- •Конспект лекцій Частина і з дисципліни “Числові методи і моделювання на еом”
- •Лекция 1 числові методи алгебри. Особливості алгоритмування обчислювальних задач. Елементи теорії похибок обчислень та аналізу помилок округлення. Порядок виконання операцій
- •1.1. Про наближені обчислення
- •1.2. Лінійні заміни змінних
- •1.3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •2.1. Апроксимація функції по Фур'є.
- •2.1.1. Перетворення Фур'є
- •2.2. Зворотна матриця
- •3.2. Метод хорд для рішення рівнянь
- •3.3. Метод дотичних для розв'язання рівнянь
- •3.1. Метод ділення відрізка навпіл для розв'язання рівнянь
- •3.4. Методика рішення алгебраїчного рівняння
- •Метод простих ітерацій
- •Метод Зейделя
- •Метод ітерацій для рішення рівнянь
- •4.4. Метод ітерацій для рішення систем нелінійних алгебраїчних і
- •Лекция 5 звернення матриць. Подвійність у лінійному програмуванні. Одночасне рішення пари двоїстих задач лінійного програмування.
- •Лекція 6
- •6.1. Чисельне диференціювання функції однієї змінної.
- •6.2. Чисельне інтегрування функції однієї змінної.
- •6. 3. Постановка задачі про чисельне рішення звичайного диференціального рівняння.
- •6.5. Метод Рунге-Кутта чисельного рішення звичайного диференціального рівняння.
- •6.6. Підхід до чисельного рішення системи звичайних диференціальних
- •Лекция 7 методи розв’язку диференціальних рівнянь та їх систем. Розв'язання систем лінійних алгебричних рівнянь із допомогою жорданових виключень
- •Лекция 8 чисельне диференціювання та інтегрування. Основна задача лінійного програмування. Дослідження її окремих випадків. Модифікований варіант жордановых винятків
- •8.1. Постановка основної задачі лінійного програмування (озлп)
- •8.2. Екстремальні задачі, що зводяться до озлп заміною змінних
- •8.3. Лінійна заміна змінних і її використання в дослідженні основної
- •8.4. Модифікований варіант жордановых виключень як спосіб організації лінійної заміни змінних
- •Лекция 9 диференціювання інтерполяційних формул. Мова « n-мірних» точок. Геометрія задачі лінійного програмування. Опорне рішення й оптимальне рішення. Загальні установки симплекса-методу
- •9.1.Мова n-мірних точок.
- •9.2. Геометрія задачі лінійного програмування.
- •Опорне рішення й оптимальне рішення. Загальні установки симплекс-методу
- •Підготовка озлп до рішення симплекс-методом.
- •Список рекомендованої літератури
Лекция 7 методи розв’язку диференціальних рівнянь та їх систем. Розв'язання систем лінійних алгебричних рівнянь із допомогою жорданових виключень
Запишемо співвідношення (1.3.1) у вигляді жордановой таблиці:
|
x1 |
x2 |
... |
xn |
b1= |
a1,1 |
a1,2 |
... |
a1,n |
b2= |
a2,1 |
a2,2 |
... |
a2,n |
... |
... |
.... |
... |
..... |
bm= |
am,1 |
am,2 |
... |
am,n |
Умовимося
стовпець таблиці називати ненульовим,
якщо серед чисел, що
перебувають у ньому, є відмінне від
нуля; у противному випадку стовпець
буде називатися нульовим.
Переведемо
за допомогою жордановых виключень
максимальну кількість невідомих
у ліву частину таблиці; отриманий
результат досліджуємо.
Випадок
1.
У таблиці не виявилося жодного розв'язного
елемента (усе
).
Якщо серед коефіцієнтів
виявиться хоч один відмінний від нуля,
то система несовместна. Якщо ж всі
,
то система має як рішення будь-який
набір чисел
.
Випадок
2.
У таблиці розв'язні елементи виявилися
й у результаті жордановых виключень
ліворуч від таблиці виявилися тільки
невідомі
,
а над таблицею всі вільні члени
й кілька невідомих
.
У цьому випадку кожне з
можна, дешифруючи відповідні рядки в
таблиці, виразити лінійно через ті
,
які залишилися розташовані над таблицею.
Виникає запис загального рішення.
Випадок 3. Те ж, що у Випадку 2, але тільки над таблицею змінних не залишилося, а ліворуч від таблиці розташовані все . У цьому випадку, дешифруючи рядка, ми одержимо точні значення невідомих . Система - певна.
Випадок 4. У результаті максимального числа жорданових виключень ліворуч від таблиці залишилися константи. Дешифруючи кожний рядок таблиці, ліворуч від якої коштує константа, на-до одержати рівність і з'ясувати його справедливість. Якщо хоч одне з таких рівність виявиться суперечливим (типу «5=6»), то система несовместна. У противному випадку виникне система рівностей, що описують загальне рішення.
Швидке перетворення Фур'є.
У
попередньому пункті було описано
дискретне перетворення Фур'є - зіставлення
набору значень функції
набору коефіцієнтів
.
Процес цього зіставлення в деяких
випадках можна прискорити, спеціальним
образом організувавши відповідні
підсумовування.
Звернемося,
для визначеності, до формули (7.2.3а).
Припустимо, що число
є
складовим, тобто
при натуральних
.
Розділимо з остачею число
на
й число
(індекс підсумовування) на
;
одержимо:
.
Помітимо, що в позначеннях, що утворилися,
підсумовування
по еквівалентне повторному підсумовуванню
за схемою:
;
перетворимо тепер сумируемое вираження:
уведемо позначення:
;
тоді вираження (7.2.3а) представляється у вигляді:
.
Зовсім
аналогічно можна провести міркування
з коефіцієнтом
,
у результаті чого знову виникнуть ті ж
;
у підсумку вийде:
звідси виникає співвідношення:
Звідси
виникає інша можливість обчислення
дискретного перетворення Фур'є, відмінна
від прямого обчислення: треба спочатку
знайти вираження
,
а потім уже самі числа
;
буде потрібно, як неважко помітити,
менше арифметичних операцій. Звідси й
назва - «Швидке перетворення Фур'є.»
