- •1. Види вимірювань. Похибки.
- •2. Обробка результатів прямих та непрямих вимірювань
- •Механіка Лабораторна робота №1.1 Вивчення кінематики і динаміки поступального руху на машині Атвуда
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.2 Визначення моменту інерції твердих тіл за допомогою крутильних коливань
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.3 Визначення моменту інерції маятника Максвела
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.4 Вивчення центрального удару тіл
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.5 Визначення моменту інерції маятника Обербека
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.6 Визначення модуля Юнга за прогином стержня
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 2.1 Визначення в’язкості рідини методом Стокса
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2.2 Визначення в’язкості повітря капілярним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3 Визначення відношення теплоємностей повітря методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи.
- •Завдання 2.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву кільця
- •Теоретичні відомості
- •Х Рис 2 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Електростатика. Постійний електричний струм Лабораторна робота № 3.1 Визначення електроємності конденсатора балістичним гальванометром
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2 Визначення опору провідників за допомогою містка Уітстона
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3 Визначення електрорушійної сили джерела методом компенсації
- •Теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4 Вивчення залежності опору металів від температури
- •Теоретичні відомості .
- •Х Рис.1 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5 Вивчення вакуумного діода і визначення питомого заряду електрона
- •Теоретичні відомості .
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
Опис установки
Для виконання даної роботи використовують електричну схему подану на рис.1. У схемі: Б – джерело постійного струму; П – реостат, ввімкнений за схемою потенціометра; V – вольтметр, яким вимірюється різниця потенціалів на досліджуваному і еталонному конденсаторах; К1 – ключ для вмикання джерела постійного струму; К2 – ключ для зарядки і розрядки конденсаторів; К3 – перемикач для включення в схему одного з конденсаторів; G – гальванометр; К4 – ключ для заспокоєння рухомої системи гальванометра.
Балістичний гальванометр – це гальванометр магнітоелектричної системи, період коливань рухомої частини якого значно більший від часу проходження імпульсу вимірюваного струму. Тому балістичні гальванометри виготовляють з великим періодом власних коливань. Це досягається збільшенням маси і, відповідно, моменту інерції рухомої системи гальванометра.
К
Рис.1
Хід роботи
1. Скласти електричну схему (рис.1).
2. Включити освітлювач гальванометра і добитись чіткого зображення зайчика на шкалі .Добитися, щоб візирна лінія “зайчика” знаходилась на середині шкали.
3. Замкнути ключ
і потенціометром
встановити деяку напругу.
4. Ключем
ввімкнути у схему еталонний конденсатор
.
З допомогою ключа
зарядити його і розрядити на гальванометр,
відмічаючи максимальне відхилення
візирної лінії “зайчика” від положення
рівноваги. Такі ж операції проробити з
досліджуваним конденсатором
.
Встановити, який із конденсаторів дає
більше відхилення “зайчика”.
5. Підібрати таку напругу, щоб “зайчик” при розряджанні цього конденсатора відхилявся майже до кінця шкали.
6. При цій напрузі
зарядити еталонний конденсатор і швидко
його розрядити, відраховуючи
.
Дослід повторити не менше п’яти разів.
Такі ж вимірювання проробити при цій
же напрузі з досліджуваним конденсатором.
7. По середніх значеннях та за формулою (9) обчислити середнє значення .
8. Відносну і
абсолютну похибки можна розрахувати
за формулами
,
.
Таблиця вимірювань
;
;
.
№ з/п |
|
|
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
|
4. |
|
|
5. |
|
|
Ср. |
|
|
Контрольні запитання
1. Що називається електроємністю відокремленого провідника і конденсатора?
2. Що є одиницею електроємності?
3. Назвати види конденсаторів. Вивести формулу ємності плоского конденсатора.
4. Як залежить ємність конденсатора від діелектричної проникності речовини, що знаходиться між його обкладками?
5.Вивести формули ємності батареї конденсаторів, з’єднаних послідовно і паралельно.
6. Чому в роботі використовується балістичний гальванометр?
7. Який фізичний зміст балістичної сталої гальванометра?
