Морфологічні варіанти Компостувати, а не компостирувати

Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографу­вати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шоку­вати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути над­мірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репе­тицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння). Слово компостувати в обох значеннях зафіксоване в Російсько-українському словнику (т. 1, с. 570) і в Словнику української мови (т. 4, с. 252).

Малина й полуниці, ожина й суниці, смородина й порічки

Називаючи різні ягоди, мовці нерідко плутають однину з множиною. У газетах, приміром, читаємо: «варення з полуниці», «назбирали цілий кошик суниці», «привезли черніки з Волині» та ін. Насамперед відзначимо, що утво­рення типу черніка, клубніка, брусніка є невмотивованими росіянізмами; вони не збагачують нашої мови, а засмі­чують її, оскільки ці ягоди здавна відомі українцям і мають у нас питомі назви: чорниці, полуниці, брусниці. У деревних рослин як на рівні мови, так і на рівні мовлення маємо чітке розрізнення — коли йдеться про саму рослину, вживаємо однини: абрикоса, вишня, груша, слива, черешня; щодо плодів застосовуємо множину: абрикоси, вишні, груші, сливи, черешні (тут є навіть випадки розрізнення на слово­творчому рівні — яблуня — яблука). Стосовно рослин кущових такої чіткості немає. Якщо нікому не спаде на думку сказати повидло з яблука чи варення з вишні (замість правильних висловів повидло з яблук та варення з вишень), то багато хто без жодних застережень може говорити про варення з полуниці, компот із чорниці.

Мовна практика українського народу, на яку спирають­ся рекомендації словників, свідчить, що в однині слід уживати (як назви рослин, так і назви ягід) іменники з суфіксом -ин(а): малина, ожина, калина, смородина, жу­равлина (рос. клюква), шипшина, лохина (рос. голубика). Отже, треба казати зарості малини, калини, ожини... і варення з малини, кисіль із калини, вареники з ожиною тощо. В однині вживаємо також назви ягід, що закінчу­ються на приголосний: аґрус (рос. крыжовник), глід (рос. боярышник). Похідні від них аґрусовий, аґрусівка (наливка з аґрусу), глодовий (напій).

Іменники, що мають у своєму складі суфікс -иц-, уживані в множині: «В траві сором'язливі білі зірочки суниць» (З. Тулуб); «Спаржа, помідори, суниці устеляли грядки, наче оксамитовий килим» (І. Нечуй-Левицький). Тож правильно казати й писати варення з полуниць; на­збирали кошик суниць (чорниць, брусниць).

Часто можна почути такі словосполучення: червона смородина, чорна смородина, бруньки чорної смородини, цілющі властивості чорної смородини. З погляду українських лексичних норм ці вислови недоречні, вони є кальками з російської мови. В українській мові чагарникова рослина родини ломикаменевих з білими, жовтими й червоними ягодами зветься порічки: «Перед нею повна миса червоних порічок» (Марко Вовчок). А чорноягідна рослина з цієї родини зветься просто смородина: «Бліденький хлопчик націлив на Оксена чорні, як смородина, очі» (Григорій Тютюнник). Про розрізнення цих назв в українській мові свідчить і такий приклад: «Величні гори навколо поросли... фісташками і непрохідними хащами малини, ожини, смо­родини, порічок та терну» (З. Тулуб). Отже, російським словосполученням белая (желтая, красная) смородина відповідають українські білі (жовті, червоні) порічки; черная смородина перекладається одним словом — смородина. Тож у наведених уривках газетних текстів бруньки чорної смо­родини, цілющі властивості чорної смородини прикметник чорний є зайвим.