- •0.1. Необхiднiсть вивчення основ органiзацiї виробничого процесу вiдповiдно до фаху спеціаліста.
- •0.2. Чим викликана необхiднiсть управлiння органiзацiями.
- •0.3. Особливостi дiяльностii управлiння процесом виробництва та реалiзацii продукцiї в сучасних умовах господарювання.
- •0.4. Значення, змiст та структура даного курсу, його основнi складовi.
- •1.1. Товарне виробництво - основа розвитку економiки.
- •1.2. Пiдприємство - первинна ланка промисловостi.
- •1.3. Основнi принципи органiзацii пiдприємства.
- •1.4. Закон Украiни про пiдприємство.
- •1.6. Форми органiзацii виробництв, перспективи iх розвитку.
- •1.5. Закон Украiни про пiдприємництво.
- •1.7. Права та обов"язки пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.8. Порядок органiзацii та функцiювання пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.9. Що таке виробничий процес.
- •1.10. Рiзновиди виробничих процесiв.
- •1.11. Структура виробничого процесу.
- •1.12. Принципи спецiалiзацiї окремих частин виробничого процесу
- •1.13. Типи виробництва
- •1.14. Виробнича структура виробництв та її визначальні фактори.
- •1.17. Рiзновиди виробничих структур та їх елементи.
- •1.18. Напрями вдосконалення виробничої структури.
- •1.19. Зв"язок мiж виробничою структурою та формою бiзнесу.
- •1.20. Основнi елементи виробничого процесу та способи їх сумiщення в часi I просторi.
- •1.21. Якi є форми органiзацiї виробництва на рiзних пiдприємствах.
- •1.22.Задачi та принципи рацiональної органiзацiї виробничого процесу.
- •1.23. Основнi параметри, якi характеризують форми органiзацiї виробництва.
- •1.25. Недоліки та переваги різних форм виробництва
- •2.1. Поняття організації
- •2.2. Менеджери, їх роль в успішному управлінні
- •2.3.Рівні управління
- •2.4. Змiст та складовi успiшного управлiння, основнi пiдходи: узагальнення, ситуацiйний, iнтегрований пiдхiд, критичний.
- •2.5. Органiзацiя (пiдприємство) як система.
- •2.6. Об’єкт управлiння в органiзацiї.
- •2.7. Внутрiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.8. Зовнiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.9. Комунiкацiї, їх рiзновиди.
- •2.10. Вплив комунiкацiй на прийняття рiшень.
- •2.11. Моделi обгрунтування I прийняття управлiнських рiшень.
- •2.12. Типи моделей систем, процес їх побудови.
- •2.13. Головнi рiзновиди моделей науки управлiння.
- •7. Прогнозні моделі.
- •2.14. Платiжна матриця, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.15. Дерево рiшень, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.16. Застосування методiв прогнозування для прийняття управлiнських рiшень.
- •3.1.Функцiї управлiння
- •3.2. Основнi пiдходи до видiлення функцiй управління.
- •3.3. Сутнiсть, функцiї та вигоди стратегiчного планування.
- •3.4. Цiлi органiзацiї та фактори, якi їх визначають.
- •3.5. Сутнiсть та змiст управлiнського обстеження.
- •3.6. Вибiр альтернатив та обгрунтування стратегiї.
- •3.7. Основнi пiдходи та складовi реалiзацiї стратегiчного плану.
- •3.8. Бюджет, як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.9. Управлiння по цiлям як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.10. Принцип єдиноначалля.
- •3.11. Бюрократична структура управлiння органiзацiєю.
- •3.12. Функцiональна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.13. Продуктова структура управлiння органiзацiєю.
- •3.14. Адаптивна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.15. Централiзована структура управлiння органiзацiєю.
- •3.16. Децентралiзована структура управлiння органiзацiєю
- •3.17. Мотивацiї, їх призначення, обгрунтування необхiдностi
- •3.18. Потреби I мотивацiї
- •3.19. Види потреб та їх взаємозв"язок
- •3.20. Змiстовнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •3.21. Процесуальнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •3.22. Контроль, його сутнiсть, основнi складовi
- •3.23. Рiзновиди та етапи контролю
- •3.24. Стандарти та їх роль в контролi
- •3.25. Автоматизованi системи контролю
- •4.1.Сенс ефективної дiяльностi.
- •4.2.Особливiсть пiдприємницької дiяльностi.
- •4.3.Полiтика I практика пiдприємницької дiяльностi.
- •4.4.Основнi складовi дiяльностi пiдприємця.
- •4.5. Зміст та структура бізнес-плану
- •4.6. Стратегія розвитку та управління бізнесом
- •4.7. Народногосподарський економічний ефект
- •2. Річний економічний ефект
- •3. Економічний ефект по питомому приведеному доходу
- •4.11. Поняття інвестиційного проекту та методика його обґрунтування
- •6.1. Зміст підприємницького управління
- •6.2. Управління трудовими ресурсами – важливий аспект бізнесу
- •6.3. Динаміка групових взаємовідносин в організації
- •6.4. Суть групової динаміки
- •6.5. Поняття формальних і неформальних малих груп
- •6.6. Основні характеристики неформальних малих груп
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність роботи групи
- •6.9. Влада та вплив і їх значення в управлінні
- •6.10. Форми і методи влади та впливу
- •6.11. Стиль управління. Основні теорії лідерства
- •6.12. Конфлікти. Природа конфлікту в організації
- •6.13. Типи конфліктів та їх причина
- •6.14. Управління конфліктною ситуацією
- •6.15. Стреси. Їх причини. Методи захисту від стресу.
