11. Класи неорганічних сполук

1.До простих речовин належать:

1) солі;

2) кристалогідрати;

3) вода;

4) неметали.

2.Яке твердження є неправильним?

1) оксиди — це бінарні речовини;

2) в оксидах атом кисню має змінний ступінь окиснення;

3) оксиди утворюють метали і неметали;

4) змішані оксиди — це оксиди, що містять атоми «неоксигенового» елемента з різною валентністю.

3.Сполука ВеО належить до:

1) пероксидів;

2) основних оксидів;

3) амфотерних оксидів;

4) кислотних оксидів.

4.Яке твердження є правильним?

1) СuО належить до несолетворних оксидів;

2) кислотним оксидам відповідають основи;

3) основні оксиди називаються ангідридами;

4) амфотерні оксиди — це оксиди металів, яким відповідають і основи, і кислоти.

5.Вода взаємодіє з:

1) розчинними основами;

2) оксидами неактивних металів;

3) нерозчинними основами;

4) активними металами.

6.Яка основа не виявляє амфотерні властивості?

1) А1(ОН)₃;

2) Сг(ОН)₂;

3) Ве(ОН)₂;

4) Zn(ОН)₂.

7.У розчинах лугів лакмус забарвлюється в:

1) синій колір;

2) жовтий колір;

3) жовтогарячий колір;

4) малиновий колір.

8.Луг NаОН не взаємодіє з:

1)Zn(ОН)₂;

2) ВеО;

3) SО₃;

4) СгО.

9.Яке твердження є правильним?

1) молекули основ не здатні до електролітичної дисоціації у водних розчинах;

2) продуктом дисоціації кислоти є катіон металу;

3) при нагріванні луги не розкладаються;

4) у розчині лугу фенолфталеїн безбарвний.

10.Основність кислоти визначається:

1) кількістю гідроксильних груп, що утворюються в результаті дисоціації;

2) кількістю атомів Гідрогену, що можуть заміщатися атомами металу;

3) алгебраїчним зарядом основного залишку;

4) кількістю атомів Оксигену в молекулі кислоти.

11.Кислота НС1 не взаємодіє з:

1) Сu(ОН)₂;

2) СuО;

3) СаО;

4) Са(NО₃)₂.

12.Сіль АgNO₃ належить до:

1) подвійних солей;

2) середніх солей;

3) змішаних солей;

4) основних солей.

13.Сіль NаС1 взаємодіє з:

1) АgNO₃;

2) НNO₃;

3) СuSО₄;

4) Ва(ОН)₂.

14.До змішаних солей не належить:

1) А1(NO₃)С1₂;

2) А1(ОН)SО₄;

3) Са(NO₃)С1;

4) Zn(NO₃)Вг.

15.При нагріванні Fе(ОН)₃:

1) не розкладається;

2) розкладається з утворенням кисню;

3) розкладається з утворенням води;

4) розкладається з утворенням водню.

16.У розчині кислоти метилоранж має:

1) жовтогарячий колір;

2) червоний колір;

3) жовтий колір;

4) фіолетовий колір.

17.Сіль Nа₂СО₃ не взаємодіє з:

1) КС1;

2) НС1;

3) Н₂SО₄;

4) Са(NО₃)₂.

18.Молекули солей у водному розчині дисоціюють з утворенням:

1) гідроксид-іона;

2) катіона Гідрогену;

3) кислотного залишку;

4) іона неметалу.

19.Розведена кислота НС1 не взаємодіє з:

1) Ва(ОН)₂;

2) МgО;

3) ВеО;

4) Нg

20.При взаємодії барію з розведеною НNO₃ утворюється:

1) NH₄NО₃;

2) Н₂;

3) NO₂;

4) ВаН₂.

12. Енергетика хімічних реакцій

1.Внутрішня енергія речовини — це:

1) енергія взаємодії між частинками;

2) повна енергія частинок, що складають цю речовину;

3) енергія поступального, коливального й обертального руху частинок;

4) сумарна енергія електронних рівнів усіх атомів.

2.Термохімія вивчає:

1) вплив температури на стійкість молекул;

2) кількісні характеристики теплових ефектів;

3) змінювання потенціальної і кінетичної енергії речовини;

4) здатність речовини здійснювати роботу проти сил зовнішнього тиску.

