55. Способи та засоби гасіння пожеж

У комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найраціональніших способів і засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів згідно з ДБН В. 2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд”.

Горіння припиняється: під час охолодження горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання (охолодження, відведення тепла із зони горіння); при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння; при припиненні надходження парів газів горючих речовин в зону горіння; при розбавленні горючої речовини негорючою речовиною; при ізоляції зони горіння від взаємодії речовини.

Є такі основні способи припинення горіння:

Фізичні способи

1. Охолодження горючих речовин або (відведення тепла з зони горіння) здійснюють:зрошенням горючих речовин; перемішуванням шарів горючих речовин; евакуацією горючих речовин та матеріалів.

2. Розрідження (збільшення теплоємності горючої системи): об’ємним розрідженням окислювача інертними газами та парою; об’ємним розрідженням горючих речовин інертними газами та парою.

3. Ізоляція (відімкнення механізму займання) здійснюється: відривом полум’я повітряною ударною хвилею; ізоляцією поверхонь горючих речовин водою, піною, азбестовою тканиною (ковдрою); відведенням горючих речовин із зони горіння.

Хімічні способи – об’ємне розрідження горючої пило-, газо- та повітряної системи флегматизуючими речовинами (вогнегасними порошками, галогеновими вуглевод­нями); зрошення поверхонь горючих матеріалів флегматизуючими речовинами – інгібіторами, які сповільнюють реакцію.

Засоби гасіння пожеж

Успіх швидкої локалізації пожежі на її початку залежить від наявності вогнегасних засобів, вміння користуватися ними, а також від засобів пожежного зв’язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів: води (у вигляді струменя або в розпиленому вигляді); негорючих (інертних) газів, вуглекислоти, азоту тощо; хімічних засобів (у вигляді піни або рідини); порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом); пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин залежить від масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів.

56.Типи та будова вогнегасників

Вогнегасники. За способом транспортування вогнегасної речовини вогнегасники випускають двох видів: переносні (об’єм 1–20 л, вага не більше 20 кг) та пересувні на спеціальних пристроях з колесами).

Ручні вуглекислотні ВВК-2, ВВК-5, ВВК-8 призначені для гасіння невеликих пожеж всіх видів загоряння. Їх приводять у дію відкриванням вентиля. При переході вуглекислоти з рідкої фази в газоподібну її об’єм збільшується в 500 разів. Температура знижується до – 70 °С. Корисна довжина струменя вогнегасника до 4 м, час дії – 30–60 с. Вогнегасник необхідно тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозрядженню. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Пересувні вуглекислотні вогнегасники ВВ-25, ВВ-80.

Вуглекислотні-брометилові вогнегасники типу ВВБ-7 (7 л). Склад (97 % бромистого етилу і 3 % рідкої вуглекислоти) знаходиться під тиском стиснутого повітря. Вогнегасна речовина у вигляді туманоподібної хмари. Час дії – 40 с. Довжина струменя – до 5 м. Призначені для гасіння твердих і рідких горючих речовин, а також електроустановок під напругою.

Порошкові вогнегасники ВП-1, ВП-2, ВП-5, ВП-10, ВП-100 заповнені сухим порошком (кальційована або двовуглекисла сода, поташ тощо), крім того, вони наповнені інертним газом (азот, аргон) під тиском ≈ до 15 МПа. ВПС-10 має також при основі корпуса балон із стиснутим азотом. Тривалість дії – до 30 с. Ними можна гасити на відміну від інших видів вогнегасників лужні та лужноземельні метали і їх карбіди, а також електроустановки під напругою.

Вогнегасники пінні. Ручний вогнегасник хімічнопіннийВХП-10 складається з лужної та кислотної частин. При змішуванні утворюється вуглекислий газ, який, змішуючись з піноутворювачем, під дією тиску виходить з вогнегасника у вигляді піни. Час дії – до 60 с, довжина струменя – до 8 м, площа гасіння – 1 м2.

Ручні вогнегасники повітряно-пінні ВВП-5, ВВП-10 та пересувний ВПП-100 заповнені 5 % розчином ПО-1 піноутворювача (столярний клей, етиловий спирт, гасовий контакт).

Вогнегасники такого типу мають два балони – 5 і 10 л і додатковий, в якому знаходиться стиснутий вуглекислий газ (CO2). Час дії – до 20 с, довжина струменя – до 4 м.

Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ВАХ-3, ВВБ-3А, ВХ-7) призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380 В, різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, а також речовин, здатних горіти без доступу повітря. Як вогнегасна речовина у хладонових вогнегасниках використовуються галогеновуглеводні (бромистий етил, хладон 114В2, тетрафтордиброметан тощо), які при виході з вогнегасника створюють струмінь із мілкодисперсних краплин. Тому, на відміну від вуглекислого газу, галогеновуглеводнями можна гасити тліючі матеріали (бавовна, текстиль, ізоляційні матеріали). Крім того, вони не замерзають при виході із запірно-пускового пристрою і вимагають створення значно меншого (0,9 МПа) тиску в балоні, що дозволяє використовувати тонкостінні балони, вага яких є невеликою.

Хладонові вогнегасники – це циліндричні сталеві тонкостінні балони, в горло­винах яких встановлені запірно-пускові пристрої. Для створення надлишкового тиску, завдяки якому вогнегасна речовина виходить із розпилювальної насадки, в балон закачують стиснуте повітря.