- •Розвиток статистики в країнах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Греція, Індія, Римська імперія).
- •Відображення результатів статистичних досліджень в Біблії, «Книзі страшного суду», літописах.
- •«Політична арифметика» як напрямок розвитку статистики. Основні праці в.Петті та їх характеристика. Представники «політичної арифметики» д.Граунт, г.Кінг, ч.Давенант, а.Депарсьє, е.Галлей.
- •«Описовий» напрямок розвитку статистики. Г.Конрінг та г.Ахенваль. Розвиток «описової» статистики в Німечинні, Франції, Італії, Англії та Росії.
- •Математичний напрямок розвитку статистики. Науковий внесок ф.Гальтона, к.Пірсона, в.Госсета, р.Фішера. Аналіз концепцій наукового змісту терміну «статистика» в працях російських статистиків.
- •7. Представники чернігівської земської статистики: о.Русов, о.Шлікевич, в.Варзар, п.Червінський.
- •8. Внесок є.Є.Слуцького в розвиток статистики.
- •9. Визначення терміну «статистика», предмет статистики.
- •10. Основні статистичні поняття та категорії.
- •11. Статистична закономірність та закон великих чисел.
- •12. Статистична методологія
- •Основні завдання статистики на сучасному етапі.
- •14. Міжнародні статистичні організації, структура та основні напрямки їх діяльності.
10. Основні статистичні поняття та категорії.
Статистична сукупність — це маса однорідних в певному відношенні елементів, які мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу. Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
Однорідна сукупність — якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.
Ознака — властивість окремої одиниці сукупності.
Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.
Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі.
Дискретні — ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень.
Неперервні — ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Прямі — характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії).
Непрямі — ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
Багатоваріантні — перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).
Альтернативні — взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.
Інтервальні — це ознаки, які характеризують результат процесів.
Моментні — характеризують об'єкт в певний момент часу.
Окремі значення кількісних ознак називаються варіантами.
Первинні варіанти характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) — дані, що не можливо перевірити, оскільки вони взяті з певних джерел.
Адитивність — підсумовувати, складати.
Статистичні показники — це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню. Статистичний показник — це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
Статистичні дані — це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
Статистична закономірність — це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
Система статистичних показників — це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.
Статистичні показники пов’язані між собою в систему статистичних
показників (населення, валовий внутрішній продукт тощо).
Життя настільки складне і різноманітне, що майже завжди можна знайти факти,
приклади, які б або підтвердили, або спростували одне і теж твердження. Тому, щоб
охарактеризувати масове суспільне явище в цілому, необхідно розглянути всю чи дуже
велику масу окремих явищ та процесів, що його стосуються. Таку масу називають5
статистичною сукупністю, об′єктом статистичного дослідження. Для вивчення цього об’єкта
в статистиці застосовують ряд важливих понять і категорій:
статистична сукупність;
одиниця статистичної сукупності;
одиниця статистичного спостереження;
ознака;
варіація;
статистична закономірність,
статистичний показник.
Статистична сукупність – це впорядкована множина існуючих елементів
(однорідних у певному відношенні), поєднаних спільними, притаманними кожному елементу
множини, властивостями, умовами та причинами існування і розвитку. Статистична
сукупність зовсім не обов′язково вміщує велику кількість одиниць, вона може бути і досить
маленькою, наприклад, обсяг сукупності малої вибірки може складати іноді 5-10 одиниць.
Важливо пам’ятати, що статистична сукупність складається з реально існуючих
матеріальних об′єктів, які підлягають дослідженню. Наприклад: в якості такої множини
об′єктів можуть виступати навчальні заклади, підприємства, сім′ї, студенти, громадяни будь-
якої країни тощо.
Одиниця статистичної сукупності – це окремий елемент множини, який має всі
властивості, що притаманні досліджуваній сукупності. Одиниця сукупності є носієм ознак,
значення яких підлягають реєстрації. Наприклад: студенти інституту – це сукупність, кожен
студент – її елемент, який має спільні з іншими елементами ознаки: стать, вік, спеціальність,
екзаменаційна оцінка тощо.
