- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Продуктовий розрахунок сметани
Закваска готовиться на знежиреному молоці, при внесені її у кількості 5 % вона зменшує масову частку жиру в вершках, роблячи продукт нестандартним щодо вмісту жиру.
При виробництві сметани використовуємо закваску прямого внесення (суха), тому жирність вершків до заквашування повинна бути лише на 0,05% вище ніж у готовому продукті.
Визначаємо масу вершків жирністю, одержаних при сепаруванні молока за формулою:
де; тм – маса молока, кг; жм – жирність молока, %; жз - жирність знежиреного молока, %; жв – жирність вершків, %; Вт – гранично – допустимі втрати жиру при сепаруванні, які становлять 0,38 %.
Масу закваски визначаємо за формулою: тз = (тв х 5) / 100
Масу заквашених вершків визначаємо за формулою:
тв закв .= тв + тз
За
наказом № 1025 норма витрат сировини на
виробництво 1 тони продукту при фасуванні
в пакети з поліетиленової плівки
Н = 1010,4 кг/т. Розраховуємо масу
готового продукту:
Контрольні питання:
Вимоги до сировини для молока коров'ячого питного.
2. Технологічна схема виробництва кисломолочних продуктів її характеристика.
4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
Тема: Визначення показників якості вершкового масла
Мета роботи: вивчити методи досліджень масла вершкового у відповідності з вимогами державного стандарту.
Прилади і реактиви: Нормативні документи (стандарти), таблиці, схеми, методичні вказівки.
Теоретичні відомості
Вершкове масло – харчовий продукт з високою концентрацією молочного жиру. За стандартом ГОСТ 39-91 виробляють такі види масла:
несолоне з пастеризованих вершків з застосуванням або відсутністю молочнокислих бактерій (кисломолочне, солодковершкове);
солоне з пастеризованих вершків з застосуванням або відсутністю молочнокислих бактерій і з додаванням солі (кисло- або солодковершкове);
вологодське несолоне з вершків, пастеризованих при високих температурах, воно має смак і аромат високопастеризованих вершків, при відсутності цього смаку і аромату масло відносять до солодко вершкового;
любительське (несолоне і солоне) - з пастеризованих вершків;
селянське (несолоне і солоне) - за складом і смаком нагадує
продукт, виготовлений в домашніх умовах, його поживні властивості підвищені за рахунок маслянки, багатої лактозою і білками.
Таблиця 15
Хімічний склад масла
Вид масла |
Масова частка, % |
|||||
жир |
волога |
сіль |
СЗМЗ |
цукор |
какао |
|
Вологодське |
82,5 |
16 |
- |
1,5 |
- |
- |
Несолоне солодко-і кисловершкове |
82,5 |
16 |
- |
1,5 |
- |
- |
Солоне солодко-і кисловершкове |
81,5 |
16 |
1,0 |
1,5 |
- |
- |
Любительське несолоне солоне |
78 |
20 |
- |
2,0 |
- |
- |
77 |
20 |
- |
2,0 |
- |
- |
|
Селянське несолоне солоне |
72,5 |
25 |
- |
2,5 |
- |
- |
71,5 |
25 |
1,0 |
2,5 |
- |
- |
|
Топлене |
99,0 |
0,7 |
- |
0,3 |
- |
- |
Шоколадне |
62,0 |
16,0 |
- |
1,5 |
18,0 |
2,5 |
Масова частка внесеного каротину - не більше 0,1 %. Титрована кислотність для Вологодського масла - не більше 22 °Т, для всіх видів солодковершкового - 23 °Т, кисловершкового - 26-55 °Т,
За органолептичними показниками:
смак і запах - чистий, без сторонніх присмаків і запахів. з присмаком пастеризованих вершків;
консистенція і зовнішній вигляд - однорідна, пластична, щільна, І поверхня на розрізі блискуча (для вологодського), слабо-блискуча (для селянського), суха на вигляд. Для селянського допускаються дрібнесенькі крапельки вологи. Для топленого – зерниста, м'яка, в розтопленому вигляді топлене масло прозоре, без осаду;
колір від білого до слабо жовтого, однорідний по всій масі.
За органолептичними показниками, упаковкою і маркуванням якість масла оцінюють за 20-бальною шкалою, в т. ч. за смак і запах -10 бал., консистенція і зовнішній вигляд - 5, колір - 2, упаковка маркування - 3.
В останні роки заводи виробляють масло, в якому частина молочного жиру замінюється рослинними жирами і продуктами їх модифікацій. Частка рослинних жирів в вершковому маслі не повинна перевищувати 30 %.
Для виробництва масла використовують молоко нормального хімічного складу з кислотністю не вище 20 °Т. Доцільно відбирати молоко високої жирності з великим діаметром жирових кульок, переважно від корів симентальської або червоної степової породи, які одержували повноцінні різноманітні корми; не використовувати молоко пізнього періоду лактації.
Існує 2 способи виробництва: збивання вершків і перетворення високо жирних вершків (ПВВ).
Схема виробництва масла методом збивання вершків: оцінка якості молока – сепарування люлька – нормалізація вершків – охолодження вершків – фізичне визрівання вершків – підігрівання вершків до температури збивання – збивання вершків в масло виготовлювачах – видалення маслянки і промивання масляного зерна – соління масла (при виробництві солоного) – обробка масла – пакування масла та маркування тари – зберігання – транспортування.
Масло таким способом може бути виготовлене в масловиготовлювачах періодичної (вальцових і безвальцових) та безперервної дії.
Технологічний процес виробництва масла складається з операцій, наведених на рис. 3.
Приймання
молока. Оцінка якості
Сепарування
з одержанням вершків жирністю
35 %
Пастеризація
850
С без витримування
Повторне
сепарування на спеціальних сепараторах
та одержання високо жирних вершків
Нормалізація
за вмістом вологи, 24,8 %
Термомеханічна
обробка у маслоутворювачі
Фасування
у картонні ящики
Термостатування,
2-50
С / 2 доби
Холодильне
зберігання – 12-180
С 3-6 міс.
Рис. 3. Технологічна схема виробництва «Масло селянське»
Схема виробництва масла методом ПВВ (вперше запроваджено в 1934 р. як поточний спосіб виробництва на лінії Мельошина): оцінка якості молока – сепарування молока – пастеризація вершків – повторне сепарування гарячих вершків на спеціальних сепараторах і одержання високожирних вершків з вмістом жиру, що відповідає стандартній жирності масла – нормалізація за вмістом вологи – термомеханічна) обробка в циліндрах маслоутворювача, де вершки набувають структури масла – фасування масла – термостатування – холодильне зберігання.
