Збір та опрацювання матеріалів, необхідних для написання курсової роботи

Вивчення літератури варто починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до більш спеціалізованих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з’ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Необхідно переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньо­му автором. Читаючи видання, треба уважно стежити за авторською думкою, вміти відрізняти головні положення від доказів. Опрацьовуючи матеріали, слід постійно пам’ятати тему, мету та завдання курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що стосується теми дослідження. Залежно від теми дослідження, поставленої мети та конкретних завдань, а також специфіки та значущості даного джерела вибирають той чи інший вид запису. Залежно від поставлених завдань роботи та значущості джерела використовують той чи інший вид запису або ж їх комплекс. Найбільш поширеними серед них є:

1) складання логічного плану, тобто послідовний перелік питань, які розглядаються в науковій роботі. Часом до нього додають пояснення і приклади;

2) анотація наукової роботи – короткий опис змісту книги чи статті, який часто поєднує в собі й оцінку твору;

3) виписування цитат для підтвердження тієї чи іншої думки автора. Цитувати потрібно найбільш важливе, суттєве, по можливості, завершеними думками, кожну цитату необхідно брати в лапки і після неї в квадратних дужках вказувати використане джерело (номер роботи зі списку підібраної літератури і сторінку, відокремивши їх таким чином: [ 3, c. 107 ]., [ 8, c. 15-16 ].

4) складання тез, тобто сформулювати основні положення, твердження, які послідовно, коротко, часто в категоричній формі переда­ють основний зміст роботи без пояснень та доказів. Кожна теза самостійна, плавного переходу між ними може і не бути;

5) поширеною формою запису є конспект. Це стислий, логічно зв’язаний виклад всього змісту книги чи статті. Конспектування об’єднує в собі різні види запису: тези, що становлять його основу, поряд з передачею роздумів автора, доказів використовують цитати. На окремі частини роботи може бути складений логічний план. Конспекти бувають різні: тематичні, систематичні, прості або складні, короткі або розширені, можуть бути доповнені різними таблицями, схемами, малюнками, прикладами, поясненнями тощо.

Проаналізований та систематизований матеріал викла­дається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Чим ширшим і різноманітнішим буде коло джерел, якими студент користувався, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження. Автор роботи повинен проаналізувати діючі нормативні джерела, при необхідності порівняти їх з тими, що вже втратили чинність, а також розглянути історичний аспект досліджуваного питання. Крім цього, здійснюється вивчення та аналіз теоретичного матеріалу з обраної теми.

Написання контрольної роботи

Готуючись до викладення тексту контрольної роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду.

Відповідно до розробленого і погодженого з керівником плану студент висвітлює кожне з передбачених у ньому питань. При цьому він, як правило:

1) наводить і розглядає різні погляди щодо спірних проблем окремими науковцями та практичними працівниками;

2) визначає свою позицію щодо спірних проблем, підтри­муючи одну чи декілька висловлених точок зору або формулюючи свою власну точку зору з відповідних аргументів;

3) аналізує відповідні положення нормативних актів чи інших першоджерел.

Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення. Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого.

Контрольна робота має відповідати наступним вимогам:

• чіткість побудови;

• логічна послідовність (виклад одного питання повинен логічно пов’язуватися з викладом наступного питання);

• точність у визначеннях та класифікаціях (для цього доціль­но згадати правила логіки стосовно визначень та класифі­кацій);

• конкретність у викладенні результатів роботи;

• аргументація та доведеність висновків по роботі в цілому.

Роботу над чорновим рукописом варто розпочати із компонування основної частини, потім написати висновки і, в останню чергу, вступ.

Найголовніше на цьому етапі – це зафіксувати основні думки, систему доказів, не втрачаючи логіки викладу.