Знерухомлення цінних паперів

Торговець цінними паперами як власник має право знерухомити належні йому цінні папери, випущені у документарній формі, тобто перевести їх у бездокументарну форму. Для цього торговець цінними паперами укладає з обраним ним зберігачем договір про відкриття рахунку у цінних паперах та подає зберігачу такі документи:

• розпорядження про знерухомлення та зарахування цінних паперів (далі ‑ розпорядження про знерухомлення). У розпорядженні має бути визначено місце зберігання цінних паперів (у зберігача або в депозитарії) та спосіб зберігання цінних паперів (при знерухомленні цінних паперів на пред’явника);

• сертифікати цінних паперів. Приймання сертифікатів цінних паперів оформлюється актом приймання-передавання. При знерухомленні документарних іменних цінних паперів для проведення відповідної операції в системі реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента надається передавальне розпорядження про передачу цінних паперів від власника до номінального утримувача (зберігача або депозитарію).

Якщо торговець має ліцензію зберігача цінних паперів, то він може зареєструватися в системі реєстру не тільки як власник, а і як номінальний утримувач. Відповідно до роз’яснення ДКЦПФР від 17.02.2000 № 2, для виконання у системі реєстру операції переміщення з рахунку власника на рахунок номінального утримувача у разі, якщо власником і номінальним утримувачем є одна і та ж особа, керівник юридичної особи торговця-зберігача видає розпорядження про відкриття власного рахунку у цінних паперах. Цей документ замість договору про відкриття рахунку у цінних паперах подається реєстроутримувачу для оформлення в системі реєстру юридичної особи – власника номінальним утримувачем.

6.2 Торгівля цінними паперами на організаційно оформленому ринку

6.2.1 Фондова біржа ‑ організатор торгівлі на фондовому ринку

Поняття «фондова біржа» можна трактувати із двох позицій. З одного боку, біржа ототожнюється з організованим ринком. Фондова біржа – це організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів та інших фінансових інструментів. Дане визначення підкреслює макроекономічне значення фондової біржі та передбачає, що функціонування цього ринку здійснюється на підставі певних правил та нормативно-правових актів.

З іншого боку, фондова біржа розглядається як безпосередньо організатор цього ринку, це професійний учасник фондового ринку, який здійснює діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку на підставі ліцензії, яка видається ДКЦПФР.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку ‑ діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі.

Організаторами торгівлі є фондові біржі, що відповідають вимогам законодавства.

Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 (п’ятнадцять) мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 (двадцять п’ять) мільйонів гривень.

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства й товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦКУ; законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб.

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа утворюється не менше ніж 20 (двадцятьма) засновниками ‑ торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж 20 (двадцять) торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 (п’ять) відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Фондова біржа зобов’язана оприлюднювати та надавати ДКЦПФР інформацію про:

1. перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;

2. перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

3. обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений ДКЦПФР.

Правила фондової біржі складаються з порядку:

1. організації та проведення біржових торгів;

2. лістингу та делістингу цінних паперів;

3. допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

4. котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

5. розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

6. розв’язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

7. здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

8. накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Діяльність біржі регулюється Положенням «Про функціонування фондових бірж», яке затверджено Рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1524. Дане Положення містить чіткі правила, які встановлюють вимоги допуску цінних паперів до торгів, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та проведення розрахунків, розкриття інформації, вирішення спірних питань між учасниками тощо.

Основними завданнями фондової біржі виступають:

1. надання місця для торгівлі цінними паперами;

2. установлення рівноважної біржової ціни;

3. акумуляція та перерозподіл тимчасово вільних грошових кошти;

4. забезпечення гласності, відкритості біржових торгів;

5. забезпечення арбітражу (механізм для неупередженого розв’язання суперечок);

6. забезпечення гарантій виконання угод, укладених у біржовому залі;

7. розробка етичних стандартів, кодексу поведінки учасників біржової торгівлі.

