- •Хід виконання роботи
- •Ефузивні і вулканогенно-осадочні породи
- •Інтрузивні породи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Хід виконання роботи
- •4 Лабораторна робота №4. Нахилене залягання гірських порід. Елементи залягання шару. Гірський компас. Визначення елементів залягання шару за допомогою гірського компасу
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •5 Лабораторна робота №5.
- •Хід виконання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •8 Лабораторна робота №8. Визначення елементів залягання шарів по геологічній карті. Побудова розрізу нахилено залягаючих шарів по лінії, проведеній вхрест простягання порід і в діагональному напрямку
- •Хід виконання роботи
- •9 Лабораторна робота №9. Побудова виходу нахиленого шару на денну поверхню за елементами залягання.
- •10 Лабораторна робота №10. Побудова розрізу горизонтально і нахилено залягаючих шарів із стратиграфічними горизонтами, що виклинюються
- •Основні теоретичні положення
- •11 Лабораторна робОтА №11. Побудова геологічної карти з нахиленим заляганням шарів
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Складчасті форми залягання, читання карт. Побудова осей та шарнірів складок
- •13 Лабораторна робота № 13.
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •14 Лабораторна робота № 14.
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •15 Лабораторна робота № 15.
- •Хід виконання роботи
- •17 ЛАбораторна робота № 17. Побудова геологічного розрізу по карті зі складною складчастою будовою і розривними порушеннями
- •5 Як будується розріз через ділянки з розривними порушеннями?
- •18 Лабораторна робота № 18.
- •Морфологічні типи розривних порушень та визначення на геологічній карті їх амплітуди і віку. Побудова тектонічної схеми.
- •Хід виконання роботи
- •20 Лабораторна робота № 20. Аналіз і опис геологічної карти
- •Девонська система – d
- •Нижній відділ – d1
- •Жединський ярус – d1gd
- •Тектоніка і геологічна будова
- •Історія геологічного розвитку території
- •Корисні копалини
- •21 Лабораторна робота №21. Дешифрування аерофотознімків із зображенням геологічних структур
- •Перелік використаних джерел
Хід виконання роботи
За завданням викладача, згідно отриманого варіанту студенти за допомогою відповідних побудов виконують дві роботи.
1 Визначення елементів залягання для нахиленого шару за трьома точками.
В таблиці 5.1 наводяться дані по трьох свердловинах, що мають координатну прив’язку; наводиться абсолютна відмітка гирла свердловини і глибина, на якій зустрінута покрівля шару. На листі А4 наносяться точки, що відповідають координатам свердловин і абсолютні відмітки поверхні шару. Графічним методом треба встановити азимути простягання і падіння та кут падіння. Масштаб прийняти 1:1000.
Таблиця 5.1 - Варіанти визначення елементів залягання шару за трьома точками
№ варі- антів |
№ свер- дло- вин |
Координати |
Абсолютна відмітка гирла свер- дловини, м |
Глибина залягання покрівлі, м |
|
Х |
Y |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
1 2 3 |
575 725 672 |
490 500 320 |
390 370 320 |
215 190 147 |
2
|
1 2 3 |
200 340 250 |
650 600 700 |
230 220 240 |
110 130 80 |
3
|
1 2 3 |
220 180 90 |
30 180 80 |
250 260 260 |
200 260 270 |
4
|
1 2 3 |
195 100 165 |
210 246 320 |
155 180 135 |
145 180 125 |
5
|
1 2 3 |
1510 1570 1610 |
1640 1680 1590 |
425 425 420 |
205 225 250 |
6
|
1 2 3 |
340 380 300 |
310 370 410 |
95 80 50 |
75 80 80 |
7 |
1 2 3 |
65 100 150 |
110 150 120 |
155 180 140 |
145 180 100 |
Продовження таблиці 5.1
8 |
1 2 3
|
1040 1080 1010 |
1110 970 1200 |
450 430 410 |
330 340 240 |
9 |
1 2 3 |
680 810 770 |
500 500 570 |
390 370 320 |
215 190 150 |
10 |
1 2 3 |
120 80 30 |
25 100 100 |
110 100 110 |
60 120 150 |
11
|
1 2 3 |
700 820 750 |
350 400 550 |
230 220 250 |
110 130 80 |
12
|
1 2 3 |
1240 1380 1200 |
1310 1370 1410 |
95 80 50 |
75 80 80 |
13
|
1 2 3 |
955 880 790 |
580 740 550 |
590 570 520 |
415 390 450 |
14
|
1 2 3 |
1100 965 900 |
800 770 680 |
375 300 270 |
145 258 160 |
15
|
1 2 3 |
800 920 880 |
900 980 1050 |
460 499 512 |
318 400 400 |
16
|
1 2 3 |
985 880 1040 |
500 480 590 |
620 600 600 |
570 500 450 |
17
|
1 2 3 |
120 80 30 |
25 100 100 |
770 700 800 |
500 500 450 |
18
|
1 2 3 |
1040 1080 1000 |
1110 1170 1250 |
370 480 400 |
400 420 370 |
2 Визначення елементів залягання для шару, що залягає нахилено в шурфі за двома видимими нахилами границь. Робота виконується на форматі А4.
Таблиця 5.2 - Варіанти для визначення елементів залягання нахиленого шару за двома видимими нахилами
№ варіанту |
І стінка |
ІІ стінка |
|||
Азимут простя- гання
|
Видимий кут падіння, |
Азимут простя-гання |
Видимий кут падіння, 2 |
||
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |
90 317 133 113 192 49 90 222 275 335 317 130 95 133 317 270 130 317 330 270 |
24 60 18 15 78 44 48 30 28 36 37 28 26 18 60 28 34 44 37 70 |
180 230 231 238 100 110 180 135 5 80 45 40 185 233 230 180 220 47 75 360 |
38 19 52 58 70 35 28 38 33 49 40 37 49 60 38 49 65 30 58 48 |
|
Контрольні запитання
1 Чому крім глибини свердловини слід враховувати абсолютну відмітку гирла свердловини?
