Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
менеджмент ответы.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
548 Кб
Скачать
☆

1.18. Напрями вдосконалення виробничої структури.

Визначення оптимальних розмірів підприємства – це такий розмір, який при даному рівні розвитку техніки і конкретних умов місцезнаходження і зовнішнього середовища забезпечує виробництво і збут продукції з мінімальними затратами.

На розмір підприємства впливають внутрішні і зовнішні фактори.

Внутрішні визначають технічні і організаційні умови роботи підприємства і допомагають укріпленню підприємства і росту його ефективності. До цих факторів відносять техніку, яка використовується, її продуктивність, потужність, прогресивну технологію. Внутрішні фактори обумовлюють мінімальний і максимальний розмір підприємства. Мінімальний – не дає можливості повністю використовувати сучасну техніку. Оптимальний розмір – це щось середнє між мінімальним і максимальним. Зовнішнє середовище – це вивчення ринкових відносин, продукція і виробництво не буде рости, коли не буде належного збуту.

Поглиблення спеціалізації основного виробництва. Форми спеціалізації виробництва і масштаб виробництва повинні бути однакові і єдині для однакового виробництва. Підприємство повинно вдосконалювати структуру, а не розширювати апарат управління при спеціалізації цехів і дільниць, робити все компактно.

Розширення кооперації по обслуговуванню виробництва. Нормальна робота основного виробництва вимагає чіткого і безперебійного обслуговування ремонтом, забезпечення інструментом. Головне завдання підприємства являється випуск продукції, тому більшу частину підприємства у виробничій структурі має займати основне виробництво, як по питомій вазі (чисельність), але і по зайнятій площі.

В деяких підприємствах обслуговуючий і допоміжний персонал займає 45 – 55 %. Чисельність цих працівників повинна знижуватись в зв’язку з тим, що треба краще організовувати виробництво і підвищувати кваліфікацію кадрів.

Тому потрібно в першу чергу централізувати допоміжне виробництво, що дає змогу підвищити продуктивність праці, а також скоротити лишні і паралельно діючі виробничі підрозділи.

1.19. Зв"язок мiж виробничою структурою та формою бiзнесу.

Виробнича структура – це частина загальної структури підприємства, а саме виробничі підрозділи, які випускають продукцію, а також обслуговуючі і допоміжні служби, які допомагають у випуску продукції.

Виробнича структура ділиться на цехи і господарства:

- Основні – заготівельні, обробляючі і складальні.

- Допоміжні – енергетичні, ремонтні, інструментальні.

- Обслуговуючі – складські, транспортні, тарні.

- Побічні – по переробці відходів, товарів народного вжитку.

На структуру підприємства впливають різні фактори, вона залежить від

Від характеру виробничого процесу: заготівельні, обробні, складальні;

від складу сировини: аналітичні – з однієї сировини, декілька видів продукції (нафтохімія, лісохімія); синтетичні - з декількох видів сировини, один вид продукції; прямі – один вид сировини, один виріб;

від характеру випускаючої продукції і методів виготовлення продукції: одностадійний (добуваюча промисловість); багатостадійний (обробляюча промисловість);

від масштабів виробництва: предметні; подетально-спеціалізовані;

від характеру і ступеню спеціалізації: випускаючі деталі, збірні або складальні;

від ступеню охоплення життєвого циклу виробів: дослідні, експериментальні.