190. Організація реклами національно-туристичного продукту в країнах світу

Реклама необхідна не тільки країнам, визнаним лідерами світового ринку, для збереження своїх конкурентних позицій, але і тільки впроваджується на ринок. Рекламний бюджет конкретної держави визначається низкою факторів, найважливішими з яких є реальні фінансові можливості та роль, яка відводиться туризму в комплексі економічних пріоритетів.

Франція, наприклад, займає одне з перших місць у світі з прийому іноземних туристів, на рекламу туристського продукту затратила в 1995 році майже 73 млн дол Рекламна діяльність є основною у національній організації "Maison de la France", де витрати на рекламу становлять 87%. Високий рівень рекламних витрат (понад 78 млн дол на рік) у національних туристських організацій Великобританії та Іспанії. Майже 50 млн дол виділяється туристської адміністрацією Нідерландів. В останні роки помітно підвищилася активність туристських адміністрацій Австралії, Таїланду та Сінгапуру, які зробили ставку на прискорене зростання іноземного туризму та підвищення його ролі в економічному розвитку.У більшості країн основним джерелом формування рекламного бюджету по просуванню національного туристського продукту є державні кошти. Вони можуть включати як прямі асигнування з державного бюджету, так і певні відрахування від комерційної діяльності підприємств сфери туризму у вигляді спеціальних податків (наприклад, готельного), а також частини доходів від функціонування підприємств державної власності. В Іспанії, Сінгапурі, Таїланді, Тунісі, Польщі та ряді інших країн реклама національного туристичного продукту здійснюється виключно на державні кошти. В інших країнах на ці цілі залучаються кошти приватного бізнесу

Про ефективність реклами національного туристичного продукту свідчать наступні дані: у 1995 році Франція на 1 дол, витрачений на зазначені цілі, отримала 375 дол доходу, Великобританія - 222, Таїланд-148, Сінгапур-141 долар.

191. Об'єктивна необхідність законодавчого регулювання рекламної діяльності

Реклама як необхідна умова здійснення підприємницької діяльності, зачіпає інтереси мільйонів людей, стає невід'ємною частиною їхнього життя.  Реклама в умовах ринку впливає не тільки на економічну систему в цілому, але і на розвиток галузі, діяльність підприємств і споживачів. Дана дія має як позитивні, так і негативні сторони. Учасники рекламного процесу прагнуть впливати на рекламу в необхідному для себе напрямку. При цьому рекламодавці, рекламні агентства і фірми, які володіють засобами поширення реклами, намагаються уникнути двох крайнощів: по-перше, повної відсутності норм і правил, по-друге, передачі всіх важелів управління рекламою державним органам, що може в значній мірі ущемити інтереси учасників рекламного процесу. Рекламодавці та рекламні агентства прагнуть максимально контролювати ринок реклами. У той же час держава змушена все більш активно управляти їх рекламною діяльністю під тиском громадської думки і під загрозою небажаних соціально-економічних наслідків.

Сформований в більшості країн механізм регулювання рекламної діяльності являє собою свого роду трьохярусну структуру. Основою її є ринкове регулювання, що змушує фірми дотримуватися традиційних етичних норм. Наступний ярус - регулювання, здійснюване самими фірмами. І, нарешті, вершина структури - державне регулювання. Взаімопронікая і переплітаючись, яруси утворюють єдину систему.

Держава, беручи на себе роль регулятора рекламного бізнесу, виконує два завдання:

• захищає споживачів від недобросовісної реклами;

• сприяє розвитку чесної конкуренції при здійсненні рекламної діяльності.

Головним інструментом державного регулювання реклами є її законодавча база.