6) Винесення рішення суду про припинення договору найму (оренди) житла на підставі закону.

Стаття 78. Право наймача (орендаря) житла на одержання меншого за розміром житла замість займаного

1. Наймач (орендар) житла за письмовою згодою повнолітніх членів його сім’ї та осіб, які постійно проживають разом з ним, включених до договору найму (оренди) житла, має право вимагати від наймодавця (орендодавця) одержання в установленому порядку меншого за розміром житла замість займаного ним, але у межах загальних норм надання житла, передбачених частиною першою статті 72 цього Кодексу.

2. Надаване наймодавцем (орендодавцем) житла менше за розміром житло замість займаного наймачем (орендарем) має розміщуватися у межах того самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Стаття 79. Піднайм (суборенда) житла

1. Наймач (орендар) житла за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, включених до договору найму (оренди) житла, і за згодою наймодавця (орендодавця) має право здавати у піднайм (суборенду) житло в порядку, встановленому законодавством.

2. Наймач (орендар) може здати в піднайм (суборенду) частину житла, а в разі його тимчасового виїзду – все житло.

3. Для здачі в піднайм (суборенду) житла, в якому проживають два чи більше наймачів (орендарів), необхідна письмова згода цих наймачів (орендарів) і повнолітніх членів їхніх сімей, включених до договору найму (оренди) житла.

Стаття 80. Договір піднайму (суборенди) житла. Права та обов’язки піднаймача (суборендаря) житла

1. Договір піднайму (суборенди) житла укладається в письмовій формі і не може перевищувати строк договору найму (оренди) житла.

2. Піднаймач (суборендар) житла має права та виконує обов’язки, передбачені договором піднайму (оренди) житла і законодавством.

3. Умови договору піднайму (суборенди) житла, що обмежують права інших користувачів житла, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

4. Підстави для припинення договору піднайму (суборенди) житла:

1) згода сторін;

2) припинення дії договору найму (оренди) житла;

3) відмова піднаймача (суборендаря) від договору піднайму (суборенди);

4) рішення суду за вимогою наймодавця (орендодавця) у разі:

а) невнесення піднаймачем (суборендарем) плати за житло у строк, передбачений договором;

б) руйнування або псування житла піднаймачем (суборендарем) або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність;

в) необхідність використання житла для проживання самого наймодавця (орендодавця) та членів його сім’ї, якщо предметом договору піднайму (суборенди) є частина житлової будівлі (квартири чи кімнати у житловому будинку або житлові блоки чи секції у гуртожитку);

г) використання житла піднаймачем (суборендарем) або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність, не за призначенням або систематичне порушення ними прав та інтересів сусідів.

Порядок припинення договору піднайму (суборенди) житла визначається Цивільним кодексом України та цим Кодексом.

У разі розірвання договору піднайму (суборенди) житла піднаймач (суборендар) та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла.

Дострокове припинення дії договору піднайму (суборенди) житла і виселення піднаймача (суборендаря) без його згоди здійснюються в судовому порядку.

Стаття 81. Надання житла для тимчасового проживання

1. Наймач (орендар) житла і повнолітні члени його сім’ї та особи, які постійно проживають разом з ним, включені до договору найму (оренди) житла, за взаємною письмовою згодою та згодою наймодавця (орендодавця) можуть дозволити тимчасово проживати в найманому (орендованому) житлі іншим громадянам (тимчасовим мешканцям), погодивши з наймодавцем (орендодавцем) кількість тимчасових мешканців та строк їх проживання.

2. Тимчасові мешканці зобов’язані звільнити житло після закінчення визначеного строку проживання, але не пізніше ніж протягом семи днів після пред’явлення їм наймачем (орендарем) або наймодавцем (орендодавцем) вимоги про звільнення житла. У разі відмови звільнити займане житло наймач (орендар) або інший повнолітній член його сім’ї можуть вимагати в судовому порядку виселення тимчасових мешканців без надання їм іншого житла. Тимчасові мешканці також підлягають виселенню без надання іншого житла у разі розірвання або припинення дії договору найму (оренди) житла.

