Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoiya_125_pitan.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
664 Кб
Скачать
☆

18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.

Ранні цивілізації давньосхідного типу виникли в умовах енеоліту і ранньої бронзи і визначалися колективни­ми формами виробництва.

B історії господарства ранніх цивілізацій виділяють три пе­ріоди. У 1му (1ша пол III тис. до н. e.) господарство розвива­лося в межах окремих номових міст-держав. Крито-мікенстка цивілізація пов’язана з цивілізаційним устроєм життя суспільств на острові Крит та містах Мікени.

B історії Месопотамії це Шумерська цивілізація, в історії Єгипту - додинастичний період. Земля належала державі. Ранньодержавні органи влади виконували соц-екон, адміністр-політич­ні, військові та культурні функції, регулювали господарську діяльність. Прості селяни були особисто вільними і правоспроможними. У держ-громад секторі основними екон суб'єктами були селянське домогосподарство та землеробська громада.

У другому періоді - впродовж III тис. до н. e. - в умовах бюрократ-централіз монархій (Месопо-тамії, у Єгипті) основними суб'єктами господар стали держ та умовно-службові земельні господарст­ва. Держава була верховним власником і розпорядником усієї землі, води та іриґаційної системи. Держава регу­лювала і контролювала виробництво та розподіл не лише додаткового, а й необхідного продукту, поведінку та спосіб мислення громадян.. Селяни-общинники перетворилися на державних земле­робів. Вони працювали як наймані робітники на царських і храмових зем­лях, використовуючи знаряддя праці власника, отримували продукти хар­чування та предмети домашнього вжитку. В крито-мікенській цивілізації палацове господарство виступало як центр суспільно-господарської цивілізації і як чинник залежності. Залежність суспільства від палаців проявлялась і в розвитку земельних відносин, палац виступає верховним землевласником землі усіх категорій населення.

Третій пер (кін II тис. до н. e. - поч I тис. до н. e.) це криза ранньокласової соц-екон системи, базованої на централіз управлінні виробництвом та пе­рерозподілі матеріальних благ. У Месопота­мії, Єгипті державно-редистрибутивна система перешла у державно-приватновласницьку. Держава за­лишалася верховним власником землі Одночасно відбувався процес відокремл. власності від влади. У житті крито-мікенськрї цивілізації важливу роль відігравали і господарські функції владних осіб, на чолі владної системи управлянні стояв цар, чиновники виконували різноманітні функції. Провідними галузями для мікенського суспільства були землеробство, рибальство, гончарство, вирощування зернових культур, винограду та оливи. Для давнього Єгипту землеробство, скотарство, розведення рогатої худоби, вирощування зернових культур. Для Месопотамії= скотарство. Землеробство,

Становлення ранніх цивілізацій західної моделі розвитку відповідає періодові раннього залізного віку. Їх основою були пізньо-первісні суспільства землеробства з окремими домогоспод-ми як самостійними соц-екон одиницями. Виріша­льним фактором стало масове використання залізних знарядь праці, що сприяло зростанню землеробства, продуктивності праці та додаткового продукту. За умови верховної власності на землю короля (князя) селяни сплачували ренту-податок і ви­конували трудові повинності. Важливе значення мало стягування з підкорених народів данини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]