- •1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси.
- •2.Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба: патріархальний, підданства, активістський.
- •3.Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4.Виборча система сучасної України.
- •6. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •7. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •8. Головні функції політичних систем.
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи.
- •13.Засоби боротьби з тероризмом
- •12. Джерела легітимності влади.
- •14.Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •15.Історичні форми демократії
- •16.Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •17Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •21. Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •22. Ознаки та основні функції держави.
- •23. Основні елементи політичної культури.
- •24.Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем.
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •27.Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •28. Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •33 Політична етика: визначення та зміст.
- •34 Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •35 Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •36. Зміст політичної психології, її функції.
- •37.Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •39.Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.
- •42. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43.Поняття та ознаки партії.
- •44.Поняття та типи політичної участі.
- •45.Предмет політології.
- •46.Принципи правової держави.
- •47.Причини виникнення держави.
- •48.Причини та умови виникнення тероризму.
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму.
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •56. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій
- •57.Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •58. Структура політичних партій.
- •59.Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи.
- •61.Суб’єкти політичної влади:соціальні,інституціональні та функціональні.
- •62.Субєкти і об’єкти політики.
- •63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.
- •64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.
- •65. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •70. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •73 Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).Теорії лідерства.
- •74. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •75. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •76.Типи виборчих систем у світовій практиці: мажоритарна система відносної чи абсолютної більшості, пропорційна і змішана системи. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •77. Типи партійних систем , їх характеристика.
- •78.Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •79. Типологія легітимності політичної влади.
- •80. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •81 Типологія політичних конфліктів
- •82. Типологія політичних систем.
- •83.Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •84. Форма державного устрою
- •85.Форми тоталітарного режиму
- •86. Функції політичних партій
- •87.Функції політичного лідера
- •89. Функції політичної еліти
6. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
Геополітика ( від грец - мистецтво управління державою ) - політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення. Формування геополітики у самостійний напрям політичних досліджень пов'язане з іменами Фрідріха Ратцеля та Рудольфа Челлена, який є автором терміна геополітика. Геополітика почала формуватися з початку XX ст. в умовах швидкої інтернаціоналізації світових економічних процесів, виходу на світову арену США як провідної держави, визвольних рухів в Азії, а потім і вАфриці. Після першої світової війни ( в 1922 році ) у Німеччині був створений Інститут Геополітики. Геополітичні концепції німецької школи, яку очолював Карл Хаусхофер, а саме, «теорія життєвого простору» значним чином виправдовували німецьку агресію і розв'язання другої світової війни.[1] У США і Західній Європі в післявоєнний період геополітика набуває двох нових значень: як геостратегія у вирішенні конкретних зовнішньополітичних та військових завдань; як пояснення районування політичних процесів регіонального і глобального рівнів. На такій основі формувалась концепція стримування СРСР, «теорії доміно» для пояснення процесів у колишніх колоніях. Переважна більшість сучасних політологів визнають роль географічного чинника в політиці, але не вважають його вирішальним.
7. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
Глобальні проблеми сучасності - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.
Це сукупність соціоприродних проблем, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства, збереження цивілізації. Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і зачіпають всі країни світу.
Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку:
-необхідність Збільшення тривалості життя i вирішення проблеми старіння людини ;
-уникнення термоядерної війни і забезпечення миру між народами, недопущення несанкціонованого світовим співтовариством розповсюдження ядерних технологій, радіоактивного забруднення довкілля;
-регулювання стрімкого збільшення населення Земної кулі;
-уникнення катастрофічного забруднення навколишнього середовища і зниження біорізноманітності на планеті;
-забезпечення людства ресурсами на довготривалу перспективу;
-подолання розриву у розвитку між багатими і бідними країнами, подолання бідності, голоду, неграмотності.
-деградація земель;
-озонові дірки;
-проблема СНІДу;
-глобальні епідемії (приклади - грип пташиний, грип свинячий).
Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотнього зв'язку (див. біотична регуляція довкілля), тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотнього зв'язку
