- •Молекулярна фізика та термодинаміка
- •I. Основні положення молекулярної фізики і термодинаміки
- •1.1. Молекулярна фізика і термодинаміка, їх завдання та методи
- •1.2. Макроскопічні параметри системи та їх мікроскопічне тлумачення
- •1.3. Основні газові закони. Рівняння стану ідеального газу
- •1.4. Тиск газу з погляду молекулярно-кінетичної теорії
- •1.5. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •2.2. Внутрішня енергія термодинамічної системи
- •II. Перший закон термодинаміки
- •2.1. Вступ
- •2.3. Теплота і робота як форми передачі енергії
- •2.4. Теплоємність
- •2.5. Перший закон термодинаміки
- •2.6. Ізопроцеси в ідеальних газах
- •III. Другий закон термодинаміки
- •3.1. Можливості першого закону термодинаміки
- •3.2. Колові процеси
- •3.3. Цикл Карно
- •3.4. Нерівність Клаузіуса
- •3.5. Ентропія і її властивості
- •3.6. Другий закон термодинаміки
- •3.7. Статистичний характер другого закону термодинаміки
- •IV. Термодинамічні потенціали
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Внутрішня енергія
- •4.3. Енергія Гельмгольца
- •4.4. Ентальпія
- •4.5. Енергія Гіббса
- •V. Третій закон термодинаміки
- •VI. Статистичні розподіли
- •6.1. Короткі відомості з теорії ймовірностей
- •6.2. Закон розподілу Больцмана
- •6.3. Закон розподілу Максвелла
- •6.4. Закон розподілу Максвелла–Больцмана
- •6.5. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності
- •6.6. Внутрішня енергія й теплоємність ідеального газу
- •VII. Явища переносу в газах
- •7.1. Середня довжина вільного пробігу молекули
- •7.2. Дифузія в газах
- •7.3. Внутрішнє тертя з газах
- •7.4. Теплопровідність газів
- •VIII. Реальні гази
- •8.1. Відхилення реальних газів від ідеальності
- •8.2. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •8.3. Ізотерми реальних газів. Фазові переходи
- •8.4. Критична точка. Закон відповідних станів
- •8.5. Внутрішня енергія реального газу
- •8.6. Ефект Джоуля–Томсона
- •8.7. Зрідження газів та отримання низьких температур
- •IX. Рідини
- •9.1. Деякі властивості та будова рідини
- •9.2. Поверхневий натяг рідини
- •9.3. Поверхнево-активні речовини. Адсорбція
- •9.4. Змочування
- •9.5. Тиск викривленої поверхні. Капілярні явища
- •Х. Кристали
- •10.1. Особливості кристалічного стану
- •10.2. Класифікація кристалів
- •10.3. Фізичні типи кристалів
- •10.4. Дефекти в кристалах
6.4. Закон розподілу Максвелла–Больцмана
Закон розподілу Больцмана являє собою закон розподілу молекул за потенціальними енергіями, закон розподілу Максвелла – за кінетичними. Очевидно, що об'єднавши ці два закони, можна одержати закон розподілу молекул за повними енергіями. Таке об'єднання можливе на основі теореми про ймовірності складної події.
Згідно
з рівнянням (6.9), кількість молекул, що
потрапляють у межі
об'єму
у точці з координатами
,
дорівнює:
д
е
– число молекул в одиниці об'єму. З
урахуванням закону Максвелла число
молекул, компоненти швидкості яких
лежать у межах від
до
,
а
координати в межах від
до
буде дорівнювати:
(6.22)
Тут
–
нормувальний множник, що дорівнює
.
У рівнянні
(6.22) потенціальна (
) і кінетична (
) енергії,
а отже, і повна енергія
можуть набувати безперервного
ряду значень. Якщо повна енергія частинки
може набувати лише
дискретного ряду значень:
(наприклад,
внутрішня енергія атома), то розподіл
Максвелла–Больцмана має вигляд:
(6.23)
де
– число частинок у стані з енергією
,
– коефіцієнт пропорційності, що повинен
задовольняти умову:
де – загальне число частинок у розглянутій системі. Підставивши це значення у рівняння (6.23), отримаємо остаточний вираз закону розподілу мікрочастинок за дискретними значеннями енергії:
(
6.24)
6.5. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності
Ч
Система, що складається з двох матеріальних точок із пружним зв'язком, має 6 ступенів вільності: 3 ступені вільності поступального руху, 2 ступені вільності обертального руху та 1 ступінь вільності коливального руху, що визначає відносний зсув атомів у молекулі.
Система, що складається з трьох матеріальних точок із пружним зв'язком, розташованих не на одній прямій, має 9 ступенів вільності: три ступені вільності поступального руху, три ступені вільності обертального руху та три ступені вільності коливального руху.
С
истема,
що складається з
частинок із пружним зв'язком, розташованих
не на одній прямій, має
ступенів вільності: 3 ступені
вільності поступального руху, 3 ступені
вільності обертального
руху та
ступенів вільності коливального руху.
Середня
кінетична енергія поступального руху
молекули ,
і на кожен ступінь вільності поступального
руху молекули в середньому припадає
однакова кінетична енергія
що дорівнює:
(
6.25)
Обертальний
та коливальний рухи молекул також
вносять свій внесок у кінетичну енергію
молекули. У класичній
статистичній фізиці виводиться закон
рівномірного розподілу кінетичної
енергії за ступенями вільності, який
стверджує,
що для статистичної системи в стані
термодинамічної рівноваги
на кожен ступінь вільності молекули в
середньому припадає однакова
кінетична енергія, що дорівнює
. Якщо молекула має
ступенів вільності, то її середня
кінетична енергія:
(6.26)
Коливальний рух молекули вносить вклад як у кінетичну енергію молекули, так і у потенціальну. Згідно з теорією коливального руху у випадку гармонічних коливань середня за часом потенціальна енергія коливального руху дорівнює середній кінетичній. Тоді на кожен ступінь вільності коливального руху молекули припадає повна енергія:
(
6.27)
Т
аким
чином, з урахуванням усіх видів руху
середня енергія молекули дорівнює:
(6.28)
де
–
число ступенів вільності відповідного
виду руху.
Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності (а також всі висновки, пов'язані з ним) є наближеним і порушується в тих випадках, коли стають суттєвими квантові ефекти, а також у випадку ангармонічного коливального руху.
