- •61. Статус особистості в групі. Соціальні ролі в групі.
- •63. Соціальна установка як центральний елемент позиції. Соціальна установка і реальна поведінка.
- •69. Західноєвропейські концепції про становлення особистості: психоаналіз, інтеракціонізм.
- •70. Західноєвропейські концепції про становлення особистості: теорія рис (р.Кеттел, г. Олпорт), гуманістична психологія (к.Роджерс, а. Маслоу).
- •73. Вікові типи спілкування. Основні бар єри в міжособистісному спілкуванні.
- •74. Спілкування як вияв активності особистості. Сторони спілкування(комунікативна, перцептивна, інтерактивна). Функції спілукння.
- •75. Спілкування як обмін інформацією. Види інформації. Засоби комунікації.
- •76. Психологічна природа засобів спілкування. Психологічні особливості вербальної комунікації
- •77. Психологічні особливості невербальної комунікації. Проблема інтерпретації невербальної поведінки. Комунікативні бар єри та способи їх подолання.
- •Спілкування як сприйняття людьми одне одного. Почуття і емоції в спілкуванні.
- •Психологічний вплив у процесі спілкування. Механізми взаєморозуміння.
- •Стратегії і тактики психологічного впливу. Правила ефективного психологічного впливу.
- •Труднощі міжособистісного спілкування. Самотність, античність і відчуження як форми дефіцитного спілкування.
- •Спілкування як взаємодія. Структурний аналіз міжособистісної взаємодії. Соціально-психологічні типи взаємодії.
- •Соціально-психологічні основи педагогічного спілкування. Соціальна установка і процес спілкування.
- •Соціально-психологічні основи педагогічної діяльності. Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі.
- •Особливості міжособистісної взаємодії в шкільному середовищі. Проблема управління педагогічним колективом.
- •Стилі педагогічного спілкування. Соціальні та педагогічні ролі. Особистість педагога як важливий чинник становлення дитячого колективу.
- •90. Соціально-психологічні основи авторитету. Особливості спілкування з сім’єю як різновидом малої групи.
75. Спілкування як обмін інформацією. Види інформації. Засоби комунікації.
Терміни спілкування, комунікація, соціальна комунікація, обмін інформацією або інформаційний обмін дуже часто вживається як тотожні.У вузькому розумінні термін комунікація визначається як обмін інформацією між людьми, як смисловий аспект соціальної взаємодії, як складова частина спілкування. Процес обміну інформацією під час спілкування між людьми має свою специфіку. А саме, кожний учасник комунікативного процесу передбачає активність свого партнера. Характер обміну інформацією між людьми визначається тим, що за допомогою системи знаків партнери можуть впливати один на одного. Комунікативний вплив, як результат обміну інформацією можливий лише тоді, коли людина, яка спрямовує інформацію і людина яка приймає інформацію володіють єдиною або подібною системою знаків, або говорять однією мовою.За характером впливу інформація може бути спонукальною і констатуючою.Спонукальна інформація висловлюється в наказі, проханні, інструкції, пораді. Вона розрахована на те, щоб стимулювати певні дії і виконує такі функції як: по-перше активізує поведінку, по-друге забороняє певні дії, або небажані різновиди діяльності, порушує деякі автономні форми поведінки та діяльності.Констатуюча інформація виступає у формі повідомлення і передбачає зміну поведінки не прямо а опосередковано і поступово. Сам характер повідомлення буває різним, а саме від байдужого тону викладу, до включення в сам текст повідомлення елементів переконання.Залежно від спрямованості інформації, яка іде від комунікатора, виокремлюють аксіальну та ретиальну комунікацію.Аксіальна комунікація спрямовує свої сигнали до якогось окремого отримувача інформації (індивідуального чи групового).Ретиальна комунікація адресована багатьом. Зокрема великим соціальним групам.Для вивчення ефекту впливу в процесі спілкування виділяють елементи комунікативного процесу.
Американський соціальний психолог Лассуел у структурі комунікативного процесу виділяє п’ять елементів:
Хто передає інформацію (комунікатор чи передавач інформації).Що передається (повідомлення, текст, щось інше).
Як передається інформації (безпосередньо чи опосередковано через ЗМІ).Кому передається інформація (чи цілій аудиторі, чи впливу).З яким результатом передається інформація (ефект впливу).Ефект обміну формацією значною мірою залежить від відповідності змісту повідомлення, адекватності тих знакових систем, якими користується комунікатор та людина, яка сприймає інформацію.
Види інформації. 1) Спонукальна – наказ, прохання, інструкція, наказ, порада. 2) Констатувальна, або репродуктивна, - повідомлення. 3) Пошукова (аксіальна) – спрямована на індивідуального або групового отримувача інформації. 4) Адресна (ретиальна) – спрямована окремим реципієнтам та великим соціальним групам, які зосереджені в просторі і як правило є анонімними для комунікатора.
Засоби комунікації. Вербальна – мова як знакова система. Невербальна – жести, міміка, пантоміміка. Невербальна комунікація посилює вербальну: тільки 7% змісту повідомлення передається значенням слів, тоді як 38% - їх вимовою, а 55% - виразом обличчя.
