5.2. Визначення чисельності та заробітної плати робітників

Розрахунок чисельності основних і допоміжних робітників здійснюється в декілька етапів.

І етап: Визначення явочної чисельності основних і допоміжних робітників.

Чисельність основних робітників розраховують за нормами прийнятих нормами часу або нормами обслуговування машин і апаратів приміщень при забезпеченні робітниками всіх робочих місць.

Розрахунок явочної чисельності робітників (Р_яв) проводиться наступними способами:

• за трудомісткістю:

,

де t – трудомісткість виготовлення одиниці лікарського засобу, чол.-година;

N – обсяг виробництва лікарського засобу, нат. од.;

Т – час роботи одного робітника, годин.

• за нормою виробітку:

,

де Н_вир – норма виробітку, нат. од. 1 чол.;

К_в – коефіцієнт виконання норми часу;

• за нормами обслуговування:

,

де А – кількість апаратів, шт.;

С – кількість змін;

Н_обс – норма обслуговування.

Коефіцієнт переходу від штатної до спискової чисельності основних виробничих робітників визначається за формулою:

,

де – коефіцієнт переходу від штатної чисельності до спискової для основних робітників;

– номінальний фонд робочого часу основних робітників, годин;

– ефективний фонд робочого часу основних робітників, годин.

Спискова чисельність основних робітників розраховується:

,

де Р_сп – спискова чисельність основних виробничих робітників, чол.

Різниця між обліковою і штатною чисельністю складає кількість робітників необхідних для заміни на період планованих невиходів.

Для допоміжного персоналу розрахунок перехідного коефіцієнту має певні особливості:

,

де – коефіцієнт переходу від штатної до спискової чисельності для допоміжного персоналу;

– номінальний фонд роботи обладнання, годин;

– ефективний фонд роботи допоміжного персоналу, годин.

2 етап: Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників.

Розрахунки чисельності основних робітників і заробітної плати зводяться в табл. 7.

Вихідні дані для розрахунку заробітної плати основних робітників:

• чисельність основних робітників за професіями, спеціальностями, тарифними розрядами;

• ефективний фонд часу роботи одного середньо-спискового основного робітника (по балансу);

• ефективний фонд часу роботи обладнання по балансу;

• форми та системи оплати праці;

• умови праці;

• тарифні ставки основних робітників.

При розрахунку заробітної плати рекомендується використовувати тарифні ставки діючого хіміко-фармацевтичного підприємства, на якому студент проходив практику.

Тарифний фонд заробітної плати визначається множенням тарифної ставки за годину на тривалість зміни, кількість змін на добу і на число днів роботи робітника.

Додаткова заробітна плата містить у собі оплату відпусток і інших виплат, передбачених законодавством. Рекомендується використовувати дані діючого хіміко-фармацевтичного підприємства.

Фонд заробітної плати основних робітників враховується при складанні калькуляції собівартості продукції по статті „Заробітна плата”.

Таблиця 7