Показники технічного стану основних фондів:

1.     Коефіцієнт зносу основних фондів 

К _з = З * 100 / ПВ,

де З – сума зносу основних фондів;

      ПВ  – первісна вартість основних фондів .

2.     Коефіцієнт придатності основних фондів – виявляє, яку частку складає їх залишкова вартість від первісної вартості 

К _п = ( ПВ  – З ) * 100 / ПВ.

Показники руху основних фондів:

1.     Коефіцієнт оновлення основних фондів – характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду. 

К _о = Ф _н / Ф _к * 100,

де Ф _н – сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені

                в експлуатацію у звітному періоді;

        Ф _к – сума основних фондів за первісною вартістю на кінець

               звітного періоду.

2.     Коефіцієнт вибуття основних фондів – показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула за цей період унаслідок старіння та зносу

К _в = Ф _в / Ф _о * 100,

де Ф _в – сума основних фондів, що вибувають у звітному періоді

               внаслідок старіння та зносу;

    Ф _о – сума основних фондів на початок періоду.   

Показники ефективності використання основних фондів

1.   Фондовіддача (Ф _в )  – показник, що відображає випуск продукції на 1 грн основних фондів підприємства

Ф _в = Д _р / Ф,

де Д _в – сума доходів від реалізації продукції;

       Ф – загальна вартість основних фондів. 

2.   Фондомісткість (Ф _м ) – показник потреби основних фондів для забезпечення виконання одиниці обсягу роботи 

Ф _м = Ф / Д _р.

3.     Фондоозброєність праці (Фо) обчислюється за формулою

Ф_о = Ф / Ч,

де Ч - середньооблікова чисельність виробничого персоналу.

4.   Фондовіддача на одного робітника (Ф _вр ) – показник, що характеризує випуск продукції на 1 грн основних фондів з урахуванням кількості робітників

Ф_вр = Д _р / (Ф * Ч)

5.   Механоозброєність виробництва (М _в ) – показник вартості машин та устаткування на одиницю обсягу реалізації продукції (послуг). Він застосовується для аналізу зміни питомої вартості засобів механізації. Цей показник розраховується у відсотках (або грн.) на кожну гривню доходів від реалізації продукції підприємств промислового або підрядного типу

М _в = Ф _м / Д _{р .}

6.   Механоозброєність праці ( М _п ) – характеризує вартість засобів механізації, що припадають на одного робітника. Цей показник визначають діленням загальної балансової вартості машин та механізмів на середньооблікову кількість робітників

М _п = Ф _м / Ч .

7.   Енергоозброєність праці ( Е _п ) – показник, який визначається загальною установчою потужністю двигунів, установок, механізмів у кВт, що припадає на 1 робітника

Е _п = å Е _п / Ч.

8.   Коефіцієнт технологічної структури основних фондів (К _тсф ) – визначається як співвідношення вартості активної частини основних фондів

(Ф _а ) та вартості основних фондів (Ф), за формулою

К _тсф = Ф _а / Ф.

14 Питання

Амортизація — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою (наприклад, на видобуте вугілля). Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від початкової вартості об'єктів. Амортизаційні відрахування обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу.

Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).25 відсотків амортизаційних відрахувань надходять до державного бюджету для фінансування структурної перебудови економіки.

 Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.