23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи ненале­жне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.

Виступаючи від імені ЮО, орган виражає її волю, волю всього колективу, тому дії органу – це дії ЮО. Відповідальність за дії має нести сама ЮО (орган), що їх вчинила. Вчинення органами ЮО дій від імені ЮО, але з перевищенням своїх повноважень тягне за собою відповідальність ЮО відповідно до чинного законодавства. Цивільні права та обв’язки ЮО можуть виникати і внаслідок дії її представників, належним чином уповноважених. Але управлінська, виробничо-господарська та інша діяльність ЮО виявляється не лише в діях її органів і представників, а й у діях та рішеннях усього трудового колективу і кожного працівника. Тому в законі закріплено правило про те, що організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових обов’язків.

25. Види юо:

1. Залежно від форм власності: приватні, колективні, державні, змішані. 2. За характером діяльності: комерційні (прибуткові), некомерційні (неприбуткові). 3. За організаційними ознаками: прості, складні (об’єднання ЮО). 4. ЮО публічного права (здійснення спеціальних функцій, не обумовлених їх участю в цивільному обороті), ЮО приватного права (метою є участь у різних цивільно- правових відносинах). 5. Господарські товариства: АТ (відкрите, закрите), ТОВ, ТДВ, ПТ, КТ. 6. За ознакою походження: українські, спільні з участю іноземного інвестора, іноземні, міжнародні організації та об’єднання. 7. За належністю та правовим статусом: такі, що є власниками належного їм майна (ЮО стає єдиним власником свого майна: господарські товариства), такі, що не є власником майна (власником майна ЮО залишається засновник).

24. Порядок припинення юо.

Підставами припинення ЮО є: досягнення поставлених перед нею цілей – закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність ЮО – визнання банкрутом – якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства внаслідок невиконання умов, встановлених законодавством, і у передбачений рішенням строк не забезпечено виконання цих умов або не змінено вид діяльності - якщо рішенням суду визнані недійсними установчі акти про створення підприємства; з інших підстав, передбачених законодавством. Припинення державних організацій, що є ЮО, здійснює орган, за рішенням якого вони утворюються. Ліквідація і реорганізація ЮО здійснюється за рішенням власника майна або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи господарського. Громадські організації, що є ЮО, припиняють свою діяльність на підставах, передбачених у їх статутах. Формами припинення ЮО є: ліквідація – реорганізація. При ліквідації ЮО припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до інших осіб. Ліквідація ЮО здійснюється ліквідаційною комісією, що її створює власник, а у разі банкрутства – господарський суд. При реорганізації справи і майно переходять до іншої ЮО у порядку загального правонаступництва. Формами реорганізації є: злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення. Злиття має місце тоді. коли дві або більше ЮО об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування. Приєднання має місце тоді, коли одна ЮО включається до складу іншої ЮО, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність. поділ означає що на базі однієї ЮО виникає дві або більше ЮО, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення ЮО. З її складу виділяється нове соціальне утворення, яке має права ЮО. Перетворення полягає в тому, що на основі ЮО створюється нова ЮО, яка має інший профіль, цілі діяльності, але приймає всі активи і пасиви свого попередника. Філії і представництва не мають прав ЮО, їх керівники діють на підставі довіреності, одержаної від ЮО.