3.Зміна внутрішньої енергії системи позначається як:

1) ∆Q;

2) ∆H;

3) ∆U;

4) ∆V.

4.При екзотермічних реакціях:

1) ∆V =const;

2) ∆U ≈ 0;

3) ∆U >0;

4) ∆U <0.

5.Величина яку характеризує тепловий ефект реакції при:

1) ∆U = О;

2) ∆U +р∆V =const;

3) ∆H = const;

4) V = const,.

6.Термохімічними називаються рівняння, у яких зазначена(-ні):

1) чисельна величина температури проведення реакції;

2) чисельна величина теплового ефекту;

3) енергетичні характеристики кожного учасника реакції;

4) теплота утворення продуктів реакції.

7.Тепловий ефект утворення одного моля складної речовини з простих речовин називається:

1) теплотою утворення складної речовини;

2) внутрішньою енергією складної речовини;

3) роботою утворення складної речовини;

4) адіабатичною сталою складної речовини.

8.Тепловий ефект реакції:

1) залежить від проміжних стадій реакції;

2) не залежить від температури;

3) не залежить від початкового і кінцевого стану речовини;

4) залежить від початкового і кінцевого стану речовини.

9.Хімічна кінетика вивчає:

1) змінювання теплових ефектів реакції в часі;

2) змінювання внутрішньої енергії речовини в ході реакції;

3) швидкості і механізми хімічних реакцій;

4) теплоти утворення продуктів реакції.

10.Кінетичне рівняння реакції — це рівняння, що:

1) пов'язує змінювання внутрішньої енергії системи з часом перебігу реакції;

2) пов'язує швидкість реакції з концентрацією реагуючих речовин;

3) визначає кінцеву концентрацію одного з продуктів реакції;

4) визначає змінювання мас вихідних речовин і продуктів реакції.

11.Константа швидкості реакції не залежить від:

1) умов проведення реакції;

2) температури;

3) природи реагуючих речовин;

4) концентрації речовин.

12.Залежність швидкості реакції від температури визначається:

1) рівнянням Арреніуса;

2) правилом Вант-Гоффа;

3) законом діючих мас;

4) рівнянням Клапейрона-Менделєєва.

13.Температурний коефіцієнт швидкості реакції показує у скільки разів збільшується:

1) швидкість даної реакції при підвищенні температури на десять градусів;

2) швидкість даної реакції при підвищенні температури на один градус;

3) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на десять градусів;

4) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на один градус.

14.Енергія, якої треба надати молекулам (частинкам) реагуючих речовин, щоб перетворити їх на активні, називається:

1) бар'єром активації;

2) енергією активації;

3) порогом активації;

4) ентальпією реакції.

15.Розчинення заліза у хлорид ній кислоті буде сповільнюватись при:

1) збільшенні концентрації кислоти;

2) подрібненні заліза;

3) розведенні кислоти;

4) підвищенні температури.

16.Інгібітор — це речовина, що:

1) прискорює хімічну реакцію;

2) сповільнює хімічну реакцію;

3) не змінює швидкості реакції, але зменшує теплоту утворення продуктів реакції;

4) не вступає в хімічні перетворювання, а служить середовищем для їх нього здійснення.

17.При гетерогенному каталізі:

1) каталізатор і реагуючі речовини перебувають у різних агрегатних станах;

2) реагуючі речовини і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах;

3) каталізатор і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах;

4) каталізатор і продукти реакції перебувають у однакових агрегатних станах.

18.Стан рівноваги оборотного процесу характеризується:

1) сталістю суми теплот утворення продуктів реакції;

2) константою швидкості реакції;

3) константою рівноваги реакції;

4) сталістю теплового ефекту реакції.

19.Константа рівноваги не залежить від:

1) властивостей розчинника;

2) природи реагуючих речовин;

3) температури;

4) концентрації реагуючих речовин.

20.Напрямок зсуву хімічної рівноваги характеризується:

1) принципом Ле Шательє;

2) рівнянням Вант-Гоффа;

3) правилом Арреніуса;

4) законом збереження маси речовини.