2.3.3 Пристрої аналізу висоти листів
Аналізатори висоти листів можуть виконуватись на основі тільки механічних пристроїв або з застосуванням фотоелектричних пристроїв [3, 4, 6].
Кінематична схема механічного аналізатора висоти листів наведена на рис. 2.6. Як виконуючий механізм вилучення високих листів 1 застосовується конвейєр з парними роликами (стрічками) 2, який встановлюється над трасою транспортування листів конвейєром 3. Осі роликів мають кут нахилу до осі транспортування листів б 90о.
Поверхні парних роликів контактують по прямій а– а, що лежить у площині листа. Нижня точка С лінії контакту пари роликів знаходиться на висоті h, над площиною транспортування листів. Висота h монтажу роликів встановлюється згідно з максимальним значенням висоти листа, яий може бути за цим значенням віднесений до стандартної кореспонденції.
Листи рухаються в транспортері 3 на довгому ребрі по напрямним, що закріплені по обидва боки траси. При перетинанні прямої а – а, лист 4 з допустимим значенням висоти продовжує рух у напрямку А тому, що не по попападає у зону дії несучої поверхні роликів 2. Лист 2, висота якого перевершує допустиме значення h, транспортується парними роликами в напрямку В до накопичувача високих листів.
Принцип дії фотоелектричного аналізатора висоти листів, виконаного на основі взаємодії фотоелектричного пристрою з електромеханічними виконуючими механізмами транспортування та комутації потоку листів, пояснюється схемою рис. 2.7.
Аналізатор, виконаний на основі дії шести фотобар’єрів a, b, c, d, e, f, встановлених на шляху транспортування листів роликами 13. Фотобар’єр складається з елементів випромінювання 1 … 6 (світлодіодів) та елементів фотоелектричного перетворення 7 … 12 (фотодіодів). Фотобар’єри розміщені по рівнях контурів (пунктирна лінія) листів максимального та мінімального допустимих (стандартних) розмірів.
Листи рухаються на довгому ребрі з інтервалом, який забезпечує їх комутацію, та перетинають відповідно до своїх розмірів ті чи інші бар’єри. В результаті аналізу комбінації сигналів, що надходить від фотобар’єрів, у пристрої керування приймається рішення про те, що розміри листа 14 знаходяться у межах контурів (у межах допустимих) або за ними. У першому випадку клапан 15 залишається у вихідному положенні, не змінюючи напрямку руху листа В, у другому – клапан повертається за допомогою електромагніту 16, направляючи лист недопустимих розмірів у напрямку А, до накопичувача довгих і високих листів.
2.3.4 Пристрої аналізу жорсткості листів
У процесі машинного оброблення листи підлягають різного роду деформаціям, наприклад, вигинанню. Листи з жорсткими вкладеннями (картки, документи, значки, монети і тощо) при значному вигону розриваються, призводять до виникнення помилок у пристроях контролю і заторів при різкий зміні траєкторії їх руху в транспортно-розподільній системі.
Для
вилучення жорстких листів з кореспонденції
допустимих габаритів застосовують
вакуумні аналізатори [3, 4, 6].
Принцип дії вакуумного аналізатора
жорсткості листів пояснюється схемою
рис. 2.8.
Основу його конструкції складає вакуумна камера 1, робоча поверхня якої має вид випуклозігнутої дуги (кут роскривання 150о), по якій рухається безкінечна стрічка 3. Робоча поверхня вакуумної камери має щілини, що надають вакуум до перфорованої стрічки у процесі її руху. Площина вакуумної камери, перфорована стрічка та сепарувальний ролик 4 утворюють комбінований сепаратор, який у випадку надходження декількох листів відділяє їх один від одного та по черзі подає до зігнутої ланки вакуумної камери. Ролик сепаратора обертається назустріч руху листів за допомогою електродвигуна через редуктор. Листи по транспортеру 5 надходять до аналізатора в напрямку А.
Після сепарації листи нормальної жорсткості транспортуються перфорованою стрічкою по зігнутій робочій поверхні вакуумної камери, повторюючи її профіль та надходять у пристрій їх транспортування в напрямку В, до буферного накопичувача узгодження АМРЛ та АЛШМ. Жорсткі листи долають притискне зусилля вакуумної камери, протидію підпружиненого клапана 6 та рухаються без зміни напрямку А до накопичувача жорстких листів.
Для контролю локальних (часткових) потовщень листів при пересиланні в них різного роду дрібних предметів застосовуються спеціальні аналізатори локальних потовщень. Кінематична схема такого аналізатора наведена на рис. 2.9.
Аналізатор складається з вертикально розміщеного у площині руху листа 1 на довгому ребрі ряду роликів 2, які закріплені на кінцях коромисел (важелів) 3 та можуть відхилятись під дією бокової поверхні листа. На другому плечі верхнього та нижнього коромисел закріплені співосно (по лінії а – а) світлодіод та фотодіод. У другому плечі середнього коромисла є отвір співосний зі співпадаючими оптичними осями світлодіоду 4 та фотодіоду 5.
Коли повз ролики проходить лист з одинаковою товщиною по всій площі бокової поверхні, то вони відхиляються під дією листа на одинаковий кут, не порушуючи співосності розміщення світлодіоду, отвору середнього коромисла та фотодіоду і в такому разі лист рухається без зміни напрямку А. За наявності у листі локального потовщення один з роликів та його коромисло відхиляються на більший кут ніж інші, внаслідок чого співосність елементів фотоелектричної системи порушується, вона формує сигнал для вмикання електромагніту 7 клапана 6 і лист направляється у напрямку В до накопичувача жорстких листів.
На закінчення розгляду принципів дії та конструктивних схем функціональних елементів АМРЛ слід зробити декілька зауважень щодо вимог до їх технологічних характеристик, конструктивних і компонувальних рішень.
Послідовність компонування аналізаторів та інших функціональних елементів АМРЛ може бути різною. При виборі послідовності операцій, типів функціональних вузлів, компонування машини в цілому необхідно враховувати основні вимоги до АМРЛ, їх вузлів і механізмів [3, 4, 5, 6, 11]. До таких вимог у першу чергу слід віднести: забезпечення тривалої працездатності вузлів машини при заданій продуктивності; високу надійність, простоту конструкції, ремонтоздатність вузлів машини, міжопераційну гнучкість, за рахунок можливості застосування у її складі проміжних накопичувачів; автоматизацію контролю та діагностики.