Стаття 82. Переселення осіб з житла, перебування в якому загрожує їхньому здоров’ю або безпеці

1. У разі виявлення в установленому порядку в житлі обставин, що загрожують здоров’ю або безпеці осіб, які в ньому проживають, власник (співвласник) житла на час усунення небезпеки має невідкладно за власні кошти переселити їх у житло в маневреному або іншому житловому фонді.

2. Після усунення обставин, що загрожують здоров’ю або безпеці осіб у житлі, наймачам (орендарям) повертається житло, яке вони раніше займали на підставі договору найму (оренди) житла.

3. Якщо внаслідок недотримання наймодавцем (орендодавцем) Правил утримання житлових будівель та їх прибудинкових територій виникли небезпечні обставини, що призвели до необхідності відселення з житла, наймач (орендар) має право на відшкодування завданих йому у зв’язку з цим збитків відповідно до законодавства.

Стаття 83. Заселення звільненої в державному чи комунальному житловому фонді частини житла спільного використання

1. У разі звільнення неізольованого житлового приміщення у житлі спільного використання таке житлове приміщення надається наймачеві (орендареві) суміжного приміщення, який відповідно до законодавства має переважне право на поліпшення житлових умов, якщо він перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

2. Звільнена ізольована частина житла спільного використання надається наймачеві (орендареві), який відповідно до законодавства потребує поліпшення житлових умов. При цьому розмір загальної площі житла не може перевищувати норм забезпечення житлом, передбачених частиною першою статті 72 цього Кодексу.

3. У разі відмови наймодавця (орендодавця) у наданні житла, що звільнилося, наймачу (орендарю) або в разі продажу власникам (співвласникам) іншої ізольованої частини квартири звільненої ізольованої частини квартири чи відмови власників (співвласників) іншої ізольованої частин квартири викупити звільнену ізольовану частину квартири в установленому цією статтею порядку спір вирішується в судовому порядку.

4. Якщо інший наймач (орендар), який проживає (проживають) у квартирі, де звільнилася ізольована частина квартири, не має права на поліпшення житлових умов, звільнене ізольоване житлове приміщення надається іншій особі (особам), яка має право на поліпшення житлових умов.

Стаття 84. Строк зберігання житла в державному та комунальному житловому фонді за тимчасово відсутніми особами

1. У разі тимчасової відсутності без поважної причини наймача (орендаря) або членів його сім’ї, включених до договору найму (оренди) житла, за ними зберігається житло протягом шести місяців, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі відсутності наймача (орендаря) або членів його сім’ї з поважних причин більше шести місяців цей строк за їхньою заявою може бути подовжено наймодавцем (орендодавцем). Спори з цього питання вирішуються в судовому порядку.

2. За тимчасово відсутніми наймачем (орендарем) і членами його сім’ї житло зберігається більше шести місяців у разі:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу; призову офіцерів із запасу на військову службу строком до трьох років – протягом усього часу проходження зазначеної служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, які уклали контракт, або перебування на кадровій військовій службі – протягом перших п’яти років перебування на військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи чи служби або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти та інші), у тому числі за кордон, - протягом усього часу роботи чи служби або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання у дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу – протягом усього часу її (їх) перебування у закладі, родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, якщо в житловому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Якщо з житлового будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти), і членів її (їх) сім’ї в житлі не залишилося, це житло може бути надано за договором найму (оренди) житла іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, в окремих випадках – до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для осіб, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, повернення з місць позбавлення волі;

4) виїзду у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника – протягом усього часу виконання таких обов’язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинок-інтернат та іншу установу соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в цих установах;

6) виїзду на лікування до лікувально-профілактичного закладу - протягом усього часу перебування в такому закладі;

7) взяття під варту або засудження до позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому житлі залишилися проживати інші члени сім’ї.

Якщо в житлі не залишилися проживати інші члени сім’ї наймача (орендаря), це житло може бути надано за договором найму (оренди) житла в установленому законодавством порядку іншій особі – до звільнення з під варти або до відбуття покарання наймачем (орендарем);

8) зникнення особи – до дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення громадянина померлим або визнання його безвісно відсутнім.

