10. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.

В теорії права кодекс розглядається як результат головного виду кодифікаційної правотворчості, а тому він повинен відповідати вимогам:

1. Виражати конституційні засади законодавчої діяльності

2. Забезпечувати відповідність певної закономірно-існуючої галузі права

3. Бути системною, упорядкованою, узагальнюючою внутр сукупністю норм права, мати загальну та особливу частину,які уособлюють заг і спец характер.

ЗК приймався в ніч з 24 на 25 жовтня. Укладали 5 фахівців, лише 1 з них юрист, 4 економісти. 10 розділів, 212 статей. Вступив у дію з 1 січня 2002 року.

ПРОБЛЕМА – необхідність уточнення розміщення окремих глав (Розділ 7 ЗК). Наявність банкетних норм, які відсилають до ще не прийнятих законів.

Різні категорії земель мають розташовуватися в особливій частині, яка відсутня.

Гл 36 мала бути розміщена у Розділі 5 ЗК, оскільки це одна з гарантій прав як власників зем. ділянок, так і користувачів.

Відсутність чітко врегульованих процедур реалізації та набуття прав на земельну ділянку різними суб’єктами.

Відсутність визначення суб’єктно-об’єктного складу права власності на землю в перехідних положеннях.

Проблеми реалізації норм в межах окремих глав. (Розділ 1, глава 1 ЗК). Немає визначення поняття земля та земельна ділянка.

Щодо концептуальних недоліків по змісту:

• відсутність закріплення конституційного положення (ст. 13 КУ) щодо права власн. на землю Укр. народу та розкриття його змісту;

• відносини щодо розподілу та перерозподілу земель в частині набуття і реалізації прав на землю врегульовані в чинному ЗК на майбутнє в контексті розмежування земель держ. та комунальної власності, оскільки станом на лютий 2009 р. не розмежовані землі держ. та комун. власн., діє пункт 12 Перехідних положень з усіма змінами і доповненнями;

• відсутність визначення суб’єктно-об’єктного складу колективної форми права власності на землю, і як наслідок проблеми у реалізації та захисті прав суб’єктів колективної форми права власності на землю; єдина згадка опосередковано – пункт 7 Перехідних положень;

• відсутність норм в Перехідних положеннях ЗК щодо трансформації колект форми права вл-ті у приватну;

• відсутність норм які б гарантували збер-ня права особистих підсобних госп та їх трансформація в особисті селянські госп-ва; з’являється ст. 33 ЗК; опосередковано можемо застосувати ст. 5 ЗУ «Про особисте сел.. гос-во»;

• відс чітко врегульованих процедур набуття та реаліз прав різними С

Все це стало підставою для прийняття розпор КМУвід 16.09.09 щодо створ роб групи для підготовки нового ЗК. На виконаня розп у Держкомземі 11.12.09 відб засідання роб групи

ЗУ «Про землеустрій»:

1. нечіткість визначення поняття землеустрою, не відповідає ст. 184 ЗК,

2. більшість норм закону має банкетний характер: ст.ст. 25, 26,33, 34, 44, 46, 47 тощо,

3. не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій,

4. не врегульована процедура поділу та об’єднання земельних ділянок,

5. перенасичення закону нормами, які дублюють норми інших законів ( порівняти ст. 9 закону і ст.6 ЗК),

ЗУ «Про плату за землю»:

1. не відповідає чинному законодавству і потребує коригування поняття «податок», зміст якого розкривається,

2. коригуванню підлягає ст. 6, яка встановлю

3. є ставку податку лише для СГ угідь,

4. невідповідність ст. 5 закону ч.1 ст. 206 ЗК ( на практиці застосовується Лист ДПА щодо плати за землю ФО 25.09.2008р.),