова система: ознаки, переваги, недоліки
- •63. Характеристика Ямайської валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •64. Характеристика Паризької валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •65. Характеристика Генуезької валютної системи: ознаки, переваги, недоліки
- •66. Суть, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів
- •67. Класифікація валют та види її конвертованості
- •68. Види валютних режимів та критерії їх обрання.
- •69. Суть та функції міжнародної валютно-фінансової системи.
- •70. Переваги та недоліки золотого стандарту
- •71. Принципи побудови платіжного балансу та методи управління. Основна макроекономічна тотожність.
- •73. Наслідки вивозу капіталу для країни-базування та країни-реципієнти.
- •74. Особливості руху капіталу на сучасному етапі.
- •75. Міжнародні валютно-фінансові відносини: сутність та значення.
- •76. Суть та функції міжнародних кредитів.
- •77. Види міжнародних кредитів. Ставка лібор
- •78. Тнб як суб’єкти міжнародного кредитування.
- •80. Міжнародний ринок позичкових ресурсів.
- •81. Проблеми заборгованості та особливості кредитування мвф.
- •82. Зовнішній борг: сутність, джерела формування, методи управління.
- •83. Мвф як суб’єкт міжнародного кредитування. Умови надання кредитів.
78. Тнб як суб’єкти міжнародного кредитування.
Оскільки на світовому фінансовому ринку гроші та інші фінансові інструменти постійно знаходяться у рухові, переміщуючись від однієї приватної особи до іншої, від однієї держави до іншої, то виникає необхідність в існуванні найрізноманітніших міжнародних фінансових посередників.
Головними учасниками світового фінансового ринку є ТНБ, великі компанії, небанківські фінансові структури, центральні банки і державні органи, міжнародні фінансові організації. Формують фінансовий ринок і впливають на ціни фінансових інструментів міжнародні банки, які діють як на боці попиту, так і на боці пропозиції. Виникає не просто обмін однієї валюти на іншу, а торгівля грошима в міжнародному масштабі, пов’язана з відмовою власників коштів від їх поточного споживання і з певним ризиком. Тому виконання кредитних операцій означає не просто видачу грошей, але й їх повернення з процентним доходом. Видаючи позики, банк створює нові гроші, купляючи їх за однією ціною і продаючи за більш високою ціною. Грошові потоки від заощаджувачів надходять у фінансові установи, які надають грошові кошти інвесторам.
Фінансові посередники покликані перетворити заощадження, тобто ту частину доходів фізичних осіб, компаній і держави, яка використовується для зберігання, в капіталовкладення. Основна частина заощаджень, перед тим, як перетворитися в інвестиції, повинна пройти через фінансову систему, установи якої закликані зближувати між собою інтереси заощаджувачів та інвесторів, що дозволяє капіталам одних суб’єктів ринку перетворюватися в інструмент фінансування інших. Роль фінансових установ невіддільна від їх діяльності по мобілізації коштів з метою їх наступного інвестування. Посередники допомагають власникам заощаджень набувати боргові вимоги на тих умовах, які їм підходять, а споживачам використовувати отримані кошти так, як вони вважають за потрібне. Відбувається утворення фінансових джерел для здійснення інвестицій в економіку. Цей механізм формує фінансовий ринок, який складається з множини каналів переміщення коштів від власників до позичальників.
Банки покликані забезпечити безперебійний рух грошей і оборот капіталу, надати можливості для фінансування промислових підприємств і накопичення заощаджень тощо. Фінансові посередники залучають вклади багаточислених клієнтів на різні терміни і тим самими накопичують значні суми, які можуть надавати позичальникам. Відбувається переміщення потоків грошових коштів від фізичних осіб, компаній, держави до інвесторів. Одна частина коштів переміщується через банківські структури, в результаті чого створюється ринок позичкового капіталу, а інша – через купівлю-продаж цінних паперів формує фондовий ринок.
Сучасна світова фінансова система є дворівневою. Вона включає: перший рівень – міжнародні комерційні (універсальні та спеціалізовані) банки; другий рівень – міждержавні фінансові установи. Така система забезпечує оптимальну побудову зв’язків як по вертикалі, так і по горизонталі. В якості фінансових посередників виступають всі господарюючі суб’єкти, головною функцією котрих є здійснення фінансових операцій. Сюди не включаються організації, які здійснюють фінансові операції для обмеження груп учасників ринкових відносин, які делегували їм цю функцію, тобто брокери, нотаріуси, в певному розумінні й холдинги.
Центральна роль на світовому фінансовому ринку належить комерційним банкам. Вони не тільки здійснюють міжнародні платежі, але й широко охоплюють практично всі сторони міжнародних економічних відносин. Комерційні банки є універсальною фінансовою ланкою, яка здійснює операції по залученню вільних грошових коштів й їх розміщенню на умовах поверненості, терміновості та платності. За видами операцій – це типові посередники. Банки надають корисні послуги і за це отримують певну винагороду. Комерційні банки здійснюють всі банківські операції: надання кредитів, приймання і зберігання заощаджень, здійснення платежів, купівлю-продаж цінних паперів, управління і зберігання облігацій та акцій своїх клієнтів, надання допомоги при поширенні нових цінних паперів тощо. Вони торгують іноземними валютами і цінними металами, надають консультації своїм клієнтам в сфері інвестування.
На міжнародному ринку капіталів діють першокласні фінансові посередники і солідні позичальники, які володіють якісною і повною інформацією. Міжнародні валютні відділи транснаціональних банків здійснюють основну частину валютних угод (біля 95%).
Банки можуть здійснювати підписку на випуск акцій і облігацій корпорацій. Особливістю світового банківського бізнесу є те, що банки за кордоном мають право вести ті операції, які заборонені у себе в країні. Ця обставина виступає стимулюючим фактором розвитку міжнародної банківської справи.
