7. Забруднення повітряного середовища та його вплив

НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ І САНІТАРНІ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ

В атмосферному повітрі постійно є. завислі речовини (пил), токсичні гази, пилок рослин, спори грибів, бактерії, що спричинює серед людей ріст захворювань, особливо алергійної природи.

Забруднення атмосфери – це зміни газового складу атмосфери внаслідок умісту в ній домішок.

Природними джерелами забруднення є вулканічні виверження, пилові бурі, космічний пил, гейзери, лісові та степові пожежі, виділення рослин, тварин та мікроорганізмів. Деякі шкідливі домішки (вуглекислий газ, оксид вуглецю, сірководень, хлориди й інші сполуки) потрапляють в атмосферу з океану. Особливість природних забруднень полягає в тому, що вони не такі токсичні, як антропогенні, і діють періодично.

Основні джерела антропогенних забруднень:

1)промислові підприємства і теплові електростанції;

2)автотранспорт;

3)топки котелень та будівель.

Засоби сучасного транспорту є одним з основних джерел забруднення атмосфери. До них належить автомобільний, залізничний, морський і річковий транспорт, а також авіація. Проте найчастіше спричинює загальні забруднення атмосфери автомобільний транспорт. Окремий автомобіль виділяє невелику кількість забруднювачів, які швидко розсіюються в атмосфері й не породжують несприятливих наслідків. Але при значному скупченні автомашин виникає загальне забруднення атмосфери.

Джерелами радіоактивного забруднення зовнішнього середовища є експериментальні вибухи під час випробування атомних і водневих бомб, а також різні виробництва й атомні електростанції. Радіоактивні продукти в атмосфері можуть знаходитися від 3 до 9 років, а в нижніх шарах атмосфери – до 3 міс, Основна кількість радіоактивних речовин осідає на землю з атмосферними опадами. Потім вони розносяться водними течіями, організмами, особливо рибами та птахами, які здатні поглинати із середовища радіоізотопи й вибірково концентрувати їх у своїх органах, тканинах, клітинах, що призводить до внутрішнього опромінювання.

Поряд із безпосередньою дією на організм, забруднювачі атмосфери спричинюють непряму дію, яка, насамперед, проявляється у зниженні прозорості атмосфера. При цьому втрачається значна частина ультрафіолетових променів (до 50 % і більше), що призводить до розвитку рахіту й авітамінозу.

АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ЗАКРИТИХ

ПРИМІЩЕНЬ

Проблема забруднення повітря житлових приміщень – одна з найважливіших гігієнічних проблем, оскільки вона тісно пов'язана з впливом на здоров'я людей.

Джерела забруднення повітря житлових приміщень надзвичайно різноманітні

У великих містах із великою щільністю населення має місце забруднення атмосферного повітря та повітря приміщень людьми. Кожна людина щоденно видихає близько 10 м3 повітря, насиченого парами води, і яке містить до 4% вуглекислого газу, і виділяє 600 — 900 г поту. Так, у місті з 5 млн. населенням люди щодобово виділяють в атмосферу майже 2 млн. м3 водяної пари і до 600 м3 секрету потових залоз. Повітря, яке видихають люди, містить мало кисню, у сотню разів більше діоксиду вуглецю, нагрітого до температури тіла і деіонізованого. Воно також містить леткі продукти метаболізму – антропотоксини, яких існує майже 30 (чадний газ, аміак, ацетон, сірководень, альдегіди, органічні кислоти та ін.).

Крім них у повітря приміщень потрапляє майже сотня летких речовин, які утворюються у процесі розкладання органічних речовин на поверхні шкіри, одягу, на кімнатному і пилу, на опалювальних приладах, виділяється з меблів та інших предметів.

При цьому в мешканців погіршується самопочуття, вони скаржаться на

задуху, утруднене дихання, головний біль, пітливість, сонливість, зниження розумової й фізичної працездатності.