Глава 12. Відносини співвласності у багатоквартирному житловому будинку. Спільне майно власників приміщень у багатоквартирному будинку. Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку

Стаття 136. Відносини співвласності у багатоквартирному будинку

1. У разі якщо у багатоквартирному будинку окремі квартири та нежитлові приміщення є окремими об’єктами права власності, власникам квартир та співвласникам таких нежитлових приміщень належить на праві спільної сумісної власності спільне майно, визначене частиною другою статті 137 цього Кодексу.

Відносини між співвласниками спільного майна у багатоквартирному будинку регулюються цивільним законодавством, цим Кодексом та виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 137. Право власності на спільне майно співвласників приміщень у багатоквартирному будинку

1. Спільне майно у багатоквартирному будинку перебуває у спільній сумісній власності співвласників приміщень (житлових і нежитлових) у багатоквартирному будинку.

Співвласники приміщень у багатоквартирному будинку володіють, користуються і в межах установлених цивільним законодавством, з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються таким майном.

У разі відчуження житлового чи нежитлового приміщення в житловому будинку право на частку спільного майна у житловому будинку підлягає відчуженню разом з відповідним приміщенням без виділення частки в натурі.

Об’єкти права спільної власності на житло як на майно можуть бути передані в користування фізичній чи юридичній особі або групі осіб, за умови що це не порушує охоронюваних законом прав та інтересів інших співвласників спільного майна.

2. Співвласникам приміщень у багатоквартирному житловому будинку на праві спільної сумісної власності належать нежитлові приміщення такого будинку, що не є частками квартир та призначені для обслуговування більше ніж одного житлового або нежитлового приміщення будинку (далі – спільне майно у багатоквартирному будинку), зокрема:

1) загальні коридори, сходи та міжквартирні сходові клітини;

2) ліфти, ліфтові та інші шахти;

3) технічні поверхи, горища та підвали;

4) інженерні комунікації та інше обладнання, що обслуговує більше ніж одне житлове та нежитлове приміщення в такому будинку;

5) покрівлі;

6) огороджувальні та несучі конструкції будинку;

7) механічне, електричне, санітарно-технічне та інше обладнання будинку, розміщене у приміщеннях або зовні, що обслуговує більше ніж одне приміщення в такому будинку;

8) інші об’єкти, призначені для обслуговування, експлуатації та благоустрою цього будинку, розташовані на прибудинковій території.

3. Земельна ділянка, на якій розташовано багатоквартирний будинок, належить співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено законом.

4. Зменшення розміру спільного майна у складі багатоквартирного будинку можливе під час реконструкції такого будинку виключно за згодою власників житлових і нежитлових (у тому числі допоміжних) приміщень у такому будинку відповідно до рішення, прийнятого загальними зборами власників (співвласників) такого будинку.

5. За рішенням власників усіх житлових і нежитлових (у тому числі допоміжних) приміщень у багатоквартирному будинку, прийнятим загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, об’єкти спільного майна в такому будинку можуть бути надані в користування іншим особам, за умови що це не порушує охоронюваних законом прав та законних інтересів інших співвласників спільного майна.

Стаття 138. Визначення частки у праві спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку

1. Частка власника (співвласника) окремого приміщення (житлового чи нежитлового) у складі багатоквартирного будинку у праві спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку визначається як відношення загальної площі зазначеного приміщення до загальної площі усіх приміщень у такому будинку.

2. Право власності на частку у праві спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку невід’ємне від права власності на окреме приміщення (житлове чи нежитлове) у такому будинку.

Частка у спільній частковій власності на спільне майно у багатоквартирному будинку, яка належить власнику (співвласнику) приміщення (житлового чи нежитлового) у цьому будинку, підлягає державній реєстрації відповідно до закону і зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію його права власності на відповідне житлове та/або нежитлове приміщення.

3. Власник (співвласник) окремого приміщення (житлового чи нежитлового) у складі багатоквартирного будинку не має права:

1) здійснювати виділення в натурі своєї частки у праві спільної часткової власності на спільне майно в такому будинку;

2) відчужувати свою частку у праві спільної часткової власності на спільне майно в такому будинку без відчуження відповідного житлового чи нежитлового приміщення;

3) вчиняти інші дії, які тягнуть за собою передачу своєї частки у праві спільної часткової власності на спільне майно в такому будинку відокремлено від права власності на відповідне приміщення;

4) вимагати поділу майна, що перебуває у спільній частковій власності в такому будинку.

4. Визначення часток обов’язкових платежів на утримання, експлуатацію та проведення ремонту спільного майна у складі багатоквартирного будинку здійснюється таким чином:

1) частка в загальному обсязі обов’язкових платежів на утримання і проведення ремонту спільного майна у такому будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень у такому будинку, що перебувають у власності чи користуванні фізичних або юридичних осіб;

2) частка витрат співвласника квартири, власника (співвласника) кімнати (кімнат) у квартирі, де проживають два і більше власники житлових приміщень (співвласники нежитлового приміщення), на утримання і проведення ремонту визначається відповідно до його частки як співвласника приміщення.

5. Облік розміру часток власників (співвласників) окремих приміщень у складі багатоквартирного будинку у праві спільної власності на багатоквартирний будинок та розрахунок часток обов’язкових платежів на утримання, експлуатацію та проведення ремонту спільного майна, що перебуває у спільній власності, здійснює виконавець послуг з управління житлом.

