3.2 Розподіл культурно-побутових пересувань
Розподіл культурно-побутових пересувань до загальноміські культурно-побутовим центрам (стадіону, ЦПКіВ, КБМЦ) будемо вважати пропорційним ваговим коефіцієнтам відповідних районів відправлення незалежно від труднощі повідомлення, а в транспортні райони - пропорційним коефіцієнтам amiJ, як і для трудових пересувань самодіяльного населення. Кількість пересувань в рік до стадіону і назад Аст приймаємо з розрахунку роботи його протягом шести місяців на рік (з травня по жовтень) за кількості ігор в тиждень, що дорівнює трьом, і середньої наповнюваності 60%.
,
тис. пересувань / рік, (3.9)
де 26 - кількість тижнів в ігровому сезоні;
3 - число ігор в тиждень;
2 - число пересувань до стадіону і назад одну людину за одне відвідування;
Вст - розрахункова місткість стадіону; Вст = 10 тис. відвідувачів;
0,6 - середній коефіцієнт заповнення стадіону відвідувачами.
,
тис. пересувань / рік.
Кількість пересувань в рік до ЦПКіВ Анк приймаємо з розрахунку функціонування його протягом усього року з розрахункової відвідуваністю 30% (максимальної) у весняно-літній та 10% в осінньо-зимовий періоди:
тис.
пересувань / рік, (3.10)
де 180 - кількість днів роботи ЦПКіВ в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди;
2 - кількість пересувань одну людину за одне відвідування;
0,3 і 0,1 - коефіцієнти використання розрахункової місткості у відповідні періоди;
Внк = 15 тис. осіб - розрахункова місткість парку.
тис.
пересувань / рік.
Річна кількість пересувань до загальноміському культурно-побутового центру КБМЦ і назад визначаємо з розрахунку одного відвідування в місяць на кожного жителя:
,
тис. пересувань / рік,
(3.11)
де Н - загальна кількість жителів у місті, тис.чол.
тис.
пересувань / рік.
Загальна кількість пересувань до загальноміських культурно-побутовим центрам:
,
тис. пересувань / рік, (3.12)
тис.
пересувань / рік.
Розподіл культурно-побутових пересувань Акб.гц між транспортними районами виробляємо відповідно до прийнятої гіпотезою:
,тис.
пересувань / рік. (3.13)
де Акб.гц.i - кількість культурно-побутових пересувань до загальноміських центрам, що припадають на 1-й транспортний район.
Для транспортного району 1:
тис.
пересувань / рік.
Кількість пересувань до культурно-побутовим центрам, що розподіляються всередині транспортних районів і між ними:
,
тис. пересувань / рік. (3.14)
де Ао.кб - визначаємо за таблицею 1.1.
,
тис. пересувань / рік.
Розподіляємо ці пересування між транспортними районами пропорційно коефіцієнтам arij аналогічно розподілу трудових пересувань (без балансування).
Результати розрахунку (з округлоням до цілого) наведені в таблиці Д6 (Додаток Д).
3.3 Виділення транспортних пересувань
Пересування населенням відбуваються пішки, на громадському транспорті або індивідуального користування. Число поїздок, скоєних однією людиною за одиницю часу (доба, рік), називається транспортною рухливістю. Частка пересувань з використанням транспортних засобів характеризується коефіцієнтом використання транспорту.
За даними досліджень, добова рухливість одного жителя міста становить 2,6-2,9 пересувань (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 - Коефіцієнти використання транспорту по цілям поїздок
Цілі поїздок |
Щільність рухливості на одного жителя |
Коефіцієнти використання транспорту |
Трудові |
1,06 |
0,75 |
Учбові |
0,28 |
0,5 |
Побутові |
0,83 |
0,48 |
Культурні |
0,21 |
0,52 |
До міст відпочинку |
0,45 |
0,53 |
Всього по цілям |
2,83 |
0,5 |
Для виділення транспортних пересувань використовуємо коефіцієнти використання транспорту φтр та φмпт.
Відстані пересувань, потрібні для обчислень φтр, вибираємо з таблиці Б1. Коефіцієнт φмпт, що відповідає заданому рівню автомобілізації (25 автомобілів на 1000 жителів), дорівнює 0,8.
Коефіцієнт користування транспортом φтр можна задати залежністю φтр (t) або визначити по рисунку 3.1.
Величина нижньої граничної відстані L залежить від щільності ТЗ, довжини перегонів на лініях МПТ, кліматичних особливостей району та вікової структури міського населення (у середньому беруть L = 0,5 км). Від тих же факторів залежить і величина верхньої граничної відстані Lв, але в основному її визначає мету поїздки.
Для трудових пересувань Lв = 2 км, для культурно-побутових L = 3 км.
Таблиця 3.2 - Основні показники для визначення коефіцієнта користування транспортом
Показники |
Значення |
||
Швидкість переходу, км/год. |
4 |
||
Відстань, км |
0,5 |
2 |
3 |
Витрати часу, хв. |
7,5 |
30 |
45 |
Рисунок 3.1 - Розрахункова залежність коефіцієнта користування транспортом від відстані і труднощі пересування.
Лінія 1 - для трудових поїздок;
Лінія 2 - для культурно-побутових поїздок.
Транспортні пересування складаються з пересувань на МПТ та інших видах ГПТ (індивідуальному, відомчому і таксомоторному, якщо останній не є одним з видів МПТ).
Виділення обсягу перевезень МПТ із загального обсягу транспортних АТР вимагає вивчення розподілу останніх за видами ГПТ в залежності від визначальних чинників. У більшості випадків можна приймати, що всі транспортні пересування, крім транспортних МПТ, здійснюються легковими автомобілями. Основним фактором, що визначає розподіл пасажироперевезень між МПТ і легковими автомобілями, є ступінь автомобілізації QА (в автомобілях на 1000 жителів), але він не єдиний. (Див. рисунок 3.2)
Рисунок 3.2 - Залежності коефіцієнта користування масовим пасажирським транспортом
Пересування з використанням МПТ виділяємо з трудових пересувань (таблиці В4 і В7) і культурно-побутових пересувань (з таблиці Д6) і визначаємо за формулами:
,
тис. пересувань / рік. (3.15)
Загальна кількість маршрутних поїздок Ам знаходимо за формулою:
,
тис. пересувань / рік, (3.16)
де Ас - кількість мережевих поїздок, тис. поїздок;
kпер - коефіцієнт пересадочного, (див. таблицю Б2).
Результати розрахунків трудових і культурно-побутових маршрутних поїздок зведені в таблиці Д4 і Д5 (Додаток Д).
За результатами цих розрахунків визначаємо середні коефіцієнти пересадочного по місту в трудових і культурно-побутових транспортних пересуваннях.
;
(3.21)
.
;
(3.22)
.
Середній коефіцієнт пересадочного транспортних пересувань населення:
;
(3.23)
Підсумовуючи підсумкові кількості трудових і культурно-побутових мережевих поїздок за таблицями Д7 і Д3 (Додаток Д), визначаємо транспортну рухливість населення міста в мережевих поїздках:
,
поїздок / рік, (3.24)
,
Поїздок / рік.
Аналогічно, використовуючи дані таблиць Д4 і Д5 (Додаток Д), визначаємо транспортну рухливість населення в маршрутних поїздках:
,
поїздок / рік, (3.25)
,
поїздок / рік.
У цьому розділі познайомилися з визначенням обсягу пересувань між транспортними районами, а саме здійснили розрахунок обсягу пересувань між транспортними районами, потім виконали розподіл культурно-побутових пересувань, в кінці зробили виділення транспортних пересувань.