Контрольні запитання

1. Які Ви знаєте типи насосів та їх характеристики?

2. Які насосні станції використовуються для систем водопостачання?

3. Регулюючі та запасні споруди в системі водопостачання.

4. Схеми трасування водопровідних мереж.

5. Які труби використовують для влаштування зовнішніх водопровідних мереж ?

6. Арматура зовнішніх водопровідних мереж.

7. Споруди на водопровідній мережі та водоводах.

8. Розрахункові норми та режим водоспоживання.

9. Визначення розрахункових витрат води та необхідних напорів у зовнішніх водопровідних мережах.

10. Гідравлічний розрахунок для магістральних ліній і водоводів.

11. Схеми гасіння пожежі з водопроводу.

2. Водовідведення. Покращення якості води

Тема 5. Системи і схеми водовідведення

1. Призначення окремих елементів системи водовідведення.

2. Види каналізації. Види стічних вод.

3. Види систем водовідведення.

1. Призначення окремих елементів системи водовідведення

Комплекс інженерних споруд і санітарних заходів, призначених для збору стічних вод в місці утворення, відведення (транспортування) їх за межі обслу­говуваного (каналізованого) об'єкта, очищення, знешкодження і знезараження стічних вод і утворюваних осадів, випуску очищених стічних вод у водоймища, називається водовідвідною системою або каналізацією.

Система каналізації складається з наступних елементів (рис. 5.1):

внутрішні каналізаційні пристрої (внутрішні будинкові й внутрішні це­хові) призначені для прийому стічних вод в місці утворення і відведення їх за межі будівлі. Пристрої складаються з приймачів - санітарних приладів (унітазів, пісуарів, раковин, умивальників, мийок, трапів, ванн та ін.), з мережі відвідних труб, стояків і випусків до першого зовнішнього каналізаційного колодязя (рис. 4.2, 4.3). Кожний з приймачів забезпечений гідравлічним затвором (сифоном), що оберігає приміщення від попадання в них газів з каналізаційної мережі. Де­які санітарні прилади (унітази, трапи) мають гідравлічні затвори в своїх конс­трукціях. Стояки встановлюють в опалювальних приміщеннях, пропускають через горищне приміщення і виводять вище дахів, що створює в каналізаційній мережі умови для обміну повітря, тобто її вентиляцію;

зовнішня каналізаційна мережа - це розгалужена мережа труб, каналів, що збирають і відводять стічні води самопливом до НС або до очисних споруд. Залежно від призначення, місця укладання і розмірів зовнішню каналізаційну мережу називають внутрішньодворовою, внутрішньоквартальною або вулич­ною. Каналізаційна мережа, яка розташована в межах однієї дворової ділянки і об'єднує випуски з окремих будівель, називається дворовою (рис. 4.4). Мережу, яка прокладена в межах кварталу і приймає стоки від будівель в цьому кварталі, називають внутрішньоквартальною (рис. 4.5). Мережу, що приймає стічні во­ди з внутрішньоквартальних мереж, називають вуличною. Внутрішньоквартальна каналізаційна мережа закінчується контрольним колодязем (КК), розташо­ваним за межами кварталу. Ділянку мережі, що поєднує контрольний колодязь з вуличною мережею, називають сполучною гілкою.

Частина каналізованої території, яка обмежена вододілами, тобто найви­щими за відмітками землі лініями, від яких рельєф місцевості знижується все­редину цієї території, має назву басейну каналізування. Басейнами є і райони з пониженням рельєфу до однієї із своїх меж (до водоймища, яру). У межах кож­ного басейну вулична каналізаційна мережа об'єднується одним або декількома колекторами, які відводять стічні води за межі басейну.

Рис. 5.1 - Схема каналізації населеного пункту: РСП - районна станція перекачування; ГНС - головна НС; ОСК - очисні споруди каналізації; 1 - квартали населеного пункту; 2 - вулична мере­жа; 3 - колектори; 4 - головний колектор; 5 - напірний колектор; 6 - випуск очище­них стічних вод у водоймище; 7 - аварійний випуск

Колектором називають ділянку каналізаційної мережі, що приймає стічні води з двох або декількох вуличних ліній. Розрізняють колектори басейну каналізування (які об'єднують каналізаційну мережу всього басейну), головний ко­лектор (який об'єднує два або декілька колекторів басейнів каналізування), за­міські або відвідні колектори (що не мають приєднань, відводять стічні води транзитом за межі об'єкта каналізування до НС і ОС). Великі колектори нази­вають каналами;

насосні станції і напірні водоводи (колектори). Стічні води, якщо дозво­ляє рельєф місцевості, передають на ОС самопливом. При великих заглиблен­нях колекторів у знижених місцях влаштовують насосні станції для підйому стічних вод на вищі відмітки, звідки вони самопливом надходять на ОС. Залеж­но від призначення насосні станції підрозділяють на місцеві - для перекачуван­ня стічних вод одного або декількох окремих об'єктів каналізуван-

будівлі: 1 – витяжна вентиляційна труба; 2 – стояк; Рис. 4.3. Схема внутрішньої

3 – внутрішні будинкові каналізаційні пристрої виробничої каналізації:

(санітарно-технічні прилади); 4 – відвідна труба; 1- виробничі апарати або машини;

5 – ревізія; 6 – випуск; 7 – оглядовий колодязь 2- лоток; 3- стояк; 4- сифон; 5- ви-

на дворовій мережі; 8 – дворова мережа; 9 – огля- пуск; 6- оглядовий колодязь;

довий колодязь; 10 – сполучна гілка; 11 - оглядо- 7- відстійник

вий колодязь на вуличній мережі; 12 – вулична

мережа

ня; районні - для вод окремих районів або басейнів каналізування; головні - для вод каналізо­ваного населеного пункту (об'єкта). Ділянку каналізаційної мережі від НС до самопливного каналу або ОС називають напірним колектором;

споруди для очищення стічних вод і обробки осаду призначені для виді­лення з поступаючих стічних вод забруднень, що містяться в них. Крім того, на кожній очисній станції так чи інакше вирішують питання обробки утворюваних осадів; вони можуть оброблятися безпосередньо на території даної станції або передаватися для обробки на іншу станцію. Очисні споруди каналізації роз­ташовують нижче за течією річки відносно обслуговуваного об'єкта на де­якій відстані від забудови. Таким чином, навіть очищені стічні води скидаються у водоймище за межами міста або підприємства і забруднення річкової води в межах населеного пункту не відбувається;

випуски у водоймище - трубопроводи, які призначені для відведення очищених стічних вод у водоймище. Конструкція цих споруд обумовлена таки­ми вимогами: забезпечення швидкого і інтенсивного змішування стічних вод з водою водоймища і виключення руйнування самого випуску потоками стічної води, що скидається, і води водоймища. Аварійні випуски розташовуються на головних колекторах і перед насосними станціями. Скидання води в річку через випуски допускається тільки в надзвичайних ситуаціях - при аваріях на колек­торах або насосних станціях.