- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки 11
- •1.5.2. Права працівників під час роботи 13
- •4.1. Основні поняття й терміни 90
- •1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •1.2. Основи державної політики в гапузі охорони праці
- •1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •1.4. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"
- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1.5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.2. Права працівників під час роботи
- •1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і
- •Граничні норми піднімання й переміщення важких речей жінками
- •1.7. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.9. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці
- •1.9.2. Громадський контроль за охороною праці
- •1.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •2.2. Організація охорони праці на виробництві
- •2.3. Система управління охороною праці (суоп)
- •2.4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці
- •2.5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •2.5.2. Інструктажі з охорони праці
- •2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •2.11.1. Загальні положення
- •2.11.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •2.11.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров 'я
- •2.11.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.1. Основні поняття й терміни
- •3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •3.3. Загальна класифікація умов праці
- •3.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.5. Загальні вимоги до умов праці
- •3.6. Ергономічні вимоги до робочих місць
- •3.7. Методика аналізу умов праці
- •3.8. Паспортизація цехів та атестація робочих місць
- •3.9. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •3.10. Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці
- •4.1. Основні поняття й терміни
- •4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •4.3. Правова класифікація нещасних випадків
2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
Згідно із Законом "Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня без-
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
пеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.
Тарифи відрахувань коштів на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань встановлюються диферен* ційовано, залежно від рівня виробничого травматизму й ступеня шкідливості умов праці, і періодично переглядаються. При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягненн належного стану охорони праці й зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.
Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням передбачених знижок та надбавок для кожного підприємства провадитьс відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (див. підрозділ 2.11).
Крім відшкодування заподіяної шкоди працівникам (див підрозділ 1.6.4) роботодавець зобов'язаний повністю відшкодуват збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридич ним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбаче них законом.
Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт із ряту вання потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на проведен ня експертизи причин аварії, нещасного випадку або випадку професійного захворювання тощо.
Роботодавець відшкодовує також витрати на складання санітар' но-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обсте ження щодо наявності професійного захворювання, а також інш витрати, передбачені законодавством.
За порушення законодавчих та інших нормативних актів, а та кож невиконання розпоряджень посадових осіб органів державног нагляду з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовищ- можуть накладатися штрафи. ?
До зазначених актів відносяться закони України, декрети, пост* нови та розпорядження уряду України, правила, норми, стандарт положення, інструкції та інші державні міжгалузеві й галузеві но мативно-правові акти про охорону праці.
Розділ 2. Організаційні основи охорони праці
Під розпорядженнями посадових осіб органів Держнаглядохо- ронпраці, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафні санкції до підприємства, слід вважати документально оформлені приписи керівникам і посадовим особам даного підприємства про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці або про зупинку експлуатації виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, обладнання у зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих.
Право накладати штрафи на підприємства мають посадові особи Держнаглядохоронпраці у таких розмірах:
голова Держнаглядохоронпраці - до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства;
заступники голови Держнаглядохоронпраці — до 1,5 %;
-начальники територіальних управлінь-до 1 % місячного фонду
заробітної плати підприємства;
начальники інспекцій — до 0,5 % місячного фонду заробітної плати підприємства.
Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається ча підсумками комплексної перевірки стану безпеки й умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці іа участю інших органів державного нагляду за охороною праці. ■
Роботодавець зобов'язаний протягом місяця після одержання постанови про накладення штрафу надіслати відповідну суму до фондів охорони праці, у тому числі — ЗО % загальної суми штрафу на розрахунковий рахунок охорони праці і 20 % - на розрахунковий рахунок регіонального фонду охорони праці. Решта коштів у розмірі 50 % залишається в розпорядженні підприємства і спрямовується ниключно на виконання заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробни- 11 ого травматизму й профзахворюванням.
Сплата штрафу здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Бюджетна організація, установа сплачує штраф за рахунок коштів, що призначені на преміювання.
Підприємство сплачує також штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробнитві з його вини. Розмір штрафу визначається з розрахунку серед- ііьомісячного заробітку за 12 останніх календарних місяців, що передували нещасному випадку чи встановленню професійного иіхворювання.
Розміри таких штрафів складають:
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
у разі настання тимчасової працездатності - середньомісячний заробіток потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;
у разі настання стійкої втрати потерпілим працездатності — у розмірі з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;
у разі смертельного наслідку - дворічний заробіток потерпілого, який визначається шляхом множення його середньомісячного заробітку на 24.
Факт наявності вини підприємства, де працює (працював) потерпілий, відображається в матеріалах розслідування нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і в актах розслідування за формами Н-5 та Н-1 (див. 4.4.2 та 4.4.5). .<-""' Несплата штрафу у встановлений термін тягне за собою нарахування пені в розмірі 2 % за кожний день прострочення.
Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, штраф сплачується у десятикратному розмірі.
' Кошти від сплати штрафу за нещасний випадок або професійне захворювання перераховуються роботодавцем на рахунки галузевого та регіонального фондів охорони праці у розмірі 50 % загальної суми штрафу до кожного з них. Галузевий фонд половину одержаної суми перераховує Державному фонду охорони праці.
З метою підвищення організаційного рівня роботи з охорони праці, мобілізації колективів і керівників виробничих підрозділів на своєчасне і якісне виконання заходів, що передбачені у планах роботи з охорони праці підприємства, і для повсякденного виконання правил безпеки важливе значення має моральне й матеріальне стимулювання за цю роботу.