Основними функціями фондової біржі виступають:

1. створення постійно діючого ринку;

2. визначення цін;

3. поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну умови обігу;

4. підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;

5. розробка правил;

6. індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

6.2.2 Члени фондової біржі

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

У разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його зі членів біржі. Інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі.

Членство у фондовій біржі припиняється в разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами.

Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

Фондові біржі відносяться до категорії «закритих ринків» із точки зору можливості укладання угод на цих ринках переважно лише між членами фондової біржі.

Порядок набуття статусу члена фондової біржі та припинення статусу члена фондової біржі, права й обов’язки члена фондової біржі визначаються правилами фондової біржі.

Для здійснення торгівлі на фондовій біржі член біржі має акредитувати на біржі уповноважених представників – фізичних осіб, які від імені члена біржі оголошують заявки та укладають біржові угоди.

Уповноважені представники повинні мати сертифікат фахівця з торгівлі цінними паперами, отриманий у встановленому законодавством порядку.

Окрім членів фондової біржі, у випадках, передбачених законодавством України, учасниками торгів на біржі можуть також бути інші особи та державні органи (Фонд державного майна України, Національний банк України), які згідно із правилами біржі отримали право оголошувати заявки та укладати біржові угоди.

6.2.3 Організація процесу торгівлі цінними паперами

Фондова біржа забезпечує умови для проведення регулярних біржових торгів на постійно діючій основі кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України.

Торговельний день не може починатися пізніше 10⁰⁰ і закінчуватися раніше 16⁰⁰ за київським часом. Торговельна сесія ‑ визначений фондовою біржею період часу торговельного дня, протягом якого на фондовій біржі здійснюється укладання біржових угод.

Правила фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів повинні визначати:

1. процедуру проведення біржових торгів;

2. вимоги до учасників біржових торгів. Учасник біржових торгів ‑ член фондової біржі, а також у випадках, які передбачені законодавством України, інші особи та державні органи, які згідно з правилами фондової біржі отримали право оголошувати заявки та укладати біржові угоди;

3. вимоги до уповноважених представників учасників біржових торгів, їхні права й обов’язки. Уповноважений представник учасника біржових торгів ‑ фізична особа, яка від імені учасника торгів оголошує заявки та укладає біржові угоди;

4. процедуру укладання біржових угод, включаючи процедуру подання заявок;

5. процедуру використання електронної торговельної системи (у разі наявності) та процедуру доступу учасників біржових торгів до користування цією системою;

6. процедуру формування переліку заявок учасників біржових торгів, який повинен містити щонайменше такі дані:

• номер заявки;

• найменування учасника торгів, який оголосив заявку;

• умови заявки;

• дату та час реєстрації заявки;

7. процедуру формування переліку укладених біржових угод, який повинен містити щонайменше такі дані:

• реєстраційний номер угоди;

• сторони угоди;

• дату і час фіксації угоди;

• реквізити цінного папера (іншого фінансового інструменту), щодо якого було укладено угоду;

• суму угоди;

• кількість цінних паперів (інших фінансових інструментів), щодо яких було укладено угоду;

• ціну цінного папера (іншого фінансового інструменту), за якою було укладено угоду;

8. процедуру оформлення та обліку документів, які використовуються при укладанні біржової угоди та виконанні біржових контрактів;

9. процедуру запобігання маніпулюванню та укладанню нестандартних біржових угод. Маніпулювання ‑ дії учасника або групи учасників біржових торгів, направлені на створення оманливої уяви активної торгівлі або надання недостовірної інформації про цінні папери, їхнього емітента, ціни на цінні папери (включаючи інформацію, наведену в рекламі) для підняття або зниження цін з метою спонукання інших учасників торгів до купівлі або продажу цінних паперів за цінами, які не відповідають їхнім ринковим значенням;

