12. Принцип гласності судового розгляду .

Принцип гласності судового розгляду – конституційно – правове положення, відповідно до якого розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці( п.7 ч.3 ст.129 КУ, ст..20 КПК).

Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мотивованою ухвалою суду в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, у справах щодо торгівлі людьми, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист.

Слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з додержанням усіх правил судочинства.

Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно.

13.Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.

Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист - конституційно – положення, відповідно до якого правове особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав ( ст.59, 63, 129 КУ, ст.21 КПК).

Порушення права на захист означає істотне порушення вимог кримінально – процессуального закону і є однією з найпоширеніших підстав для скасування вироку або інших рішень у справі.

14.Принцип з'ясування істини в кримінальній справі.

15. Принцип вільної оцінки доказів.

Принцип вільної оцінки доказів – це правове положення, відповідно до якого суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст..67 КПК).

Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Оцінити докази у їх сукупності – означає зробити висновки щодо того, наскільки правдивим є кожний доказ, кожен факт, що має значення для справи, і як точно він підтверджує або заперечує, у якому взаємозв’язку перебуває з іншими доказами по справі, яке значення для справи має сукупність зібраних доказів.

16. Принцип безпосередності і усності судового розгляду.

Безпосередність полягає в тому, що суд при розгляді кримінальної справи по суті повинен безпосередньо дослідити докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. При цьому суд і учасники процесу сприймають доказову інформацію безпосередньо з першоджерел, що дозволяю уникнути викривлення і втрат.

Як вийняток, КПК (ст.301, 306, 308) дозволяє оголосити у судовому засіданніпоказання підсудного, потерпілого, свідка, які були дані ними під час досудового розслідування і зафіксовані у відповідних протоколах:

• коли явка свідка чи потерпілого в судове засідання неможливаз поважних причин;

• у разі відмови підсудного давати показання на судовому слідстві;

• за наявності істотних суперечностей між показаннями, які свідок, потерпілий чи підсудний дали в суді і під час досудового розслідування;

• коли справа розглядається у відсутності підсудного тощо.

Проте, у перелічених випадках оголошені в суді показання наваних вище осіб можуть бути покладені в основу вироку лише після їх всебічної перевірки та підтвердження в судовому засідання іншими доказами.

Усність полягає у тому, що судовий розгляд кримінальної справи і його центральна частина - судове слідство – відбувається в усній формі, а це означає:

• усі докази, які є в спарі, підлягають усному обговоренню;

• усі клопотання сторін оголошуються в суді;

• усі учасники процесу дають суду усні пояснення і показання;

• судові дебати сторін проводяться лише в усній формі;

• суд обгрунтовує вирок тільки на тих доказах, які були розглянуті і обговорені усно в судовому засіданні (323 КПК);

• усність судового розгляду, особливо при допитах, дозволяє оцінити не лише те, що говорить допитуваний, але і як він це говорить.