- •6.16. Організація управління по кінцевим результатам
- •6.17. Поняття «результат». Особливості управління по результатам.
- •6.18. Особливості організації при управлінні по результатах.
- •6.23. Управлiння в умовах конкуренцiї.
- •6.24. Поняття конкурентної стратегiї.
- •6.25. Вибiр конкурентної стратегiї.
- •6.26. Джерела конкурентних переваг. Як створюються переваги.
- •6.27. Утримання переваг. Детермiнанти конкурентних переваг.
- •7.1. Поняття маркетингу, як дiяльностi, направленої на роботу з ринком.
- •7.2. Основнi елементи процесу маркетинга, складовi поняття та основоположнi концепцiї.
- •7.3. Система маркетингових дослiджень та маркетингової iнформацiї.
- •7.4. Маркетингове середовище.
- •7.5. Порядок встановлення цiни на товар.
- •7.6. Аналiз ринку споживачiв.
- •7.7. Моделювання поведiнки споживачiв.
- •7.8. Сегментацiя ринку, вибiр цiльових сегментiв.
- •7.9. Позицiювання товару. Методи перемiщення товарiв в ринковому середовищi.
- •7.10. Реклама.
- •7.11. Канали розподiлу, товароперемiщення I торгiвлi.
6.18. Особливості організації при управлінні по результатах.
Як основні етапи процесу управління, до яких потрібно постійно повертатися з метою безперервного вдосконалення, є планування, здійснення планів і контроль. При цьому саме управління організацією по результатам ділиться на дві частини: управління діяльністю всієї організації і управління людьми, що працюють в організації. Таке розділення умовно, але має особливий сенс.
В практиці управлінської роботи помічено, що багато керівників недостатньо уявляють собі управління людьми як невід'ємну частину всього управління. Тому найбільшою складністю в роботі керівника є органічне з'єднання мети, що стоїть перед всією організацією з індивідуальною метою співробітників так, щоб досягти щонайвищих результатів. Досягти такого з'єднання можливо на основі відповідної індивідуальної і групової оцінки діяльності працівників, параметри якої якимсь чином включали б мету організації.
Загальна картина управління "по результатах" виглядає таким чином:
- Управління діяльністю, яке складається з виявлення мети, планування діяльності, постановки виробничих задач, створення системи вимірювання параметрів вироблюваної роботи і кінцевих результатів, контролю за виконанням завдань і досягненням мети.
- Управління людьми, до якого відносяться цілеорієнтація працівників на кінцеві результати, мотивація працівників, забезпечення співпраці між всіма членами трудового колективу, кадрова політика, навчання, інформування і т.д.
- Управління зв'язками зовні організації, виходячи з її мети з одночасним пристосуванням останніх до зовнішнього середовища.
- Подальше вдосконалення управління діяльністю організації і людьми, а також зв'язками зовні організації. Зокрема, це вдосконалення самої організації управління, поліпшення планування діяльності підприємства, дослідження і розвиток мікроклімату в організації, а також постійне вдосконалення розподілу праці на основі відстежування рівня досягнення мети через оцінку результатів трудової діяльності працівників.
6.23. Управлiння в умовах конкуренцiї.
В умовах конкуренції формуються нові підходи до управління підприємствами, які націлено на досягнення високого рівня конкурентоспроможності, що базується на конкурентних перевагах. Запропоновано класифікувати конкурентні переваги підприємства за такими напрямами: виробничі, техніко-технологічні, науково-дослідні, переваги освоєння, організаційно-управлінські, ресурсні, маркетингові, соціальні й екологічні переваги.
Конкурентні переваги створюються на основі реалізації інновацій різного масштабу і часових орієнтирів, що стимулює всебічний соціально-економічний розвиток підприємства. Створення різних переваг має відбуватися в межах реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Одним із найважливіших елементів управління є аналіз адаптаційних можливостей підприємства. У цьому контексті необхідно враховувати жорсткість “меж” інноваційного прогресу, фокусуючи увагу на інноваційному потенціалі. Підприємство вимушено адаптуватися до зовнішніх умов, збільшуючи витрати на виробництво, певні види діяльності, підвищуючи ресурсну мобільність і стимулюючи соціальні зміни. Важливо подолати замкнутість управлінського процесу, підвищити відкритість і прозорість діяльності, що дозволить оптимізувати поведінкові механізми. У внутрішньому середовищі слід ураховувати такі проблеми, пов'язані з упровадженням інновацій, як протиріччя між використанням досягнень НТП і живою працею, надмірна інтенсифікація певних виробничих і управлінських процесів, складність оперування зростаючим обсягом нестандартної інформації.