Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ресторанна та готельна справа(2).doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
367 Кб
Скачать
☆

20. Історія розвитку кав’ярень

Кав’я́рня, також кафе́ (фр. Café, італ. Caffé англ. Coffehouse, англ. Coffe Shop, нім. Kaffehaus) — гастрономічний заклад, де подають напої — насамперед каву, але також чай і спиртні напої та десерти до них: торти, тістечка, морозиво, фрукти. Інколи меню не обмежується десертами.

Кав’ярні, як місце зустрічей громадськості, з’явилися у країнах Середнього Сходу у XVI столітті, де чоловіки збиралися поспілкуватися, випити кави (як правило по-турецьки) або чаю, покурити кальян, також грали в шахи, нарди, чи слухали музику і розповіді оповідача. Перша така кав’ярня (арабською al-maqhah, перською qahveh-khaneh, турецькою kahvehane або kıraathane) відкрилася в Дамаску 1530 року, згодом у Каїрі, а перша кав’ярня на території Європи з’явилась у Стамбулі 1554 року.

У XVII столітті з’являються перші кав’ярні за межами Османської імперії:

Італія: 1647, у Венеції на площі Марка відкрито кав’ярню Англія: 1650, єврей Яків відкриває першу кав’ярню Англії в Оксфорді; 1652, у Лондоні відкрито «Virginia Coffee-House»; 1670, перша кав’ярня в Бостоні; Франція: 1671, відкрилось перше кафе Парижу; Німеччина: 1686 «Cafe Prinzess» у Реґенсбурзі, досі діюча.

Згідно з легендою, засновником першої віденської кав’ярні був українець Юрій-Франц Кульчицький, який брав участь в Обороні Відня. Згодом за зразком столиці Австрії кав’ярні відкривали в інших містах Австро-Угорщини: Празі, Будапешті, Львові, Трієсті.

Спочатку кав’ярні швидко здобули популярність серед торговців, а пізніше й серед інших верств населення. Вже 1739 року у Лондоні налічувалась 551 кав’ярня. Відвідувачів певної кав’ярні як правило, об’єднували певні спільні інтереси, здебільшого професійні.

21. Внесок Огюста Ескоф’є в розвиток ресторанної справи

Справжню революцію в організації ресторанів при готелях зробив знаменитий Жорж Огюст Ескоф'є (1847-1935) - найбільший кулінар свого часу. З його ім'ям пов'язане відкриття ресторанів у таких відомих готелях, як "Савой" і "Карлтон" у Лондоні, "Гранд-готель" у Римі, "Рітц" у Парижі. "Іутц Карлтон" у Нью-Йорку, "Гранд-готель" у Петербурзі. Ескоф'є розробив концепцію ресторанного обслуговування на палубах кораблів, що включали підбір і навчання персоналу, і впровадив її на теплоходах "Ламерика" та "Імператор" компанії "Глобал Американ Лайн". Принципи наукової організації праці, описані згодом Фредеріком Тейлором, Ж. А. Ескоф'є застосував при організації робочих процесів на кухні. Зокрема, він чітко визначив структуру кухонної бригади, функції, ієрархію та службові відносини усередині її. Весь кухонний персонал, від шеф-кухаря до учня, повинен був виконувати роботу, відповідно до повного переліку посадових обов'язків, що були чітко сформульовані. Поділ праці наочно проілюстровано в "Книзі меню", в якій Ж. А. Ескоф'є для кожного меню приводить таблицю поділу щоденних обов'язків.

Більше ніж століття тому Ж. А. Ескоф'є сформулював гасло, актуальне й для сучасного етапу розвитку індустрії гостинності: "Задовольнити клієнта або його втратити, третього не дано".