Формування української лексики

Мета: дати характеристику лексики української мови з погляду її

походження, забезпечити розуміння студентами процесу

формування української лексики

 

Основні питання:

1.     Загальна характеристика лексики української мови з погляду її

походження.

2.     Індоєвропейські слова.

3.     Спільнослов’янські слова.

4.     Східнослов’янські (давньоруські) слова.

5.     Власне українська лексика.

 

 

Література:

1.     Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К., 1985.

2.     Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К.: Рад. шк., 1965. – 422 с.

3.     Курс сучасної української літературної мови/ За ред. Л.А. Булаховського. –Т.1. – К.: Рад. шк., 1951. – 520 с.

4.     Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/ За заг.  ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 440 с.

5.     Сучасна українська літературна мова/За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.

6.     Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. –752 с.

7.     Шевченко Л.Ю. та ін. СУЛМ: Довідник. – К., 1993.

 

 

Лекція № 7-8

Загальнонародна і діалектна лексика

Мета: забезпечити основними відомостями про загальнонародний словниковий

фонд сучасної української мови та лексику обмеженого вживання

 

 

Основні питання:

1.   Загальнонародна лексика.

2.   Територіальні діалектизми:

а) лексичні діалектизми;

б) етнографічні діалектизми;

в) семантичні діалектизми.

3.  Соціальні діалектизми:

а) професіоналізми;

б) жаргонізми;

в) арґотизми.

 

Література:

1.   Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К., 1985.

2.   Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К.: Рад. шк., 1965. – 422 с.

3.   Кобилянський Б.В. Діалект і літературна мова. – К, 1960.

4.   Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/ За заг.  ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 440 с.

5.   Сучасна українська літературна мова/За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.

6.   Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. –752 с.

7.   Шевченко Л.Ю. та ін. СУЛМ: Довідник. – К., 1993.

 

Короткий зміст

Сучасна українська літературна мова – спільне надбання українського народу. Спільність ця виявляється в усіх компонентах літературної мови і в лексичній системі теж. Словник сучасної української мови величезний, і природно, що не всі її носії користуються ним рівномірно.

У словниковому складі СУЛМ існує його загальнонародний фонд, яким однаково користуються всі її носії, незалежно від місця проживання, професії, способу життя, суспільного становища, освітнього рівня, вікових особливостей тощо.

Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються в своєму мовленні, належать до лексики загального вживання.

Лексика загальнонародного вживання охоплює всі лексико-граматичні класи слів і є основою словника СУЛМ, виступає як джерело і як база подальшого поповнення української мови, є основою всіх структурно-функціональних стилів, основою усного різновиду мови, усіх типів розмовного мовлення та всіх її місцевих і соціальних варіантів, територіальних і соціальних діалектів. Загальнонародними вважаються слова, що їх вживають і розуміють однаково всі носії мови. Проте в її складі є й такі слова, якими носії мови з різних причин користуються далеко не завжди. Це слова з відтінком згрубілості (рюмати, нишпорити, притарабанити, обчекрижити) і відверто вульгарні, брутальні, лайливі слова, хоч вони й зрозумілі всім носіям мови. Є й такі, як аспект, атавізм, безкомпромісність, бюлетень, гуманізм тощо, що не завжди вживаються у мовній практиці деяких груп населення.

 

Лекція № 9-10