2. Використання складноскорочених слів та абревіатур.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм од­ного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна­ченням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус­кається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

• д-р (доктор), д-ри (доктори)

• м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

• -авський -ентальний –ільський;

• -адський -енький –інський;

• -ажний -ерський –ірський;

• -азький -еський –істий;

• -айський -ецький –ічий;

• -альний -євий –ічний;

• -альський -ивний –кий;

• -аний -инський -ний

• -анський -ирський -ній

• -арський -истий -ований

• -ативний -иський -овий

• -атський -ицький -овськнй

• -ацький -ичий -одський

• -евий -ичний -ольський

• -енський -іальний -Орський

• -ельний -івний -ський

• -ельський -івський -уальний

• -енип -ійний -чий

• -енний -ійський -яний

• -енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7. Прикметники, що закінчуються на:

• -графічний, -логічний,

• -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:

• -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

• географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:

шевченківський — Шевченків, франківський — франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному.г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

• грузинський народ — грузин, народ

• Бориспільський край — Бориспіл. край

• Луганська область — Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу­ються ідентично: Харківська область — Харк. обл., Харківський район — Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос­ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний — калійн., олійний — олійн., червоний — червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий — вищ., але вища — не скорочують; учений — учен., але вчена — не скорочують; міський — міськ., але міська — не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний — торф'ян.; слов'янський — слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:грецький — грец.; гуцульський — гуцул.; сільський — сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний — закон.;іменний — імен.;щоденний — щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано­го слова: експериментальний — експерим.,а не експериментал., експеримент,; фундаментальний — фундам.,а не фундаментал., фундамент; графічний — графіч.; комічний — коміч.; континентальний — континент, і под.

16. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ — вид. від.; допоміжна картка — допом. карт.; умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

• без року — б. р.

• без ціни — б. ц.

• вихідні дані — вих. дан.

• і так далі — і т. д. та под.

17. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від­сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський —м. Кам'янець-Поділ.; місто Корсунь-Шевченківський —м. Корсунь-Шевченків. і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под.

18. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-католиц.; фізико-математичний — фіз.-мат.; хіміко-технологічний — хім. -технол. і под.

19. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка­ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско­рочення: агролісомеліоративний — агролісомеліор.; лісогосподарський — лісогосп. і под.

20. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізня­ються лише префіксами, скорочуються однаково: карпатський — карпат., закарпатський — закарпат., прикарпатський — прикарпат. і под.

21. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:відеофонограма — відеофоногр.; діафільм — дф; міська державна адміністрація — міськдержадмгн. і под.

22. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник,а не Безпека життєдіяльності:Підруч.

• Лікарські рослини: Словник-довідник, ; а не Лікарські рослини: Слов. -довід,;

• 1 але Біологія: Підручник для 10-го класу — Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

• Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря ,Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й викори­стовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обо­в'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація)— утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяють­ся на:а) буквені — читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗтаін.; б) звукові — читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.; в) буквено-звукові (змішані) — частина слова вимовляєть­ся за буквами, частина — звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення — утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.

3. Частково скорочені слова — утворені з частини або ча­стин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госп­розрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. таін.

5. Телескопічні скорочення — утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

• крапкові: ст., див., їм. таін.;

• дефісні: з-З, б-ка, ш-ттаін.;

• скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);

• нульові (курсивні) — на позначення фізичних, метрич­них величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

• комбіновані: півд,-зах., півн.-схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд. -схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім:ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток — з одна­ковими прізвищами: Гр. Тютюнник — Григір, бо є Григо­рій Тютюнник);

2) псевдоніми:

• не Ж. Занд, а Жорж Занд

• не Л. Українка, а Леся Українка

• не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

• не Б.-Хом'як,а Богачевська-Хом'як

• не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша

• не К. -Яценко, а Кучук-Яценко

3. Синтаксичний розбір речення.