10. процедури, що застосовуються фондовою біржею у разі виникнення в ході торговельної сесії надзвичайних ситуацій, уключаючи опис таких ситуацій;

11. порядок прийняття рішень про призупинення, припинення та поновлення торгівлі;

12. порядок призупинення та припинення торгівлі за рішенням уповноважених державних органів;

13. порядок допуску до торгівлі на фондовій біржі без внесення до біржового реєстру;

14. порядок здійснення діяльності маркет-мейкера. Маркет-мейкер ‑ член фондової біржі, який згідно з правилами фондової біржі зобов’язується підтримувати ліквідність ринку відповідних цінних паперів та інших фінансових інструментів, які допущені до біржових торгів.

Порядки організації та проведення біржових торгів на первинному та вторинному ринках встановлюються окремо.

Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку. Біржовий список ‑ документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Цінні папери та інші фінансові інструменти, обіг яких здійснюється на фондовій біржі, можуть перебувати у біржовому списку цієї фондової біржі не більше 60 (шістдесяти) календарних днів без проведення за ними біржових торгів. У разі не проведення біржових торгів протягом 60 (шістдесяти) календарних днів за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами такі цінні папери та інші фінансові інструменти виключаються із біржового списку.

До біржового списку можуть бути внесені цінні папери в процесі їх відкритого (публічного) розміщення. Біржовий список повинен містити щонайменше такі дані: 1) найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента; 2) міжнародний ідентифікаційний номер (у разі, коли його наявність передбачена законодавством), вид цінного папера або іншого фінансового інструменту; 3) номінальну вартість; 4) кількість цінних паперів або інших фінансових інструментів відповідного виду в обігу; 5) кількість цінних паперів у випуску (для облігацій); 6) дані щодо державної реєстрації випуску цінного папера та іншого фінансового інструменту (у разі, якщо державна реєстрація випуску передбачена законодавством); 7) рівень лістингу; 8) дату внесення (виключення) цінного папера або іншого фінансового інструменту до (з) біржового списку.

Допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.

Вимоги щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку без унесення до біржового реєстру установлюються фондовою біржею відповідно до правил фондової біржі. Біржовий реєстр ‑ складова біржового списку, що містить інформацію щодо лістингових цінних паперів.

Не допускається внесення до біржового списку цінних паперів та інших фінансових інструментів, емітенти яких визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура.

Правила фондової біржі повинні передбачати можливість проведення біржових торгів за участю державних органів для випадків, передбачених законодавством.

Припинення торгівлі на фондовій біржі може бути здійснено фондовою біржею за таких підстав:

1. припинення емітента;

2. невідповідність емітента та його цінних паперів вимогам «Положення про функціонування фондових бірж», правилам фондової біржі, що визначають умови перебування в біржовому реєстрі за відповідним рівнем лістингу;

3. невідповідність вимогам правил фондової біржі, що визначають умови перебування у біржовому списку як позалістингових цінних паперів;

4. прийняття ДКЦПФР рішення про анулювання випуску;

5. визнання емісії недобросовісною;

6. призупинення, припинення ДКЦПФР обігу та укладання угод за цінними паперами емітента;

7. закінчення строку обігу цінних паперів;

8. за заявою ініціатора внесення до біржового списку (для позалістингових цінних паперів);

9. за заявою емітента (для лістингових цінних паперів), з урахуванням порядку лістингу та делістингу.

6.3 Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами (крім банків)

Специфіка діяльності на фондовому ринку торговців цінними паперами обумовлює особливості бухгалтерського обліку операцій із цінними паперами.

Рис. 6.1. Класифікація інвестицій

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік ‑ процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) ‑ нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Інвестиції  господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на (рис. 6.1):

1. капітальні;

2. фінансові;

3. реінвестиції.

Фінансові інвестиції  господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

• прямі;

• портфельні.

Прямі інвестиції  господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою. Портфельні інвестиції  господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(С)БО 15 «Дохід».