48. Грошово-кредитна система україни. Основні етапи становлення грошової системи україни.

Грошова система – спосіб організації грошового обігу. Грошова система країни складається з таких частин: *найменування грошової одиниці України, *види грошових знаків і монет, які мають законну силу на території країни, *спосіб організації грошового обігу, *органи, що здійснюють регулювання грошового обігу в країні. Формування грошового обігу в країні відбувалося поступово. З січня 1992 року запроваджуються в обіг купони багаторазового користування, проте у безготівкових розрахунках використовуються карбованці колишнього СРСР. В листопаді 1992 року в Україні проводиться перша грошова реформа (указ президента «Про реформування грошової системи»). Згідно з нею в Україні у готівковий та безготівковий обіг запроваджується тимчасова національна грошова одиниця – український карбованець. Запровадження цієї одиниці в обіг стало підставою для формування політики курсу створення системи для міжнародних розрахунків та золотовалютних резервів України. 2-16 вересня 1996 проводиться друга грошова реформа, внаслідок чого було затверджено важливий атрибут державності. В цей час знижується доларизація економіки. Проте фінансова криза 1998 року створила умови, які підірвали довіру населення до гривні. Зокрема відбулося зниження її купівельної спроможності, а також підвищився курс долара до гривні майже в 2 рази. Особливістю грошової системи є те, що в нас у структурі грошової маси є досить велика частка готівки (31% від всієї грошової маси). Найбільша частка була у 1997році – 49%. З цього часу – позитивні зміни у структурі грошової маси, зменшення готівки у її структурі. На початку 2000року грошова маса збільшилися до 40-45%га рік. Збільшення грошової маси в Україні зумовлена такими тенденціями: 1) від 2000року в Україні підвищується економічна активність підприємств, що спричиняє економічне зростання. 2) в економіці України була подолана криза неплатежів і від 2000 року створено передумови для проведення розрахунків між підприємствами у грошовій формі. 3) В національній економіці реальні доходи громади збільшилися, а отже зріс і сукупний попит. 4) починаючи з 2000 року розширюється обсяг іноземної валюти. Основні завдання розвитку грошової системи України є: *забезпечення стабільності національної одиниці України, *поліпшення структури грошової маси, *зниження рівня доларизації української економіки, *необхідно збільшувати грошову масу рівномірно для забезпечення економічного зростання.

50. Розвиток банківської системи 1991-1997

Вступ Розпад Радянського Союзу, чому сприяли, зокрема, прийняття Верхов¬ною Радою України в липні 1990 року Декларації про державний суверенітет та проголошення у серпні 1991 року України незалежною демократичною державою, відкрив нову сторінку в розвитку вітчизняної банківської системи. 20 березня 1991 року Верховна Рада прийняла перший банківський Закон України “Про банки і банківську діяльність”. Згідно з ним на базі Української республіканської контори Державного банку СРСР створено Національний банк України. З перших днів його діяльність спрямована на зміцнення державності України, він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Формування сучасної банківської системи України відбувалося в кілька етапів. І етап (1991-1992рр.): процеси перереєстрації та реорганізації 2 жовтня 1991 року Національний банк почав перереєстровувати комерційні банки України, зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей період “міністерський” капітал, тобто вкладення у комерційні банки різних державних установ, поступово витісняється ринковим капіталом спільних та малих підприємств, акціонерних товариств. II етап (1992-1993 роки): поява банків “другої хвилі” На засадах різних бюджетних та позабюджетних фондів, диверсифікації пасивів у діючих банках та внесків підприємств (шляхом прихованих кредитів) виникає ціла низка нових комерційних банків. На цьому ж етапі спостерігалося масове утворення дрібних малопотужних “кишенькових” банків із капіталом, який часто не перевищував вартості трикімнатної квартири. Ці банки непогано зростали на гіперінфляції, примітивно експлуатуючи цей зовнішній, незалежний від них фактор. III етап (1994-1996 роки): перші банкрутства Активна побудова Національним банком України чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків збіглася в часі із призупиненням інфляційних процесів, що стали, як уже зазначалося, основним джерелом безбідного існування цілої низки комерційних банків.Не готові до жорсткого контролю з боку НБУ, до зміни кон’юнктури фінансового ринку, до управління банківськими процесами зсередини, ці банки опинилися на межі банкрутства.