- •Тема 1 випадкові величини
- •Поняття випадкової величини. Закон розподілу дискретної випадкової величини. Математичні операції над випадковими величинами 4
- •Тема 2 основні закони розподілу
- •Тема 3 елементи математичної статистики
- •Тема 4 розв’язування задач засобами mathcad 150
- •Тема 1 випадкові величини
- •Поняття випадкової величини. Закон розподілу дискретної випадкової величини. Математичні операції над випадковими величинами
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Математичне сподівання дискретної випадкової величини та його властивості
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Неперервні випадкові величини. Щільність ймовірності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Мода, медіана, квантилі, моменти випадкових величин. Асиметрія та ексцес (надвишок)
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •1.7 Приклади розв’язування задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 основні закони розподілу
- •2.1 Біноміальний закон розподілу
- •Доведення
- •2.2 Закон розподілу Пуассона
- •Розв’язування
- •2.3 Рівномірний закон розподілу
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.4 Показниковий закон розподілу
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.5 Нормальний закон розподілу
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.6 Розподіл
- •2.7 Розподіл Ст’юдента
- •2.8 Розподіл Фішера-Снедекора
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 елементи математичної статистики
- •3.1 Варіаційні ряди, їх графічне представлення та характеристики
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.2 Поняття оцінки параметрів. Методи знаходження оцінок
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Статистична гіпотеза та загальна схема її перевірки
- •Розв’язування
- •1. Перевірка гіпотез про рівність середніх.
- •Розв’язування
- •2. Перевірка гіпотез про рівність дисперсій двох сукупностей.
- •Розв’язування
- •3. Побудова теоретичного закону розподілу за експериментальними даними. Перевірка гіпотез про закон розподілу
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4 розв’язування задач засобами MathCad
- •Розв’язання
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Словник основних математичних термінів, що зустрічаються в тексті
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Розв’язування
Маємо
,
.
В прикладі 3.2. було обчислено, що
(%), а в прикладі 3.8 –
.
а) Знайдемо середню квадратичну похибку для середньої:
для повторної вибірки за формулою (3.28)
|
Для без повторної вибірки за формулою (3.29)
|
Тепер шукану довірчу ймовірність знаходимо за формулою (3.25):
|
|
(Значення знаходимо за табл. А додатків)
б) Знайдемо граничні
похибки повторної та без повторної
вибірки обчислимо за формулою
,
де
(знаходимо за табл. А додатків із
співвідношення
).
|
|
Тоді шуканий довірчий інтервал визначаємо за формулою (3.27):
або
|
або
|
Таким чином, з надійністю 0,9545 середній виробіток кравчинь швейного цеху знаходиться в межах від 117,33(%) до 121,07(%), якщо вибірка повторна, та від 117,43 до 120,97(%), якщо вибірка без повторна.
Для проведення вибіркового спостереження особливо важливо встановити об’єм вибірки , який істотно визначає необхідні при цьому часові, трудові та вартісні витрати. Для визначення необхідно задати надійність (довірчу ймовірність) оцінки та точність (граничну помилку вибірки) .
Формули для знаходження об’ємів вибірок зведемо в таблицю (табл. 3.9)
Таблиця 3.9
Параметр, що оцінюють |
Повторна вибірка |
Безповторна вибірка |
Генеральна середня |
|
|
Генеральна частка |
|
|
Якщо знайдений
об’єм повторної вибірки
,
то об’єм відповідної без повторної
вибірки
можна обчислити так :
. (3.32)
Оскільки
,
то за одних і тих же точності та надійності
оцінок об’єм безповторної вибірки
завжди менший за об’єм повторної
вибірки. Цим і пояснюється той факт, що
на практиці зазвичай використовують
безповторну вибірку.
Приклад 3.10 За умовою попереднього прикладу визначити об’єм вибірки, при якому з ймовірністю 0,9973 відхилення середнього виробітку кравчинь у вибірці від середнього виробітку усіх кравчинь цеху не перевищить 1% (за абсолютною величиною)
Розв’язування
В якості невідомого
значення дисперсії для визначення
об’єму вибірки оберемо його оцінку
,
знайдену в попередньому прикладі.
Враховуючи, що
та (за табл. А додатків)
,
знайдемо об’єм повторної вибірки за
формулою
.
Об’єм безповторної
вибірки
.
Об’єм безповторної вибірки можна обчислити за формулою (3.32), оскільки уже відомий об’м повторної вибірки , тобто
.
Очевидно, за однієї
і тієї ж точності
та надійності
оцінки об’єму безповторної вибірки
істотно менша повторної.
Вправи
3.4 Для дослідження доходів населення м. Любомля (20 000 чол.) за схемою безповторної вибірки відібрано 1000 жителів. Одержано такий розподіл жителів за місячним доходом (грн.)
|
менше 650 |
650-1150 |
1150-1650 |
1650-2150 |
2150-2650 |
більше 2650 |
|
58 |
96 |
239 |
328 |
147 |
132 |
Необхідно: 1. а) Знайти ймовірність того, що середній місячний дохід жителя міста відрізняється від середнього доходу його у вибірці не більше, ніж на 55 грн. (за абсолютною величиною); б) визначити інтервал, в якому із надійністю 0,99 міститься місяний дохід жителя міста. 2. Яким повинен бути об’єм вибірки, щоб ті самі межі інтервалу гарантувати з надійністю 0,9973?
3.5 Розв’язати попередню вправу за умови, що населення місто невідоме, а відомо лише, що воно дуже велике у порівнянні з об’ємом вибірки.
3.6 За даними вправи 3.4 необхідно: 1. а) Знайти ймовірність того, що частка малозабезпечених жителів міста (з доходом меншим 650 грн.) відрізняється від частки таких жителів у вибірці не більш ніж на 0,01 (за абсолютною величиною); б) визначити інтервал, в якому з надійністю 0,98 знаходиться частка малозабезпечених жителів міста. 2. Яким має бути об’єм вибірки, щоб ті самі межі для частки малозабезпечених жителів міста гарантувати з надійністю 0,9973? 3. Як змінилися б результати отримані в п. 1-2, якби про частку малозабезпечених жителів взагалі не було нічого відомо?
3.7 Розв’язати вправу 3.6 за умови, що населення міста невідоме, а відомо лише, що воно дуже велике у порівнянні з об’ом вибірки.
3.8 З партії 7000 телевізорів відібрали 800. Серед них виявилось 10% не стандартних. Знайти інтервал, в якому із ймовірністю 0,95 міститься частка стандартних телевізорів в усій партії повторній та безповторній.
