Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод (укр)2.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
04.05.2019
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2.7. Запитання для самоконтролю

1. Класифікація засобів вимірювання температури.

2. Температурні шкали.

3. Принцип дії термоперетворювача опору, конструкція та матеріали.

4. Мостові вимірювальні схеми, особливості застосування.

5. Промислові прилади для роботи з термоопорами.

6. Методика розрахунку компенсаційної схеми промислових приладів.

3. ВиміРювання рівня

3.1. Конструкція, принцип дії та схема підключення ємнісного рівнеміра

Для виміру рівня рідини й сипучих матеріалів широке поширення одержали ємнісні рівнеміри завдяки їхній високій чутливості, малим габаритам і масі, простою технологією виготовлення.

Принцип дії ємнісного рівнеміра заснований на зміні ємності конденсатора зі зміною рівня вимірюваного середовища. Зовнішній вигляд такого рівнеміра наведений на рис. 3.1, а його принципова схема – на рис. 3.2.

Чутливий елемент ємнісного перетворювача виготовляють у вигляді двох паралельних пластин або у вигляді коаксіально розміщених циліндрів. Останній, складається із циліндричного електрода 1, жорстко з'єднаного через ізоляційне кільце 2 з порожнім металевим циліндром 3. Електрод має ізоляційне покриття. Для з’єднання перетворювача з ємністю, у якій виміряється рівень, нижнє й верхнє ізоляційні кільця мають отвори.

Рисунок 3.1 – Зовнішній вигляд ємнісного рівнеміра:

1 – електронний блок; 2 – показуючий прилад по місцю; 3 – ємнісній датчик; 4 – радіочастотний кабель.

Для збільшення чутливості перетворювач включений у мостову вимірювальну схему змінного струму з використанням високочутливого підсилювача У1. Для забезпечення необхідної потужності вихідного сигналу, живлення вимірювальної схеми здійснюється від генератора високої частоти ГВЧ.

Схема підключення ємнісного рівнеміра наведена на рис. 3.3.

Рисунок 3.2 – Принципова схема приладу ємнісного рівнеміра: 1 – циліндричний електрод; 2 – ізоляційне кільце; 3 – порожній циліндр; У1–У2 – підсилювачі; ГВЧ – генератор високої частоти.

Рисунок 3.3 – схема підключення ємнісного рівнеміра: Д – датчик; I – вихідний сигнал 100 мВ; II – вихідний уніфікований струмовий сигнал; А – індикаторний сигнал верхнього рівня; Б – індикаторний сигнал нижнього рівня.

Індикаторна (вимірювальна) діагональ мостової схеми зашунтована ємністю СШ, а ємності С3 і С4 – опорами R1 й R2 для зменшення впливу паразитних ємностей у схемі. Щоб усунути вплив наведень, всі елементи вимірювального ланцюга з'єднані екранованими дротами, коаксіальним або радіочастотним кабелем.

З виходу підсилювача У1 посилений до 100 мВ сигнал напруги надходить на показуючий прилад 2 (рис. 3.1), встановлений по місцю. Цей же сигнал надходить і на вхід підсилювача – формувача уніфікованого вихідного сигналу У2, що перетворить цей сигнал напруги в струмовий вихідний уніфікований сигнал 0–5, 0–20 або 4–20 мА.

3.2. Методика розрахунку ємнісного рівнеміра.

Для розрахунку ємнісного рівнеміра повинні бути задані наступні вихідні дані: вимірюване середовище; діаметр зовнішнього електрода; діаметр внутрішнього електрода (якщо він має ізоляційне покриття, то має бути зазначена товщина цього покриття); довжина перетворювача і ємність його конструктивних елементів.

Сумарна ємність циліндричного конденсатора, представленого на рис. 3.2, являє собою три паралельно з'єднаних конденсатори:

, (3.1)

де С0 – ємність конструктивних елементів, пФ;

С1 – ємність, утворена частиною електродів і рідиною або сипучим матеріалом, рівень яких виміряється, пФ;

С2 – ємність іншої частини електродів і повітря або парами рідини, рівень якої виміряється.

Ємності С1 і С2 у розглянутій схемі також неоднорідні і являють собою послідовне з'єднання ємностей:

,

де С3 і С5 – ємності між циліндром і зовнішньою поверхнею ізоляції тросика, що перебувають відповідно в рідині, парах цієї рідини або в повітрі (якщо над поверхнею виміру пари відсутні), пФ;

С4 і С6 – ємності між ізоляцією тросика і самим тросиком, пФ.

Відомо, що ємність одиниці довжини циліндричного перетворювача розраховується за рівнянням:

; (3.2)

де ε – відносна діелектрична проникність речовини, що заповнює перетворювач (безрозмірна величина, рівна відношенню діелектричної проникності в речовині до діелектричної проникності у вакуумі);

L – довжина перетворювача, м;

D1/D2 – відношення діаметрів зовнішнього електрода до внутрішнього.

З урахуванням виразу 3.2:

де ε1, ε 2, ε 3 – відносні діелектричні проникності відповідно: матеріалу, рівень якого виміряється; ізоляційного покриття тросика; парів вимірюваної речовини або повітря якщо парів немає;

H – рівень вимірюваної речовини, м;

D, S – діаметри електродів відповідно порожнього циліндра і тросика;

B – товщина шару ізоляції тросика, м.

З урахуванням вищевикладеного:

;

.

Позначимо постійними коефіцієнтами, які характеризують конструктивні особливості перетворювача:

Тоді загальне рівняння для перетворювача, що проектується спроститься і отримає вигляд:

(3.3)