Одиниця статистичного спостереження – це первинна одиниця, від якої одержують
інформацію.
Зверніть увагу на те, що одиниці сукупності та одиниці спостереження можуть
збігатися, наприклад, при вивченні суспільної думки населення це – кожний респондент –
людина, яка висловлює свою думку. Але найчастіше обидві одиниці не збігаються. Так, у
разі дослідження ефективності роботи друкарського обладнання одиницею спостереження є
власник обладнання, а одиницею сукупності – окремий верстат.
Ознака – це статистичний еквівалент властивостей (рис, якостей), що притаманні
елементам (одиницям) сукупності і відбивають їх сутність, характер та особливість.
Наприклад: рівень акредитації, факультети, відділення, спеціалізації, термін та форми
навчання – ознаки закладів освіти. За характером вираження ознаки поділяються на:
атрибутивні (описові, якісні) – не мають кількісного вираження, а лише словесне.
Не піддаються прямому числовому визначенню; їх можна виразити тільки числом
одиниць в сукупності або реєстрацією наявності чи відсутності властивостей,
наприклад: стать, професія, ім’я та інші;
кількісні (варіаційні) – мають числове вираження. На відміну від якісних вони
можуть бути вимірюваними, тобто визначеними шляхом вимірів, зважувань і
підрахунків (ціни, чисельність, вага, зріст, стаж тощо).
Варіація – це зміна значень конкретної ознаки при переході від однієї одиниці
сукупності до іншої, інакше кажучи, це окреме значення (індивідуальний рівень) ознаки
кожного елемента (одиниці) сукупності, наприклад, “стать” – чоловіча, жіноча, “оцінка” – 2,
3, 4, 5 тощо. Саме наявність варіації зумовлює необхідність статистики!
Рівень значення ознаки у окремих елементів може вимірюватися за допомогою
номінальної шкали (шкали якісних величин, найменувань), порядкової (рангової) шкали,
метричної шкали (кількісних фізичних, економічних величин).
Статистична закономірність – це кількісна закономірність змін у просторі та часі
масових явищ і процесів суспільного життя, які складаються з множини елементів (одиниць
сукупності). Це форма прояву причинного зв’язку, виражена у послідовності, регулярності,6
повторюваності подій, якщо причини (умови), що викликали ці події не змінюються або
мають незначні зміни.
Характерною особливістю статистичної закономірності є те, що вона властива не
окремим одиницям сукупності, а усій сукупності в цілому і виявляється лише в масових
явищах при значній кількості одиниць сукупності. Пояснити це можна так: формування
масового процесу відбувається під впливом основних причин (загальних) і причин
випадкових (індивідуальних). Якщо кількість подій достатньо велика, вплив випадкових
причин усувається, взаємно урівноважується (закон великих чисел).
Наприклад, успішне навчання окремих студентів залежить від загальних для усіх
студентів причин (організація навчального процесу, наявність в достатній кількості
підручників, комп’ютерів та спецобладнання), а також від індивідуальних (бажання,
здібності, стан здоров’я, матеріальні умови). Якщо дослідити рівень успішності багатьох
студентів у нормальних (середніх) умовах навчання, то виявиться, що навчаються вони
переважно добре, оскільки загальні причини є основними.
Статистичний показник – це узагальнююча кількісна характеристика властивостей
сукупності загалом чи її частин зокрема щодо конкретних умов місця і часу. Статистичні
показники поділяються на абсолютні, відносні та середні величини. Якісний зміст показника
визначається суттю явища і знаходить своє відображення у назві. Кількісну сторону
представляють число та розмірність (вимірник). Наприклад: середня заробітна плата
працівників освіти України за січень 1999 року становила 168 грн.
На відміну від значень ознак значення статистичних показників отримують
розрахунковим шляхом. Це може бути простий підрахунок одиниць сукупності (кількість
студентів академічної групи – 30 чол.), сума їх значень ознаки (з них: дівчат – 20 чол.,
хлопців – 10 чол.), порівняння двох або декількох величин (дівчат у 2 рази більше) чи більш
складні розрахунки (частка дівчат у групі – 67%).
Важливо правильно визначити зміст статистичних показників та методи їх побудови.
