Бухгалтерські записи з нарахування амортизації:

Дт 23 "Виробництво"

Дт 91 "Загальновиробничі витрати"

Дт 92 "Адміністративні витрати"

Дт 93 "Витрати на збут"

Дт 94 "Інші витрати операційної діяльності"

Дт 97 "Інші витрати"

Дт 99 "Надзвичайні витрати"

Кт 133 "Знос нематеріальних активів"

Аналітичний облік нематеріальних активів та зносу цих активів ведеться за кожним об'єктом окремо в картках обліку з розподілом на власні та отримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об'єкти.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів та їх знос призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35).

Аналітичний облік капітальних інвестицій у нематеріальні активи ведеться у Відомості 4.1 за дебетом рахунку 15.

У Відомості 4.3 ведеться аналітичний облік нематеріальних активів за кожним інвентарним об'єктом.

ТЕМА 12

ОБЛІК ЗАПАСІВ

1. Поняття запасів, їх визнання класифікація та оцінка

2. Облік наявності та руху виробничих запасів і МШП

2.1.Документальне оформлення руху виробничих запасів і МШП

2.2.Облік виробничих запасів і МШП на складі

2.3.Облік виробничих запасів і МШП в бухгалтерії

3. Облік незавершеного виробництва, браку у виробництві і готової продукції

3.1.Склад витрат, що формують собівартість незавершеного виробництва і готової продукції, їх групування за різними ознаками

3.2.Аналітичний та синтетичний облік виробничих витрат

3.3.Облік браку у виробництві

3.4.Облік та оцінка незавершеного виробництва

3.5.Облік готової продукції

4. Облік товарів

5.Інвентаризація запасів

1.Поняття запасів, їх визнання класифікація та оцінка

Функціонування будь-якого підприємства неможливе без наявності на його балансі запасів. Адже, саме запаси на промисловому підприємстві забезпечують технологічний цикл за схемою: постачання виробництво  реалізація.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення у звітності описується в П(С)БО 9 “Запаси”.

Під запасами розуміють активи, які :

1) утримуються для подальшого продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси промислового підприємства включають:

1) сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

3) готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно–правовим актом;

4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

5)малоцінні швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Значна увага в національних стандартах обліку приділяється оцінці запасів, що забезпечує достовірне відображення в обліку та звітності інформації про запаси. Оцінку запасів обов’язково здійснюють у трьох випадках: при оприбуткуванні запасів, при їх списанні (вибутті), при відображенні інформації про запаси у фінансовій звітності.

Придбані чи вироблені запаси зараховуються на баланс за їх первісною вартістю. Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка запасів при надходженні

Шляхи надходження запасів	Формування первісної вартості запасів
Придбання за плату	Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: сум, що сплачуються згідно договору постачальнику, за вирахуванням непрямих податків; сум ввізного мита; сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельних витрат; інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Виготовлення власними силами	Первісною вартістю запасів визначається собівартість їх виробництва, яка визначається П(С)БО 16 “Витрати”
Безоплатне одержання	Первісною вартістю запасів визнається їх справедлива вартість
Внесення до статутного капіталу	Первісною вартістю запасів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Придбання у результаті обміну на подібні запаси	Первісна вартість одиниці запасів дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
Придбання у результаті обміну на неподібні запаси	Первісна вартість запасів дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені: понаднормові втрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням. Слід зазначити, що в П(С)БО 9 передбачений лише один випадок, при якому запаси оцінюються не за первісною вартістю. Так, при відображенні вартості запасів у фінансовій звітності підприємство застосовує найменшу з двох оцінок: первісну вартість або чисту вартість реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за мінусом витрат, яких підприємство зазнає у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо при реалізації. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списується на витрати звітного періоду.

У кожному наступному періоді при складанні звітності проводиться нова оцінка чистої вартості реалізації, яка порівнюється з початковою вартістю і з балансовою (якщо товари були раніше уцінені). У випадку, якщо зросла чиста вартість реалізації запасів, які раніше були уцінені, на суму збільшення чистої вартості реалізації у межах суми попередньої уцінки сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів. Новою балансовою вартістю є нижча з оцінок – первісна вартість або переглянута чиста вартість реалізації.

В умовах ринкової економіки ціни на запаси часто змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство оприбутковує один і той же вид запасів впродовж звітного періоду багато разів за різною первісною вартістю. При цьому постає питання оцінки витрачених запасів та їх залишку на кінець звітного періоду. При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті згідно П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу (тільки для підприємств роздрібної торгівлі).

	Оцінка матеріалів при їх вибутті
Ідентифікована собівартість	Передбачає особливе маркування кожної одиниці матеріалів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість а також встановити дату витрачання кожної одиниці матеріалу певного виду, собівартість витраченого матеріалу і вартість матеріалів, що залишилися
Середньозважена собівартість	Проводиться по кожній одиниці матеріалів діленням сумарної вартості залишку таких матеріалів не початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці матеріалів на сумарну кількість матеріалів на початок звітного місяця і одержаних протягом звітного місяця
ФІФО	Базується на припущенні, що матеріали використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто матеріали, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюється за собівартістю перших за часом надходження матеріалів
Нормативні затрати	Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановленні підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання матеріалів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм витрат та ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися

Рис. 1.2. Можливі методи оцінки при вибутті матеріалів

Не виключається одночасне застосування одразу декількох методів, лише з одним обмеженням: для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів. Тобто, допустима ситуація, коли в обліку підприємства різні запаси оцінюватимуться по-різному, якщо є можливість підтвердити різницю в умовах їх використання. Слід пам’ятати, що вибраний метод оцінки запасів є незмінним протягом звітного періоду.