49. Поняття про процес горіння

Горіння – це екзотермічна реакція окислення, яка супроводжується виді­ленням великої кількості тепла, світла і диму (це є не тільки з’єднання, а й розклад речовин).

Для виникнення горіння необхідна наявність трьох чинників:

горючої речовини (вуглеводневмісні речовини: бензин, гас, спирт тощо);

окислювача (кисень, хлор, бром, йод, окисли азоту);

джерела запалювання (імпульсу), (нагріті поверхні; відкритий вогонь; іскри).

Залежно від властивостей спалюваних сумішей горіння може бути гомогенним і гетерогенним.

При гомогенному горінні речовини мають однаковий агрегатний стан, наприклад газ-газ або рідина-рідина.

Гетерогенне горіння – речовини знаходяться в різних агрегатних станах (тверда речовина + рідина, рідина + газ).

Розрізняють два види горіння: повне; неповне.

Повне горіння відбувається при достатній або надлишковій кількості окислювача. При цьому утворюються нетоксичні речовини – вуглекислий газ, соляна кислота, вода, азот, сірчаний ангідрид тощо), які не здатні горіти.

Неповне горіння відбувається при недостатній кількості окислювача. При цьому утворюються токсичні речовини, які надалі придатні до горіння (сажа, оксид вуглецю, альдегіди, спирти, смоли, сірководень, аміак). За швидкістю поширення полум’я горіння поділяється на:

нормальне – швидкість поширення полум’я 0,01–1 м/с;

вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу, швидкість поширення якого 1–1000 м/с;

детонація – це хімічна реакція при якій утворюється ударна хвиля (умова виникнення детонації), швидкість поширення хвилі – 1000–7000 м/с.

50. Джерела і причини виникнення пожеж і вибухів.

Явище або обставини, які безпосередньо зумовлюють виникнення пожежі, називають причиною пожежі. Аналізуючи виникнення пожеж на електромашинобудівних і машинобудівних виробництвах, можна умовно виділити причини неелектричного і електричного характеру.

Причини неелектричного характеру

• порушення технологічного процесу (розгерметизація) – 33 %;

• неполадки виробничого обладнання – 16 %;

• погана підготовка обладнання – 13 %;

• самозаймання промислових матеріалів – 10 %;

• недотримання графіка планових ремонтів – 8 %;

• необережне і халатне поводження з вогнем (відкрите полум’я, розігрівання деталей, визначення виходу газу вогнем, куріння);

• загоряння від іскри при електро- та газозварювальних роботах – 4 %;

• конструктивні неполадки обладнання – 7 %;

• ремонт обладнання під час роботи – 2 %;

• неполадки, неправильна установка і експлуатація опалювальних систем – 7 %;

• неполадки вентиляційних систем.

Причини електричного характеру

• коротке замикання в електричній мережі, устаткуванні;

• неполадки або перевантаження обладнання і електричної мережі;

• іскріння і електрична дуга;

• загоряння матеріалів внаслідок розряду блискавки і статичної електрики;

• великі перехідні опори в місцях з’єднання, відгалужень в контактах електричних машин і паратів, які спричиняють місцеві перегріванння.

Вогневі роботи (відкрите полум’я) є важливою виробничою операцією із вико­ристанням відкритого вогню. До вогневих робіт належать газо- та електрозварювання, газорізання, паяльні роботи, підігрівання бітуму та смоли, механічна обробка металу із утворенням іскр, різні печі.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки під час проведення зварю­вальних та інших вогневих робіт покладають на керівників цехів, підприємств. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказом керівників підприємств, а тимчасові – письмовим дозволом керівника підрозділу.

Виконавці вогневих робіт повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки відповідними особами.

Місця проведення вогневих робіт повинні бути віддалені від горючих матеріалів на відстань не менше 5 м.

Перед проведенням вогневих робіт розробляються заходи щодо пожежної безпеки, призначення відповідальних осіб, після цього видається власником наряд на проведення робіт (на 1 зміну). Після виконання робіт протягом двох годин перевіряється місце проведення робіт.

Безпосередньою причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь к процесі горіння у тих випадках, коли це не допустимо з точки зору вимог пожежної безпеки.

Аналіз обставин пожеж дає підстави стверджувати, що основною причиною їх виникнення є людський чинник.

До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:

• недосконалість технологічних процесів;

• недоліки монтажу електрообладнання;

• недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем;

• недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання;

• порушення режиму зберігання, транспортування та обробки самозаймистих речовин;

• розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення;

• поява горючого середовища в умовах де є джерело займання;

• недбале ставлення до вимог нормативних документів, необережне поводження з вогнем, незнання правил пожежної безпеки, низький рівень кваліфікації і т.ін.

Отже профілактика пожеж має зводитись переважно до різноманітних форм впровадження у виробничу практику таких умов, засобів і заходів, які унеможливлюють появу неконтрольованого процесу горіння або вибуху.

Аналізом і обліком пожеж в державі займається Державний департамент пожежної безпеки МНС.

Основою пожеж та вибухів являється використання горючих речовин, оскільки існує небезпека їх контакту з повітрям. причиною пожежі або вибуху на під-стві може являти наявність горючого пилу і волокон.

Для виникнення пожежі або вибуху в виробничих умовах крім горючої речовини необхідне джерело енергії – імпульс. Імпульси поділяються:

• тепловий (відкрите полум’я, іскра, електрична дуга, нагріта поверхня)

• хімічний(зумовлене тим що деякі хім. речовини при взаємодії з киснем, водою, та інш. хім. речов. можуть вступити в екзотермічну реакцію)

• мікробіологічний