62.Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.

Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого — віком до шістнадцяти років проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу в присутності педагога, а при необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього.

До початку допиту зазначеним особам роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати свідкові запитання. Запитання, поставлені свідкові законними представниками, педагогом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу.

Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.

63.Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.

Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитуваними особами, в показаннях яких є суперечності.

Коментар:

1. Очна ставка являє собою одночасний допит двох осіб, кожна з яких раніше була допитана і в показаннях яких є істотні протиріччя. Метою очної ставки є перевірка правдивості одержаних раніше показань і встановлення причин суперечностей в них. Питання про те, чи є ці протиріччя істотними, вирішує особа, яка провадить досудове слідство, на підставі оцінки доказів, що є у справі, і їх співставлення з показаннями осіб, між якими пропонується проведення очної ставки. Істотними слід вважати протиріччя в показаннях учасників процесу щодо обставин справи, які підлягають доказуванню (наприклад, про взаємостосунки між обвинуваченим і потерпілим, дані щодо поведінки учасників події під час вчинення злочину тощо).

2. Очна ставка проводиться за рішенням слідчого, прокурора. Клопотання щодо проведення очної ставки можуть заявляти підозрюваний, обвинувачений, його захисник, потерпілий чи його представник. Проведення очної ставки може бути ініційоване начальником слідчого відділу чи прокурором, який має право давати слідчому вказівки щодо проведення слідчих дій.

3. Очна ставка може бути проведена між будь-якими учасниками кримінального процесу, навіть між тими, які мають різне процесуальне становище: між двома свідками, потерпілими, обвинуваченими, між свідком та потерпілим, між потерпілим і обвинуваченим, між свідком і обвинуваченим.

На початку очної ставки встановлюється, чи знають особи, що викликані на очну ставку, один одного і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих показань.

Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з'ясування яких призначена очна ставка. Після цього слідчий ставить запитання. Особи, викликані на очну ставку, з дозволу слідчого можуть ставити запитання одна одній.

Оголошення показань, даних учасниками очної ставки на попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань на очній ставці та запису їх до протоколу.

Слідчий пред'являє протокол очної ставки особам, яких допитано, для прочитання або за їх проханням прочитує їм цей протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол очної ставки підписує кожна з допитаних осіб та слідчий.