2 Чому у першу чергу при побудовах встановлюється положення лінії простягання?
3 За якою ознакою проводиться лінія простягання при побудовах?
4 Чому при визначенні елементів залягання за двома видимими нахилами не має значення масштаб, у якому виконується креслення?
5 Чи може бути кут падіння шару менше видимих нахилів його?
6 Яке практичне застосування у геології нафтових і газових родовищ має метод визначення елементів залягання за трьома точками?
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6.
ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ ТОВЩИНИ ШАРУ В
РІЗНИХ УМОВАХ
Мета роботи. На природному відслоненні заміряти дійсну товщину шару практично ніколи неможливо; це пов’язано як з характером рельєфу, так і з певним нахилом шарів породи. На лабораторній роботі студенти повинні навчитися обчислювати дійсну товщину шарів при різному характері їх залягання відносно рельєфу.
Основні теоретичні положення
Безпосередньо на відслоненнях корінних порід під час геологічної зйомки можна замірювати відстань від покрівлі до підошви шару, при цьому для одновікового шару на різних відслоненнях ця відстань буде різною.
Таким чином, при витриманій дійсній товщині шару, ширина його виходу на відслоненні і на карті залежить від кута падіння шару, форми земної поверхні (характеру рельєфу) і напрямку падіння шару по відношенню до напрямку нахилу поверхні рельєфу.
Товщини шару розрізняють:
- дійсну – найкоротша відстань від покрівлі до підошви;
- видиму – найкоротша відстань; заміряна на зрізі шару рельєфом;
- вертикальну – відстань від покрівлі до підошви у вертикальному напрямку;
- горизонтальну – відстань від покрівлі до підошви у горизонтальному напрямку.
Не слід плутати горизонтальну товщину з шириною виходу шару; тобто з проекцією видимої товщини на горизонтальну площину (на геологічних картах показана саме ширина виходу шару).
Крім того слід пам’ятати, що верхній шар, який піддався ерозії (розмиву) має практично завжди неповну товщину.
На відслоненні дійсну товщину шару можна визначити шляхом безпосереднього заміру рулеткою відстані від покрівлі до підошви у зрізах за падінням (рисунок 6.1).
Знаючи кут падіння і ширину виходу (або горизонтальну товщину), дійсну товщину можна обчислити за формулою:
. (6.1)
Якщо відома вертикальна товщина:
. (6.2)
Складніше обчислювати дійсну товщину, якщо безпосередньо на відслоненні заміряють тільки відстань по схилу (видима товщина), а поверхня зрізу проходить не горизонтально, а теж нахилено.
Рисунок 6.1- Співвідношення в розрізі дійсної, горизонтальної, вертикальної, видимої товщин і ширини виходу
З варіантами обчислень студенти знайомляться самостійно за літературою [1. с.133-135]; [2, с.80-83] та ін.
Хід виконання роботи
Згідно варіанту, студенти креслять у зошиті характер залягання шару відносно рельєфу і визначають дійсну товщину шару породи.
Таблиця 6.1 - Варіанти для визначення дійсної товщини нахилено залягаючого шару в різних умовах
№ варіанту |
Шар породи і рельєф нахилені в різні боки |
Шар породи і рельєф нахилені в один бік |
||||
Видима товщина, м |
Кут падіння шару |
Кут нахилу рельєфу |
Видима товщина, м |
Кут падіння шару |
Кут нахилу рельєфу |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 |
179 67 400 408 211 380 87 180 87 180 242 215 300 245 140 379 |
28 38 8 15 15 10 60 35 50 28 58 10 48 28 35 75 |
32 28 15 25 45 38 25 37 90 49 21 45 20 34 38 18 |
715 180 155 170 340 79 290 255 121 264 342 335 360 610 270 239 |
44 15 55 20 47 58 15 68 45 70 15 47 40 44 65 60 |
28 30 14 43 29 18 30 22 15 38 30 22 15 28 22 31 |
Контрольні запитання
1 Що таке дійсна товщина шару породи?
2 Які Ви знаєте товщини для нахиленого шару породи?
3 Яку товщину шару можна встановити за даними буріння свердловин?
4 Чим відрізняється горизонтальна товщина від ширини виходу шару?
5 Що таке неповна товщина?
6 У яких випадках дійсна товщина співпадає із шириною виходу шару на денну поверхню?
7 Чому дорівнює неповна товщина?
8 У яких випадках дійсна товщина співпадає з видимою?
7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7.
ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ СВІТИ ШАРІВ МОНОКЛІНАЛЬНО ЗАЛЯГАЮЧИХ ВЕРСТВ МЕТОДОМ ЛАМАНОГО ХОДУ
Мета роботи. При складанні стратиграфічних розрізів виникає необхідність вимірювання товщини цілих пачок і світ. В таких випадках, як правило, неможливо проводити вимірювання по всьому розрізу точно вхрест простягання, або хоча б під постійним кутом до напряму падіння пластів. Реальна відслоненість примушує вести геологічні спостереження на схилах та гребенях вододілів, вздовж річкових долин і т.п., котрі можуть мати круті вигини як в горизонтальній, так і у вертикальній площинах. У результаті маршрути мають вигляд складних ламаних ходів (азимутальний хім.), на основі яких слід побудувати геологічний розріз точно вхpeст простягання, щоб мати можливість вимірювати дійсні товщини шарів, пачок і світ.
