- •1. Структура курсового проекту
- •2. Вимірювання температури
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Розрахунок оптимальної сили струму, що протікає через термоперетворювач опору
- •2.3. Приклад розрахунку оптимальної сили струму, що протікає через термоперетворювач опору
- •2.4. Конструкція, принцип дії та схема підключення приладу рп160
- •2.5. Конструктивний розрахунок реохорда приладу рп160
- •2.6 Конструкція, принцип дії і схема підключення приладу Диск–250
- •3. ВиміРювання рівня
- •3.1. Конструкція, принцип дії та схема підключення ємнісного рівнеміра
- •3.2. Методика розрахунку ємнісного рівнеміра.
- •2.7. Запитання для самоконтролю
- •3.3. Приклад розрахунку ємнісного перетворювача.
- •3.4. Запитання для самоконтролю
- •4 Вимірювання витрати витратомірами постійного перепаду тиску
- •4.1. Ротаметри з електричним перетворювачем.
- •4.2. Прилад диференційно–трансформаторної системи ксд–250
- •4.3. Прилади пневматичної гілки
- •4.4. Запитання для самоконтролю
- •5. Вимірювання витрати витратомірами змінного перепаду тиску
- •5.1. Вимірювання витрати засобами пневматичної гілки
- •5.3. Запитання для самоконтролю
- •Зразок оформлення реферату до курсового проекту
- •Зразок габаритно-монтажного креслення дифманометра
- •Зразок схеми електричних з’єднань
- •Методичні вказівки
- •Укладачі: о.І. Букатенко в. І. Тошинський
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
4.4. Запитання для самоконтролю
1. Класифікація витратомірів і лічильників.
2. Принцип дії ротаметрів.
3. Конструкція ротаметрів з електричним і пневматичним вихідним сигналом.
4. Методика розрахунку ротаметрів з електричним вихідним сигналом.
5. Вимірювання витрати витратомірами змінного перепаду тиску
5.1. Вимірювання витрати засобами пневматичної гілки
Різноманіття вимірюваних середовищ, що характеризуються різними властивостями, а також різні вимоги до метрологічних характеристик, призвели до створення засобів виміру витрати різних галузей: пневматичної, електричної, комбінованої.
Одним з датчиків при вимірюванні витрати методом змінного перепаду тисків пневматичної галузі є камерна діафрагма в комплекті з дифманометром або перетворювачем перепаду тиску, що мають уніфікований пневматичний вихідний сигнал у межах від 0,02 до 0,1 МПа.
Конструкцію і принцип дії камерної діафрагми наведено на сторінці 49 [5] або на сторінці 162 [2].
Зовнішній вигляд дифманометра типу ДМПК–100 з уніфікованим пневматичним сигналом наведений на рис. 5.1, а принципова схема мембранного дифманометра із пневматичним вихідним сигналом наведена на сторінці 58 [5].
Рисунок 5.1 – Зовнішній вигляд дифманометра типу ДМПК–100: 1 – корпус; 2 – манометр живлення; 3 – манометр вихідного сигналу; 4 – штуцер вихідного сигналу; 5 – штуцер вхідного сигналу; 6 – запірні вентилі; 7 – зрівняльний вентиль.
Датчики цієї галузі працюють у комплекті із вторинними пневматичними приладами ФК, наведеними в підрозділі 4.4 дійсних вказівок.
Методика та приклади спрощеного розрахунку діафрагм у комплекті з дифманометрами–витратомірами викладені на сторінці 62–82 [5], а більш докладні – на сторінках 479–589 [3].
5.2. Вимірювання витрати засобами електричної гілки
Датчиком при вимірюванні витрати методом змінного перепаду тисків електричної галузі є звужуючий пристрій у комплекті з дифманометром диференційно–трансформаторної системи або перетворювачем перепаду тиску типу «Сапфір–22 ДД», АИР, Метран, Квант та ін.
Конструкцію і принцип дії камерної діафрагми, як ми вже відзначали, наведено на сторінці 49 [5] або на сторінці 162 [2]. Зовнішній вигляд дифманометра типу ДМ–3583М диференційно–трансформаторної системи наведений на рис. 5.2, а принципова схема наведена на сторінці 54 [5].
Дифманометри–витратоміри даного типу працюють у комплекті із вторинними приладами диференційно–трансформаторної системи типу КСД–250, які викладені в підрозділі 4.2 дійсних вказівок.
Зовнішній вигляд перетворювача перепаду тиску типу «Сапфір–22М ДД» з уніфікованим вихідним струмовим сигналом наведений на сторінці 57 (правий рисунок) [5], а його принципова схема – на сторінці 56[5].
Ці перетворювачі перепаду тиску можуть працювати із вторинними приладами типу РП160, викладені в підрозділі 2.3 дійсних вказівок, або із приладами Диск–250, що викладені в підрозділі 2.5.
Розрахунок звужуючих пристроїв у комплекті з перетворювачами перепаду тиску типу «Сапфір–22 ДД» виробляється по тій же методиці, що і розрахунок звужуючих пристроїв у комплекті з дифманометрами–витратомірами.
Рисунок 5.2 – Зовнішній вигляд дифманометра типу ДМ–3583М:
1 – корпус;
2 – чотириштирьовий штекерний роз’єм;
3 – напірні вентилі;
4 – зрівняльний вентиль.
Для розрахунку звужуючих пристроїв необхідні дані по внутрішньому діаметру трубопроводу, по якому протікає вимірюване середовище. Звичайно цей діаметр попередньо визначають по рівнянню:
де D – внутрішній діаметр трубопроводу, м;
Qmax – максимальна витрата речовини, що протікає в трубопроводі, м3/год;
W – швидкість потоку, м/с.
Практика експлуатації трубопровідних мереж дозволила сформулювати норми швидкостей для транспортування середовища. По даним Конструкторського бюро автоматики вони мають значення, наведені в таблиці 5.1. Експлуатація трубопровідних мереж технологічних процесів пов'язана з витратами енергії на переміщення матеріальних потоків. Дисоціація енергії при переміщенні речовини в трубопроводах залежить від режимів течії. Найбільш економічними є турбулентні режими.
Таблиця 5.1 Рекомендовані швидкості для транспортування середовищ.
Характеристика середовища |
Рекомендована швидкість, м/с |
Вода |
1–3 |
Газ низького тиску (до 0,6 МПа) |
6–10 |
Газ високого тиску |
12–24 |
Стиснене повітря |
8–16 |
Насичена пара (до 1,2 МПа) |
16–24 |
Насичена пара високого тиску |
24–40 |
Перегріта пара |
40–60 |
