- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури
- •4 Модуль
- •13 Мікропроцесорні системи на мікроконтролерах фірми motorola та їхнє програмування
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури
11.4.5 Підключення співпроцесора
Вхідний контроль:
Які функції виконує співпроцесор у складі двопроцесорної системи: центральний процесор – співпроцесор?
Які типи співпроцесорів Ви знаєте?
Який пристрій – центральний процесор або співпроцесор– є ініціатором їхньої спільної роботи?
Робота співпроцесора здійснюється в циклі, коли FC2 = FC1 = FC0 = 1, або, інакше, у просторі CPU.
Мікропроцесор МС68ЕС020 припускає підключення співпроцесора обробки чисел з плаваючою точкою типу МС68881; тип процесора визначається кодом, який вміщує поле формату команди CPID співпроцесора (рис. 11.35). Мнемоніка команди співпроцесора розпочинається з символу F (1111).
15 |
12 |
11 |
9 |
8 |
6 |
5 |
0 |
1111 |
CpID |
TYPE |
TD |
||||
Додаткові слова (адреса, команди, умови) |
|||||||
Рисунок 11.35 – Формат команд співпроцесора
Поле TYPE визначає тип команди, яку виконує співпроцесор, – код операції, розгалуження за умовою, реалізація циклу тощо. Поле CD й решта слів команди вміщують додаткову інформацію: адресу операнда, вибір операції, умови тощо.
Після отримання команди співпроцесора мікропроцесор виконує цикл звернення до співпроцесора: FC2, FC1 та FC0 дорівнюють 1, а на шину адреси (рис. 11.36) надходить інформація, яка описує стан шини адреси при зверненні до співпроцесора. Вміст розрядів А19...А13 використовується для адресування операнда зазначеного в команді співпроцесора, а розряди А4...А0 обирають регістр у складі інтерфейсу співпроцесора, який слугує за джерело або приймач інформації.
31 |
20 |
19 |
16 |
15 |
13 |
12 |
5 |
4 |
0 |
0 ... |
0 |
0010 |
CpID |
0 ... |
0 |
Регістр |
|||
Рисунок 11.36 – Призначення розрядів шини адреси
при зверненні до співпроцесора
При зверненні до співпроцесора мікропроцесор видає сигнали AS#, DS#, R/ , RESET# і приймає від нього сигнали підтвердження DSACK1#, DSACK0#.
При виконанні команди співпроцесора програмний лічильник мікропроцесора РС вміщує адресу кода операції (першого слова команди). На рис. 11.37 подано ВІС математичного співпроцесора МС68881. Сигнал вибору співпроцесора СРСS формується на ПЛМ або на декодері адреси.
Рисунок 11.37 – ВІС співпроцесора та її підключення
Контрольні запитання:
Які поля входять до складу формату команди співпроцесора й що вони визначають?
З якого символу розпочинається кожна команда співпроцесора й чому?
Які пристрої можуть формувати сигнал CS# вибору мікросхеми співпроцесора?
Яку розрядність має шина даних співпроцесора й чому?
Контрольні запитання підвищеної складності:
Яку функцію виконують у МПС вихідні сигнали співпроцесора DSACK0# та DSACK1#?
Які типи співпроцесорів може кодувати поле CpID:
а) 000;
б) 001?