3. У випадках, передбачених пунктами 1-8 частини другої цієї статті, право на користування житлом зберігається за відсутньою особою протягом наступних шести місяців після закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Стаття 85. Право тимчасово відсутніх громадян на одержання охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному чи комунальному житловому фонді

1. У разі направлення наймача (орендаря) на роботу чи службу за кордон житлове приміщення, яке займав наймач (орендар) і члени його сім’ї та особи, які постійно проживають разом з ним, бронюється на весь час його роботи чи служби за кордоном.

Охоронне свідоцтво (броня) на житло в державному чи комунальному житловому фонді, видане згідно з цим Кодексом, є документом, що підтверджує збереження права на користування житлом за тимчасово відсутньою особою.

2. Охоронне свідоцтво (броня) видається на житло, яке наймається (орендується) з державного та комунального житлового фонду.

Охоронне свідоцтво (броня) на зазначене житло видається органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними особами.

3. Особам, стосовно яких висунуто вимогу щодо зміни або визнання договору найму (оренди) житла недійсним, охоронне свідоцтво (броня) на житло в державному чи комунальному житловому фонді не видається до вирішення спору в судовому порядку.

4. Особи, які виїхали за кордон за умовами і характером роботи чи служби і мали оформлене в установленому порядку охоронне свідоцтво (броню) на житло в державному чи комунальному житловому фонді України (Української РСР), мають право на переоформлення зазначеного охоронного свідоцтва (броні) за умови набуття (поновлення) громадянства України.

Стаття 86. Заява про видачу охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному чи комунальному житловому фонді

1. Для одержання охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному чи комунальному житловому фонді особи до виїзду з найманого (орендованого) житла подають органу місцевого самоврядування відповідну заяву.

2. До заяви про видачу охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному чи комунальному житловому фонді додаються:

1) копія договору найму (оренди) житла, засвідчена в установленому порядку;

2) документ, який підтверджує наявність обставин, що дають право на бронювання житла.

3. Заява про видачу охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному чи комунальному житловому фонді вважається поданою з дня надходження всіх зазначених у частині другій цієї статті документів.

Заяву про видачу зазначеного охоронного свідоцтва (броні) житла підписують наймач (орендар) і всі повнолітні члени його сім’ї та особи, які постійно проживають разом з ним.

Стаття 87. Видача охоронного свідоцтва (броні) на житло в державному та комунальному житлових фондах, строк його дії та підстави для визнання його недійсним

1. Охоронне свідоцтво (броня) на житло в державному та комунальному житлових фондах видається наймачу (орендарю) житла в одному примірнику у десятиденний строк з дня подання заяви та документів, зазначених у частині другій статті 86 цього Кодексу, на весь час перебування за кордоном.

2. Порядок бронювання житла в державному та комунальному житлових фондах та умови подовження строку дії охоронного свідоцтва (броні) на житло затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Охоронне свідоцтво (броня) на житло в державному та комунальному житлових фондах може бути визнано недійсним у судовому порядку в разі виявлення у поданих документах неправдивих відомостей про причину тимчасової відсутності особи, а також неправомірних дій посадових осіб під час вирішення питання про видачу охоронного свідоцтва (броні) на житло.

4. Якщо наймач (орендар) житла та члени його сім’ї не повернулися у заброньоване житлове приміщення протягом шести місяців після закінчення строку дії охоронного свідоцтва (броні) на житло, договір найму (оренди) житла за позовом наймодавця (орендодавця) може бути розірвано в судовому порядку.

Стаття 88. Порядок визнання тимчасово відсутнього наймача (орендаря) або членів його сім’ї такими, що втратили право на користування житлом

1. Визнання наймача (орендаря) або членів його сім’ї такими, що втратили право на користування житлом у зв’язку з відсутністю понад строки, встановлені статтею 84 цього Кодексу, здійснюється в судовому порядку.

Стаття 89. Обов’язки та права тимчасово відсутніх наймача (орендаря) і членів його сім’ї

Обов’язки та права, передбачені договором найму (оренди) житла з державного та комунального житлових фондів, зберігаються за тимчасово відсутніми наймачем (орендарем) і членами його сім’ї на строки, встановлені статтями 84 і 87 цього Кодексу.