У разі якщо послуги з управління житлом надаються тимчасовим виконавцем послуг з управління житлом, облік розміру часток власників (співвласників) окремих приміщень у складі багатоквартирного будинку здійснюється органом місцевого самоврядування.

Спори щодо визначення частки в обов’язкових платежах на утримання і проведення ремонту спільного майна, в інших спільних витратах вирішуються в судовому порядку.

Стаття 139. Зміна меж приміщень у багатоквартирному будинку

1. Власник (співвласник) відповідного приміщення у складі багатоквартирного будинку в разі придбання у власність приміщення, суміжного з належним йому на праві власності житловим чи нежитловим приміщенням у багатоквартирному будинку, має право об’єднати такі приміщення в одне в установленому законодавством порядку, за умови що житлове приміщення приєднується до житлового, а нежитлове – до нежитлового.

Межі між відповідними суміжними приміщеннями у складі багатоквартирного будинку можуть бути змінені або такі приміщення можуть бути розділені на два чи більше приміщень без згоди власників (співвласників) інших приміщень, якщо такі зміни або поділ не спричиняють зміни інших приміщень, меж та розміру спільного майна у багатоквартирному будинку або зміни частки у праві спільної часткової власності на спільне майно в такому будинку.

2. У разі якщо реконструкція, переобладнання та/або перепланування приміщень у складі багатоквартирного будинку неможливі без приєднання до них частки спільного майна у такому будинку, на таку реконструкцію, переобладнання та/або перепланування відповідних приміщень має бути надана згода власників (співвласників) інших приміщень у такому будинку.

Стаття 140. Право власності на спільне майно власників кімнат у житлі спільного використання

1. Власникам кімнат у житлі спільного використання на праві спільної часткової власності належить спільне майно - приміщення в такому житлі, які використовуються для обслуговування більше ніж однієї кімнати (квартири).

2. Зміна розміру спільного майна у житлі спільного використання можлива виключно за згодою усіх власників кімнат (квартир) у такому житлі шляхом його переобладнання та/або перепланування відповідно до законодавства.

Стаття 141. Визначення частки у праві спільної часткової власності на спільне майно у житлі спільного використання

1. Частка власника житла у житлі спільного використання у праві спільної часткової власності на спільне майно у такому житлі є пропорційною до загальної площі відповідної кімнати (квартири).

Ідеальна частка власника житла у житлі спільного використання у праві спільної часткової власності на спільне майно у такому житлі визначається як відношення загальної площі зазначеного житла до загальної площі усіх приміщень у цьому житлі (кімнаті, квартирі).

2. Частка власника житла у житлі спільного використання у праві спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку, в якому розташоване це житло, є пропорційною до загальної площі такого житла та площі приміщень спільного майна зазначеного житла (кімнати, квартири), визначеної відповідно до частки такого власника у праві спільної часткової власності на спільне майно у такому житлі.

Ідеальна частка власника житла у житлі спільного використання у праві спільної часткової власності на спільне майно у складі багатоквартирного будинку, в якому розташоване це житло, визначається як відношення суми загальної площі зазначеного житла та площі приміщень спільного майна зазначеного житла, встановленої відповідно до частки такого власника у праві спільної часткової власності на спільне майно у цьому житлі (кімнаті, квартирі), до загальної площі усіх приміщень у багатоквартирному будинку.

3. Право власності на частку у праві спільної часткової власності на спільне майно у житлі спільного використання та у багатоквартирному будинку, в якому розташоване таке житло, невід’ємне від права власності на відповідну частину такого житла (кімнату, квартиру).

Частка у спільній частковій власності у складі багатоквартирного будинку та у житлі спільного використання, яке належить власнику відповідної її частки (кімнати, квартири), підлягає державній реєстрації відповідно до закону і зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію його права власності на кімнату чи квартиру у житлі спільного використання.

4. При переході права власності на частину житла спільного використання (кімнату у квартирі спільного використання) частка нового власника зазначеної частки житла у праві спільної часткової власності на спільне майно в такому житлі та у відповідному житловому будинку дорівнює частці у праві спільної часткової власності на зазначене спільне майно попереднього власника такого житла.

5. Власник частки житла (кімнати, квартири) у житлі спільного використання у багатоквартирному будинку не має права:

1) здійснювати виділення в натурі своєї частки у праві спільної часткової власності на спільне майно в такій квартирі;

2) відчужувати свою частку у праві спільної часткової власності на спільне майно в цій квартирі та без відчуження зазначеної кімнати;

3) вчиняти інші дії, які тягнуть за собою передачу його частки у праві спільної часткової власності на спільне майно в цій квартирі та будинку відокремлено від права власності на зазначену кімнату;

4) вимагати поділу майна, що перебуває у спільній частковій власності у багатоквартирному будинку.

6. У разі продажу кімнати у квартирі спільного використання інші власники кімнат у цій квартирі мають переважне право купівлі кімнати, що відчужується, у порядку та на умовах, визначених цивільним законодавством з урахуванням вимог цього Кодексу.

Стаття 142. Управління спільним майном у квартирі спільного використання та утримання такого майна

1. Власники приміщень у квартирі спільного використання беруть участь у здійсненні витрат на управління спільним майном у зазначеній квартирі та у відповідному багатоквартирному будинку і на утримання такого майна.

2. Частка обов’язкових витрат на управління спільним майном у квартирі спільного використання та у відповідному багатоквартирному будинку і на утримання такого майна, тягар яких несе власник кімнати, визначається пропорційно до частки у праві спільної часткової власності на спільне майно у такій квартирі та у відповідному багатоквартирному будинку.